Рішення № 114623567, 01.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8505/23 2-а/760/885/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6785220 від 05 квітня 2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Бердецьким Д. А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн та закрити провадження у справі за частиною першою статті 122 КУпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 квітня 2023 року відповідач виніс постанову серії ЕАС № 6785220, якою на нього накладено штраф у розмірі 340 грн за частиною першою статті 122 КУпАП, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , нібито, рухався зі швидкістю 75 км/год., чим порушив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті, а саме по вул. Борщагівській у місті Києві.

Позивач зазначає, що не вчиняв адміністративного правопорушення та не перевищував встановленої швидкості. Оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам закону та є необґрунтованою, з огляду на те, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було забезпечено виконання обов`язку всебічного дослідження доказів вини позивача, не встановлено всі обставини, які необхідні для притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також відповідач не роз`яснив права та обов`язки позивачу та не надав йому можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Враховуючи викладене, позивач був позбавлений можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого йому обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені законодавством.

Крім того, з посилання в постанові на «Трукам 8390», неможливо встановити чи є це будь-яким технічним засобом, за допомогою якого здійснено фіксування правопорушення, а також які показники ним використовувалися. Більше того, прилад на який здійснювалася фіксація знаходився в рухомому стані, не на штативі, в той же час потік автомобілів був дуже інтенсивний, а тому інспектор зобов`язаний був надати докази того, що саме автомобіль позивача рухався із порушенням швидкісного режиму, чого зроблено не було.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідачем не доведений факт вчинення ним адміністративного правопорушення, а рішення про накладення стягнення прийняте без дотримання передбаченої законом процедури, тому звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 квітня 2023 року вищевказану позовну заву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 07 липня 2023 року позивачем надано до суду позовну заяву в новій редакції, в якій визначено коло учасників відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 липня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачеві був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

07 серпня 2023 року від представника Департаменту патрульної поліції - Щур І. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на необґрунтованість й безпідставність позову, просила відмовити в задоволенні позову, оскільки перевищення водієм встановленої максимальної швидкості в населеному пункті зафіксоване приладом TruCam LTI 20/20, який отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26 грудня 2018 року № UA.TR.001 241-18 Rev.0. Крім того, відповідно до сертифікату відповідності, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 23 грудня 2020 року лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС0008390 є придатним до застосування. Також, згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26527, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 11 листопада 2022 року та чинного до 11 листопада 2023 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI TruCam ІІ 20/20 № 008390 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Крім цього, можливість використання виробу «TruCam LTI 20/20» виробництва Laser Technology Inc. підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Наведеними документами підтверджується правомірність використання приладу TruCam.

До того ж, лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Крім того, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тобто у межах повноважень, в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позову.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6785220 від 05 квітня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 05 квітня 2023 року о 15-10 год., керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TOUAREG, д. н. з. НОМЕР_1 , у населеному пункті рухався зі швидкістю 75 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті 50 км/год. на 25 км, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість руху вимірювалась приладом Трукам 8390.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено штраф у розмірі 340 грн.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих правилах.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з пунктом 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Швидкість руху автомобіля вимірювалася приладом TruCam LTI 20/20 ТС008390.

До відзиву на позовну заяву Департаментом патрульної поліції додано матеріали відео й фотофіксації, які зафіксували швидкість руху автотранспорту 75 км/год з одночасним поясненням того, що вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 TC008390 сертифіковано.

Згідно з сертифікатом перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26 грудня 2018 року № UA.TR.001 241-18 Rev.0 лазерний вимірювач, яким зафіксовано перевищення швидкості позивачем TruСam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruСam LТІ 20/20», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197.

Крім того, «Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів», затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193, встановлено порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до пункту 3 розділу IV цього Порядку, оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірок після ремонту, результати позитивної повірки оформлюються свідоцтвом про повірку.

Цим же Порядком встановлюються параметри допустимої похибки засобів вимірювальної техніки.

Так, стороною відповідача долучено до відзиву свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26527, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 11 листопада 2020 року, чинного до 11 листопада 2023 року, згідно з яким, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС008390 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі:+?2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Крім того, в матеріалах справи міститься сертифікат відповідності, виданий ДП «Укрметртестстандарт» від 23 грудня 2020 року, відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС0008390 є придатним до застосування.

Згідно пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Правовими положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявні фото-, відеодокази, свідоцтво про повірку вимірювального приладу, яким зафіксовано швидкість транспортного засобу, яке на момент фіксації правопорушення було чинним, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні, допустимі та достатні у своїй сукупності докази вчинення ОСОБА_1 передбаченого приписами КУпАП адміністративного правопорушення, зокрема, факт руху автомобіля позивача зі швидкістю 75 км/год у населеному пункті при дозволеній швидкості 50 км/год.

Доводи позивача, що використання вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 TC003390 у ручному режимі суперечить вимогам чинного законодавства, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.

З диспозиції вказаної статті вбачається право, а не обов`язок працівників поліції закріплювати фото- і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень тощо. Вказане свідчить про довільне тлумачення положень статті 40 Закону України «Про національну поліцію», адже нормами даної статті, як і будь-якої іншої не передбачено обов`язку закріплення приладу вимірювання швидкості (в тому числі приладу TruСam).

Крім того, лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендацій щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Отже, використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.

Таким чином, вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam в ручному режимі.

Крім того, посилання позивача на те, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що саме автомобіль позивача рухався із порушенням швидкісного режиму, були спростовані відповідачем наданими до суду відеозаписом та фото, з яких вбачається, що позначка оптичного прицілу лазерного вимірювача була наведена на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, д. н. з. НОМЕР_1 , тобто вимірювала швидкість руху зазначеного автомобіля.

Також, аналізуючи інші доводи позивача, суд зазначає, що відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності. Зокрема, покладений на відповідача регламентованим частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування не є абсолютним і, відповідно до частини першої статті 77 КАС України, позивач також повинен довести обставини, на які він посилається.

Втім позивачем, на відміну від відповідача, не надано належних і допустимих у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що йому не було роз`яснено відповідачем його права та обов`язки, та не надано можливості скористатися правовою допомогою. Зокрема, оскаржувана постанова була вручена позивачу, що ним не оспорювалось, однак не містить будь-яких зауважень, також матеріали справи не містять доказів, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення висловлював бажання скористатися послугами адвоката та зв`язувався з ним.

Таким чином, немає правових та об`єктивних підстав поставити під сумнів дії інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Бердецького Д. А. під час оформлення правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , зокрема, й у частині роз`яснення позивачу його прав та обов`язків, надання можливості скористатися правової допомогою.

Враховуючи вищевикладене, що використання приладу TruCam в ручному режимі не суперечить вимогам законодавства, зважаючи на те, що при розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, зокрема, досліджені фото- та відеопокази, дотримані вимоги статей 251, 254, 256, 280 КУпАП, правильно визначено статтю, якою нормою закону передбачено відповідальність за вчинення такого правопорушення та застосовано стягнення в межах санкції частиною першою статті 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, оцінюючи в сукупності всі зібрані по справі докази, дані, викладені в оскаржуваній постанові, яка відповідає вимогам статті 283 КУпАП та є законною і обґрунтованою, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в м. Києві, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Л. М. Ішуніна