Рішення № 114620593, 25.10.2023, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/954/23

Провадження № 2-а/535/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року смтКотельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

за участю секретаря судових засідань Васильченко В.О.,

та представника позивача-адвоката Сафронова Ю.І.

в режимі відеоконференці поза межами приміщення суду

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ),представник позивачаадвокат САФРОНОВЮРІЙ ІВАНОВИЧ (адресаздійснення адвокатськоїдіяльності: м.Миколаїв) до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса розташування: 03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд. 51, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування винесеної постанови серії АА № 00012290 від 26.07.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., і закриття провадження у справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.08.2023р. позивач отримав засобами поштового зв`язку Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серія АА №00012921 від 26.07.2023р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України. Зі змісту Постанови випливає, що ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу марки DAF XF 105.460 д/н НОМЕР_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за те, що він начебто 14.07.23 р. о 17 год. 07 хв, за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,8% (3.92 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП

Штраф по даній постанові не визнається та позивач вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача - адвокат Сафронов Ю.І. у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши відзив на позов, згідно якого просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилаючись на Порядок № 1174 представник відповідача наголошує, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

На думку представника відповідача, зміст постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, постанова містить усі передбачені нормами ст.283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов`язкові відомості, визначені ст. 283 КУпАП та Порядком №1174.

Наголосила, що перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

26.09.2023року черезЕлектронний судвід представникапозивача -адвокатаСафонова Ю.І.надійшла відповідьна відзив. Вякій уточнивномер тасерію постановияка оскаржується,оскільки впозовній заявібуло допущенотехнічну описку,а такожзазначив,що сам відповідач у відзиві також зазначає про те, що існують різновиди універсальних контейнерів відкритого типу - подібні у всіх відносинах з контейнером загального призначення, за винятком того, що в них замість жорсткого даху є гнучкий розсувний або чохол, що знімається, зроблений, наприклад, з брезента або пластику (іноді армованого) і зазвичай підтримується відкидними або знімними балками.

Окрім того, існують спеціалізовані контейнери призначені для вантажів обмеженої номенклатури чи окремих видів вантажів (ГОСТ 19417-74). Спеціальні контейнери також є відкриті - для різноманітних навалювальний вантажів, на якість яких не впливають атмосферні осадки.

При цьому є недоречним посилання представника відповідача на те, що позивач повинен довести суду, яке транспортне обладнання він перевозив. Адже суд розглядає справу ретроспективно, тобто вивчаючі обставини, які існували на той момент. А на той момент працівник Укртрансбезпеки приймав рішення щодо застосування адміністративного штрафу на підставі фотографій та відео. Більше ніякої інформації у працівника відповідача не було і отримувати він її не збирався. Хоча у відповідності до п. 6 Інструкції мав це зробити.

І саме ці обставини повинен довести відповідач на підставі ст. 77 КАС України, а не позивач. Позивач в свою чергу надав неспростовний доказ - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Більше того, в жодному нормативно-правовому акті України не зазначено про те, що вимоги щодо збільшеної максимальної фактичної маси транспортного засобу застосовуються виключно за умови дотримання вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363. Це є виключно власною думкою представника відповідача.

Адже відсутність маркування та пломб на контейнері є порушенням Правил перевезення вантажів у контейнерах, а не Правил проїзду великовагових транспортних засобів. І відповідальність за порушення цих правил є різна і застосовується різними органами державної влади.

Так, в листі від 14.09.2023р. Укртрансбезпека підтвердила, що питання застосування штрафних санкцій, зокрема у разі порушення вимог викладених у розділі 17 Правил, в частині перевезень вантажів у контейнерах не належить до компетенції Укртрансбезпеки».

Правомірність правової позиції позивача з цього питання також підтверджується Постановою Верховного Суду України у складі Касаційного адміністративного суду від 30.01.2019 р. по справі №810/2084/16.

Крім того, відповідач також посилався на те, що під час рейдової перевірки, тобто перевірки на дорозі застосував до транспортного засобу перевізника, який є контейнеровозом вагові параметри як до звичайних транспортних засобів, оскільки у водія не було договору на перевезення вантажів саме у контейнерах, а також документів на обладнання транспортного засобу, які підтверджували б, що обладнання дійсно є контейнером і що його допущено до автомобільних перевезень; на момент габаритно-вагового контролю були відсутні ознаки опломбування та відсутні докази перевезення вантажу саме контейнерним безпечним способом (щодо останнього заявник зазначила, що вантаж перевозився насипом, однак суди попередніх інстанцій не надали цій обставині значення); результати зважування чітко свідчать нерівномірність розподілу навантаження по транспортному обладнанню, що неможливо при перевезенні вантажу в контейнерах. Проте як видно Верховний Суд дійшов висновку, що відповідач 2 мав би застосувати нормативи габаритів, встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху саме для контейнеровозів, а не нормативи, встановлені для інших великогабаритних транспортних засобів.

