YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Харківська область

/

Господарський суд Харківської області

Ухвала суду № 114619254, 01.11.2023, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення

01.11.2023

Номер справи

922/59/23

Номер документу

114619254

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________

УХВАЛА

"01" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/59/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровою Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", смт Донець, Харківська область до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків про стягнення упущеної вигоди 30 324 881,39 грн. за участю представників:

позивача: Людмила Лещенко (адвокат);

відповідача:Інна Смолякова (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення нанесених збитків у сумі 97 673 595,94 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в наслідок порушення відповідачем зобов`язань за Технічною угодою від 27.09.2013р. №4, які полягають у визначенні кількості переданого та прийнятого газу за календарні місяці в період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу та вимог ГРС в частині надання неповної та недостовірної інформації оператору газотранспортної системи про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи позивачу було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди за договорами транспортування природного газу від 08.10.2018р. №1810000241, №1907000615 від 31.12.2019 у розмірі 97 673 595,94 грн.

Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі; визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до ст. 165 ГПК України, - протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.; призначено підготовче засідання на 01.02.2023 об 11:35.

31.01.2023 відповідач надав до суду клопотання (вх.№2235), в якому просить суд продовжити строк до 15.02.2023 (включно) на подання відзиву до суду.

Ухвалою суду від 01.02.2023 відмовлено АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" у задоволенні клопотання (вх.№2235 від 31.01.2023).

10.02.2023 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№3185), в якому просить поновити пропущений процесуальний строк на його подання; не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що питання можливості визначення показників обсягу приймання/передачі природного газу через вимірювальні дільниці УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС та подальшу передачу до інформаційної платформи Оператора ГТС були предметом розгляду спору в рамках справи №922/2919/20. Саме недоведеність АТ "Укргазвидобування" неправомірності зауважень з боку АТ "ХАРКІВГАЗ" (як Оператора ГРМ) до складових вузлів обліку газу УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС та висновків щодо неможливості їх використання як комерційних вузлів обліку стали підставою у відмові в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Отже, в судовому порядку в рамках справи №922/2919/20 не було доведено протиправної поведінки АТ "Харківгаз" щодо визнання вимірювальних комплексів УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС такими, що не можуть бути використанні як комерційні. Наголошує, що саме після введення вузла обліку газу як комерційного здійснюється комерційний облік газу, та подальше використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними. Позивачем не доведена протиправна поведінка, яка полягає у порушенні зобов`язань за Технічною угодою №4 від 27.09.2013 (визначення кількості переданого та прийнятого за календарні місяці в період з травня 2019 по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу). Наведений позивачем розрахунок різниці (10 859,894 тис.м3) за даними комерційних вузлів газу є безпідставними та необгрунтованим. Позивачем не вказано в чому саме полягає неотриманий дохід (упущена вигода) та якими доказами це підтверджується, не доведено наявність збитків. Наголошує також на пропущення позивачем трирічного строку позовної давності щодо вимог про стягнення збитків за період 2019 року, який idth:64;sorting:N-1;groupindex:-1$

Протокольною ухвалою від 15.02.2023 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до суду, відзив долучено судом до матеріалів справи.

22.02.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№4311). Вказує, що викладена правова оцінка у судових рішеннях по справі №922/2919/20 не може являтися преюдиціальним фактом. Вважає, що позивачем документально підтверджена відповідність вузла обліку газу, розміщеного на УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС вимогам нормативно-правових актів, а отже доводи відповідача про те, що визли обліку газу на УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС не могли використовуватись для вимірювання обсягів переданого природного газу є безпідставними.Відповідачем в порушення умов п.5.1 Технічної угоди (визначення кількості переданого та прийнятого природного газу за календарні місяці у період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку позивача) та в порушення вимог Кодексу ГРС на інформаційну платформу оператора газотранспортної системи подана інформація, в якій були занижені обсягу переданого природного газу від позивача до газорозподільної системи відповідача за період з травня 2019 року по грудень 2021 року в обсязі 10 859 894,00 м.куб.,чим позивачу нанесені збитки за укладеними між позивачем та Оператором газотранспортної системи угодами на транспортування природного газу за цей період. Позивачем надано детальний та обгрунтований розрахунок збитків, який здійснений на підставі щомісячних актів врегулювання щодобових небалансів, складених операторами ГТС України на суму 97 673 595,94 грн. Щодо спливу строку позовної давності вказує на те, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням Указом Президента України №64/2022 в Україні воєнного стану, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України строк позовної давності за вимогами є таким, що не сплив.

01.03.2023 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№4914). Вказує, що обставини встановлені в рамках справи №922/2919/20 утворюють преюдицію для справи, що розглядається. Позивачем не доведено належними та допустими доказами наявність збитків в якості неодержаних доходів за договорами транспортування природного газу від 08.10.2018р. №1810000241, №1907000615 від 31.12.2019.

