Ухвала суду № 114619982, 01.11.2023, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1024/23

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

01 листопада 2023 рокуБородянський районний суд

Київської областів складі:головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката

ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000387 від 01 березня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2023 року з Офісу Генерального прокурора до Бородянського районного суду Київської області надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04 травня 2023 року, головуючою у цьому кримінальному провадженні визначено суддю ОСОБА_1 .

За ухвалою судді від 05 травня 2023 року підготовче судове засідання було призначено на 30 травня 2023 року на 10 годину 00 хвилин.

30 травня 2023 року підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_6 і потерпілої ОСОБА_7 було відкладено на 30 червня 2023 року на 10 годину 00 хвилин.

30 червня 2023 року підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_7 , а також у зв`язку із постановленням ухвали про залучення захисника для здійснення захисту обвинуваченого за призначенням, було відкладено на 28 липня 2023 року на 12 годину 00 хвилин.

28 липня 2023 року підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 було відкладено на 07 вересня 2023 року на 16 годину 00 хвилин.

07 вересня 2023 року підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 було відкладено на 05 жовтня 2023 року на 09 годину 30 хвилин.

05 жовтня 2023 року підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою усіх учасників кримінального провадження було відкладено на 01 листопада 2023 року.

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Військовослужбовець РФ ОСОБА_4 , перебуваючи на території Київської області, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 31 березня 2022 року, вчинив кримінальне правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

24 лютого 2022 року о 05 годині збройними силами РФ здійснено пуски крилатих і балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об`єктам, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, який Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану на всій території України з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

У період з 24 лютого 2022 року та до цього часу підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. Підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснили агресію з порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

Зокрема, ОСОБА_4 , у період з 24 лютого 2022 року по 12 березня 2022 року, точний час слідством не встановлено, будучи військовослужбовцем збройних сил РФ, з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ під прикриттям широкомасштабного вторгнення і ракетного обстрілу з території РФ та Республіки Білорусії, пересуваючись на різній військовій техніці, обладнаній озброєнням і з використанням особистої зброї, у невстановленому місці території, яка є кордоном між Україною і Республікою Білорусь, перетнув державний кордон України.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 в складі військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ продовжив рух у напрямку міста Києва з метою окупації українських населених пунктів, порушення порядку, встановленого Конституцією України та порушення законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховної Радою України за наступних обставин.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 2 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03 липня 1954 року, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Згідно ч. 1 ст. 4 зазначеної Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 6 зазначеної Конвенції, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.

Відповідно до ст. 33 вказаної Конвенції пограбування забороняються. Статтею 147 цієї Конвенції визначено, що серйозні порушення, про які йдеться в даній Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції, зокрема привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.

У відповідності до ч. 1 ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських Конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року, який ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18 серпня 1989 року, цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями.

Відповідно до ст. 42, 46, 47 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, які Нотою Міністерства закордонних справ СРСР відносно Гаазької конвенції і декларацій 1899 і 1907 років від 07 березня 1955 року визнані Урядом СРСР, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Разом з цим зазначено, що приватна власність повинна поважатися та не підлягає конфіскації. Забороняється віддавати на розграбування місце або місто, навіть узяті приступом. Приватна власність не підлягає конфіскації. Грабіж категорично забороняється.

Статтею 6 Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.

Статтею 7 указаного Закону визначено, що Україна є правонаступником прав і обов`язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Установлено, що внаслідок воєнних дій Бучанський район Київської області, в період часу з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року, тобто під час міжнародного збройного конфлікту, перебував під контролем збройних сил та інших військових формувань РФ.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 федеральної служби військ національної гвардії РФ, в складі даного підрозділу, в період часу з 12 березня 2022 року по 31 березня 2022 року перебував на території Бучанського району Київської області, де в нього виник злочинний намір на протиправне заволодіння приватним майном цивільного населення з метою особистої наживи.

Такі, діючи з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 , перебуваючи в селі Блиставиця Бучанського району Київської області, у зазначений вище період часу, більш точний час не встановлено, усвідомлюючи, що між РФ та Україною триває міжнародний збройний конфлікт, в порушення вимог вищезазначених законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, самостійно, самовільно та безперешкодно увійшов на територію приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , після чого невстановленим слідством способом проник до будинку, що перебуває у приватній власності цивільної особи ОСОБА_7 , де, скориставшись тим, що в будинку нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, протиправно заволодів наступними речами: чоловічим одягом, взуттям, двома машинками для стрижки, нетбуком, мобільним телефоном «Хіаомі», що належать останній.

