Ухвала суду № 114620341, 02.11.2023, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 364/631/19

Провадження № 1-кп/378/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2023 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілої: ОСОБА_4 ,

представника потерпілих

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду смт. Ставище Київської області у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про проведення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України,-

в с т а н о в и в:

На розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.

Захисник ОСОБА_8 ОСОБА_7 подала до суду клопотання про призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи». На вирішення експертів просить поставити ряд питань, що зазначені в цьому клопотанні, оскільки на думку сторони захисту вони не в повній мірі або не були з`ясовані взагалі на досудовому розслідуванні по даному кримінальному провадженню.

Захисник клопотання обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування були проведені різні слідчі дії та призначені експертні дослідження. Неодноразово на досудовому розслідуванні стороною захисту наголошувалось, що ОСОБА_8 з технічного погляду не міг здійснити переїзд потерпілого. І коли було отримано відео з камер магазину, слідчому наголошувалось, що в той проміжок часу проїжджав з іншого боку інший автомобіль, і навіть, не один. Але як вбачається із матеріалів кримінального провадження, досудове слідство працювало лише в одному напрямку розвитку подій, виходячи фактично із того, що сказала потерпіла, але не враховуючи докази, які були зібрані підчас огляду місця події, що фактично ставлять під сумнів об`єктивність слідства. Зокрема, свідок ОСОБА_9 , яка допитана була в суді та на досудовому розслідуванні, вказувала, що «чула за 10-15 хвилин глухий звук - можливо удар, до того як проїхав другий транспортний засіб і лише тоді вона почула голос сусідки ОСОБА_4 ». Під час досудового розслідування проведено слідчі експерименти. Останній, який взятий експертом ОСОБА_10 за основу при розрахунку даних, проведений без участі ОСОБА_8 , що є фактичним порушенням прав обвинуваченого. Стороною захисту під час досудового розслідування неодноразово подавались клопотання, в тому числі і про призначення різних експертиз, надавалися свої варіанти запитань, які необхідно було поставити експертам при проведенні експертиз з огляду на позицію захисту, які фактично би могли встановити істину по кримінальному провадженню. Але це було не вигідно слідчому, який проводив досудове розслідування. Під час судового розгляду досліджено письмові докази сторони обвинувачення та сторони захисту, також допитано свідків. Із показів свідків виявились обставини та факти, які сторона обвинувачення не ставила на вивчення експертів, останнім не задавалися ті питання, які б могли встановити об`єктивність по кримінальному провадженню.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник ОСОБА_7 клопотання підтримали з викладених в ньому підстав.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що відповідно до п. 3.3 розділу III Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) - У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об`єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки. Якщо під час проведення експертизи об`єкт (об`єкти) дослідження може(уть) бути пошкоджений(і) або знищений(і), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення. Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за №705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) (далі - Рекомендації). Тобто, ініціатор експертизи при вирішенні питання про призначення експертизи повинен зазначити експерту хоча і орієнтовні, але чіткі питання, віднесенні до його відповідної компетенції, та на які такий експерт зможе надати відповідь. Аналогічна позиція також викладена у висновку Пленуму Вищого Господарського суду України у своїй постанові №4 від 23.03.2012р.. Проте, ряд запропонованих захисником питань, взагалі не вирішується відповідними експертними установами. Разом з тим, аналізуючи клопотання захисника, сторона обвинувачення вважає, що ряд питань, поставлених захисником у клопотанні вже вирішені шляхом проведення відповідних судових експертиз під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Представник потерпілихОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 , оскільки стороною захисту відповідні рішення слідчого щодо призначення експертиз на досудовому розслідуванні не оскаржувались в установленому порядку. Він підтримує позицію прокурора щодо необґрунтованості клопотання захисника про призначення експертизи і вважає таке клопотання сторони захисту способом затягування розумних строків судового розгляду кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію свого представника та прокурора, просить відмовити в задоволенні клопотання захисника.

Суд, розглянувши подане клопотання, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, враховуючи всі з`ясовані фактичні обставини кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Проаналізувавши положення кримінального процесуального законодавства, суд вважає, що на час судового розгляду сторона вправі заявити клопотання про залучення експерта для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, тоді, як необхідні спеціальні знання у випадках і порядку, передбачених ч. 2 ст. 242 та 244 цього Кодексу.

Статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов`язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, яке може бути реалізовано лише за наявності відповідного клопотання та підстав, визначених законом, тобто належить до дискреційних повноважень суду.

В постанові Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к роз`яснено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві. Дане поняття включає повноваження суду обирати між законними альтернативами та діяльність суду з вирішення спірних правових питань. Такі повноваження суду мають виходити із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання, тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права та відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Суд наголошує на тому, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

При цьому, основними принципами судового провадження є принцип змагальності сторін (ст. 22 КПК України) та диспозитивності (ст. 26 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

До загальних засад кримінального судочинства також належить і розумність строків (ст. 7, 28 КПК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Враховуючи вище викладене, конкретні обставини даного кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною захисту в клопотанні не доведено, що на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення не вживалися процесуальні заходи для залучення експертів та проведення експертиз, отримання зразків дослідження для їх проведення і що існували об`єктивні перешкоди для цього, суд вважає, що відсутні підстави для проведення експертизи, передбачені ст. 242 КПК України, а призначення експертизи без достатніх на те підстав на даній стадії кримінального провадження буде суперечити як завданням кримінального провадження, так і його загальним засадам, зокрема, змагальності, диспозитивності та розумності строків та призведе до надмірного і необґрунтованого затягування судового розгляду, відтак в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст.ст.242,332,371,372КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання захисника ОСОБА_8 ОСОБА_7 , про проведення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1