03.03.2023 від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№5227).

Протокольною ухвалою від 03.03.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 24.03.2023 о 13.10.

10.04.2023 відповідач надав письмові пояснення (вх.№8683) в яких не погоджується з розрахунком збитків та його складовими (розрахованим небалансом). Вважає, що висновки технічної експертизи не свідчасть про готовність УКПГ УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС до комерційної експлуатації протягом спірного періоду, та не спростовують позицію відповідача щодо зауважень стосовно технічного стану цих ВОГ, неможливості використання їх даних як комерційних.

12.04.2023 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову (вх.№9011), в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та долучити до матеріалів справ докази сплати за негативний небаланс природного газу.

У судовому засіданні 12.04.2023 представник позивача пояснив, що за поданою ним заявою (вх.№9011 від 12.04.2023) не змінюється предмет і підстава позову, проте просив долучити додані до заяві документи.

З урахуванням того, що подана представником позивача заява (вх.№9011 від 12.04.2023) за своїм змістом по суті є заявою про долучення доказів, судом протокольною ухвалою від 12.04.2023 на підставі п.8 ст.80 ГПК України було відмовлено у її задоволенні та на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 03.05.2023 о 12:30.

03.05.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи (вх.№11042) та клопотання про призначення експертизи (вх.№11067).

Протокольною ухвалою від 03.05.2023 відмовлено відповідачу у клопотанні про колегіальний розгляд справи (вх.№11042 від 03.05.2023); з метою надання позивачу додаткового часу на підготовку питань, які на його думку мають бути поставлені під час проведення експертизи на розгляд експерту, підготовче засідання у справі було відкладено на 24.05.2023 о 12:00.

15.05.2023 позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог (вх.№12050), за змістом якої просить стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (код ЄДРПОУ 03359500) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775) нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 30 324 881,39 грн.

Також 17.05.2023 до суду позивач надав клопотання (вх.№12328) в якому проведення експертизи просить доручити Національному науковому центру інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України та на вирішення економічної експертизи поставити наступні питання:

- Чи вірна методологія розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди?

- Чи арифметично вірно здійснений розрахунок збитків?

Протокольною ухвалою від 24.05.2023 було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог (вх.№12050 від 15.05.023), з урахуванням чого, подальший розгляд справи здійснюється із вказаними у заяві вимогами.

Ухвалою суду від 24.05.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» про призначення експертизи (вх.№11067 від 03.05.2023); призначено у справі №922/59/23 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса"; провадження по справі №922/59/23 зупинено на строк проведення судової експертизи.

Супровідним листом (№20319 від 18.09.2023р.) Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса" повернув 20.09.2023 справу №922/59/23 до суду та надав висновок за результатами проведення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 25.09.2023 поновлено провадження у справі №922/59/23 та призначено підготовче засідання на 18.10.2023 року о 13:00.

17.10.2023 відповідач надав до суду заперечення проти висновку експерта (вх.№28249), в яких наголошує на тому, що господарськими судами у справі № 922/2919/20 не була встановлена неправмірність дій АТ «Харківгаз» щодо невнесення обсягів природного газу на інформаційну платформу оператора газотранспортної системи - ТОВ "Оператор ГТС України".Висновок експерта № 20319 за результатами проведення судової економічної експертизи від 14.09.2023 , не є тим достатнім доказом, на підставі якого можна дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки самим експертом зазначається, що підтвердження даних з приладу обліку та встановлення фактичних обставин справи не є його компетенцією, оскільки це дискреційні повноваження суду відповідно до норм Конституції України.

Також 18.10.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення судової інженерно механічної експертизи (вх.№28445).

У судовому засіданні 18.10.2023 оголошено перерву до 25.10.2023 о 13 год. 45 хв.

25.10.2023 позивач надав заперечення на клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи (вх.№29150), в якому зазначає, що ,на його думку, матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують працездатний стан та відповідність нормативно-технічним документам, що регламентують умови їх експлуатації, вузлів обліку газу, які були розміщені на УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС в період за який розраховуються збитки у вигляді упущеної вигоди. Клопотання відповідача щодо проведення експертизи направлено на затягування розгляду справи.

Також 25.10.2023 позивачем надані письмові пояснення на заперечення проти висновку експертизи (вх.№29151).

Протокольною ухвалою від 25.10.2023 відкладено підготовче засідання на 01.11.2023 о 10:30.

У судовому засіданні 01.11.2023 представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової інженерно механічної експертизи заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2023 підтримав клопотання про призначення у справі судової інженерно механічної експертизи, наполягав на його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та подане позивачем клопотання про призначення експертизи, заслухавши доводи та заперечення сторін з цього приводу, суд виходить з наступного.