При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював, що вказані речі не можуть бути використані у військових цілях, їх вилучення не виправдане військовою необхідністю, а заволодіння ними відбулося виключно з корисливою метою.

Продовжуючи свої злочинні дії, наприкінці березня 2022 року, ОСОБА_4 , відступаючи в складі свого підрозділу в північному напрямку України, вивіз на територію Республіки Білорусь вищезазначені речі.

02 квітня 2022 року ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Мозир Республіки Білорусь, у приміщенні відділення експрес-пошти «СДЕК», працівниками якої було сформовано посилку з відправленням № 1326773449, вагою 5,68 кг з описом вкладення: речі, здійснив відправлення зазначених речей до поштового відділення м. Рубцовськ РФ.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 погодилася з думкою прокурора про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явився вп`яте, про час і місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином шляхом публікації інформації про проведення підготовчого судового засідання на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області, на сайті Київської обласної прокуратури, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом опублікування повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження "Урядовий кур`єр".

Вислухавши думки прокурора ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Бородянському районному суду Київської області, підстав для закриття кримінального провадження не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а тому кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про здійснення спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 за викликами, розміщеними на сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом опублікування повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті "Урядовий кур`єр", не з`являється, про причини неявки не повідомляє, переховується від суду на території РФ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 щодо здійснення спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні не заперечувала.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 2971цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 2971 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема, передбачених статтею 438Кримінального кодексуУкраїни,стосовно підозрюваного,крім неповнолітнього,який переховуєтьсявід органівслідства тасуду натимчасово окупованійтериторії України,на територіїдержави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,з метоюухилення відкримінальної відповідальностіта/абооголошений уміжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено перелік правових підстав, за сукупності яких можливе проведення спеціального судового провадження, а саме: обвинувачення у вчиненні певних видів злочинів, оголошення у міждержавний та/або міжнародний розшук, підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, ухилення від явки на судовий виклик (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази), підтвердження того, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У рішенні ЄСПЛ, яке є частиною національного законодавства України - "Меденіца проти Швейцарії" зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа "Сейдовіч проти Італії").

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року в справі № 757/14560/23-к надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, а тому відносно цього злочину відповідно до ч. 2 ст. 2971 КПК України допускається спеціальне провадження.

Оцінюючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора в даному випадку підлягає задоволенню і відповідно до положень КПК України розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, необхідно здійснювати за правилами спеціального судового провадження.

У підготовчомусудовому засіданніпрокурорОСОБА_3 також заявила клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтовувала тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а тому, беручи до уваги, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, існують ризики переховування його від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших правопорушень, а тому враховуючи його сімейний стан, вік, стан здоров`я, наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою агресором - РФ, необхідно постановити ухвалу про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "с" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняття рішення про звільнення, якщо затримання є законним.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

05 жовтня 2022 року старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ винесено постанову про оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставічастини шостоїстатті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Згідно з абзацом 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватими, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання на території України, постійно перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є військовослужбовцем РФ, яка продовжує вести повномасштабну агресивну війну проти України, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення, і застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та строку дії ухвали.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні, після роз`яснення права заявляти клопотання про колегіальний судовий розгляд, просила проводити судовий розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, а тому відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України судовий розгляд необхідно здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.

Потерпіла ОСОБА_7 пред`явила до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 23 040 гривень 27 копійок.

Керуючись ч. 2 ст. 2971 , ст. 31, 61, 62, 314, 315, 316, 323 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, до судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду Київської області на 10 листопада 2023 року на 09 годину 00 хвилин.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Здійснити спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000387 від 01 березня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Кримінальне провадження розглянути судом колегіально у складі трьох суддів.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" без визначення розміру застави та строку дії ухвали.

Після затримання ОСОБА_4 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, забезпечити його доставку до Бородянського районного суду Київської області для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди прийняти до розгляду.

Визнати потерпілу ОСОБА_7 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем.

У судове засідання викликати прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілу ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_4 у встановленому законом порядку - через засоби масової інформації.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення лише в частині обрання запобіжного заходу, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

СуддяОСОБА_9