Також є припущення висновок відповідача про те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу має містити відомості про наявність обладнання для змінних кузовів. Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС України, така інформація не зазначається в свідоцтві.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність вказаної постанови суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок N 1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку N 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12, 14 Порядку N 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку N 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку N 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Звертаючись до Правил дорожнього руху, а саме п. 22.5 вантажні автомобілі можуть мати максимальне значення ваги 42 або 44 тони, якщо це двовісний /трьовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Тобто, правилами дорожнього руху передбачено, що це платформа на яку можна встановлювати різні типи контейнерів.

У наказі «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» п. 17.3-17.4 зазначено, що контейнери бувають універсальні та спеціальні, що також підтверджує та має своє логічну послідовність, що контейнери є різні за видом.

Отже, і Правила дорожнього руху і наказ Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, підтверджують що контейнери є змінними і взагалі деякі з них можуть не належати самому перевізнику відповідно до тих же Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, що ще раз підтверджує контейнеровоз являє собою тягач з платформою на колесах.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання; транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів; конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Зміна (перероблення) типу контейнера або його конструкції (закритий, відкритий, контейнер-цистерна, ізотермічний тощо) встановленого на транспортний засіб не має відношення до зміни конструкції самого транспортного засобу, і не може вважатися переобладнанням транспортного засобу, якщо тільки контейнер не закріплений жорстко (нероз`ємними з`єднаннями) до опорної площадки (або рами) транспортного засобу, як зазначалося раніше.

Перевезення вантажу транспортним засобом-контейнеровозом може вважатися як перевезення вантажу контейнерним способом у разі, якщо контейнер (закритий, відкритий, контейнер-цистерна, ізотермічний тощо), що встановлений на площадку (раму) контейнеровоза може бути легко від`єднаний від транспортного засобу за допомогою поворотних кулачків (фітингів) для можливості перевантаження його на інший транспортний засіб або на склад.

При перевезеннях вантажу контейнерним способом повинні виконуватися вимоги: розділу 17. Правила перевезень вантажів у контейнерах «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» затвердженого наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 14.10.1997 № 363 (зареєстрованого у Мінюсті 20 лютого 1998 р. за № 128/2568) зі змінами; Міжнародної конвенції про безпечні контейнери (КБК); пункту 22.5 Правил дорожнього руху (у частині габаритних розмірів та вагових параметрів транспортного засобу).

Усі контейнери, незалежно від належності, за розмірами та вантажопідйомністю повинні відповідати вимогам стандартів (технічних умов), мати маркувальні коди встановленого зразка, а також трафарет терміну наступного огляду або ремонту.

Контейнери без маркувального коду, а також без трафарету про термін наступного огляду чи ремонту або з простроченим терміном огляду чи ремонту для перевезення вантажів не використовуються.

Отже, Правила дорожнього руху дають поняття, що контейнеровоз є тягач зі змінною платформою для перевезення різного виду контейнерів. Митним кодексом України, роз`ясненнями Державної податкової служби України підтверджено наявність такого виду контейнеру, як контейнеровозу.

У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу MONTRACON д.н.з. НОМЕР_3 , в рядку "особливі відмітки" зазначено, що він належний ОСОБА_2 та є спеціалізовним напівпричіпом н/пр- контейнеровозом вст. перекидне обладнання для самоскидного розвантаження.

З огляду на встановлення пунктом 22.5 ПДР України різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.

При цьому, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. Так, згідно з позицією відповідача при обрахунку перевищення нормативних параметрів використано параметри, встановлені п.22.5 ПДР України, саме для транспортних засобів та їх составів при фактичній масі 40 тон.

Разом з тим, з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та причепу, належних позивачу вбачається, що тип причепу - спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз, отже, згідно п. 22.5 ПДР України допустима загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 44000 кг, а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.

Таким чином, висновки відповідача щодо перевищення позивачем маси транспортного засобу на 9.8 % (3,92 тон) є необґрунтованими та не доведеними.

За таких обставин, відповідачем не доведене порушення ОСОБА_2 п.22.5 ПДР України.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладено на суб`єкта владних повноважень. Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання постанови про притягнення позивача до відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Відповідачем не надано належних доказів, які свідчили б про фактичне порушення позивачем положень п.22.5 ПДР України, оскільки відповідачем під час автоматичної фіксації адміністративного правопорушення не було визначено тип транспортних засобів та відповідно не було враховано цю інформацію під час розгляду справи.

Згідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, в зв`язку з задоволенням позовних вимог понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 536,80 грн. підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, Законом України "Про автомобільний транспорт", ст.ст. 7, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ,представник позивачаадвокат САФРОНОВЮРІЙ ІВАНОВИЧ до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серія АА №00012921 від 26.07.2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.1321 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.10.2023 року.

Суддя: Г.М. Гуляєва