Заявляючи клопотання про призначення судової інженерно механічної експертизи у справі №922/59/23 відповідач просив суд доручити її проведення у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса». На вирішення експерта просив поставити запитання:

1. Чи перебував у працездатному стані прилад обліку природного газу встановлений на УКПГ Ланна у період з 03.06.2019 року по дату введення в експлуатацію ВОГ - 08.06.2022 року?

2. Чи перебував у працездатному стані прилад обліку природного газу встановлений на УКПГ Кегичівка у період з 24.06.2019 року по дату введення в експлуатацію ВОГ - 09.06.2022 року?

3. Чи перебував у працездатному стані прилад обліку природного газу встановлений на Балаклійській ГРС з 19.08.2019 року по дату введення в експлуатацію ВОГ - 18.11.2021 року?

4. Чи відповідав прилад обліку природного газу встановлений на УКПГ Ланна нормативно технічним документам, що регламентує умови його експлуатації за період з у період з 03.06.2019 року по 08.06.2022 року ?

5.Чи відповідав прилад обліку природного газу встановлений на УКПГ Кегичівка

нормативно технічним документам, що регламентує умови його експлуатації за період у період з 24.06.2019 року по 09.06.2022 року?

6. Чи відповідав прилад обліку природного газу встановлений на Балаклійській РС нормативно технічним документам, що регламентує умови його експлуатації за період у період з 19.08.2019 року по 18.11.2021 року?

7. Чи може прилад обліку природного газу встановлений на УКПГ Ланна з урахуванням вимог нормативно технічних документів за період з 03.06.2019 року по 08.06.2022 року бути визнаний комерційним?

8. Чи може прилад обліку природного газу встановлений на УКПГ Кегичівка з урахуванням вимог нормативно технічних документів за період з 24.06.2019 року по 09.06.2022 року бути визнаний комерційним?

9. Чи може прилад обліку природного газу встановлений на Балаклійській ГРС з урахуванням вимог нормативно технічних документів за період з 19.08.2019 року по 18.11.2021 року бути визнаний комерційним?

Положеннями статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі статтями 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В силу приписів частини 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Згідно з пунктом 1.2.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" від 08.10.1998 № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Якщо необхідно здійснити дослідження нових об`єктів або з інших обставин справи, призначається нова експертиза (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25 серпня 2021 року у справі № 920/639/17).

На підтвердження необхідності проведення судової інженерно механічної експертизи у справі вказують висновки судового експерта, викладені в дослідницькій частині Висновку експерта №20319 за результатами проведення судової економічної експертизи за матеріалами господарської справи №922/59/23 складеного 14.09.2023. Так, висновок експерта про арифметичне підтвердження за 2019-2021 рік упущеної вигоди в сумі 30 324 881,39 грн. зроблений «за умови внесення показників по АТ «Харківгаз» на підставі односторонніх актів» складених вузлами обліку.

На 14 сторінці Висновку експерта № 20319 за результатами проведення судової економічної експертизи від 14.09.2023 зазначено, що «судовий експерт економіст зазначає, що підтвердження показників відбору газу та встановлення фактичних обставин справи не відноситься до його компетенції».

Позовну заяву у справі №922/59/23 обґрунтовано, зокрема, порушенням АТ «Харківгаз» зобов`язань за Технічною угодою від 27.09.2013р. №4, які полягають у визначенні кількості переданого та прийнятого газу за календарні місяці в період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку. В свою чергу, відповідач наполягає на тому, що у період з травня 2019 року по грудень 2021 року вузли обліку на УКПГ «Ланна», «Кегичівка» та Балаклійській ГРС були у непрацездатному стані та не мали відповідну на той час документацію про введення їх у експлуатацію, а отже не могли використовуватись для вимірювання обсягів переданого природного газу.

Зазначене свідчить про взаємну суперечливість доказів у справі, а їх оцінку може бути здійснено судом виключно з призначенням судової експертизи.

Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Дослідивши перелік питань, які визначено відповідачем, враховуючи предмет спору та обставини, що підлягають встановленню, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про призначення експертизи про призначення судової інженерно механічної експертизи.

Суд зазначає, що призначення нової експертизи у цій справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положеньст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на справедливий суд).

Згідно ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Оскільки позивачем не висловлено заперечень щодо запропонованої відповідачем експертної установи, суд доручає проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України.

До кінцевого розподілу судових витрат сплату витрат, пов`язаних зі здійсненням судової експертизи покласти на відповідача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ", як на сторону, якою було заявлено клопотання про призначення судової інженерно механічної експертизи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд за заявою учасника справи зупиняє провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Приймаючи до уваги призначення у справі судової експертизи, суд на підставі ст. 228 ГПК України, суд зупиняє провадження по справі № 922/59/23 на термін проведення судового дослідження.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 99, 100, 125, 127, 183, 228, 232, 234, 235, 255, 256, 257 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про призначення судової інженерно механічної експертизи (вх.№28445) - задовольнити.

Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, Харківська обл., м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8-А) та на вирішення експерта поставити наступне питання: