Ухвала суду № 114610689, 11.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13293/22

Провадження № 1-кп/761/2097/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол, Полтавської області, громадянина України, неодруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України (відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022100100001134 від 16.05.2022)

ВСТАНОВИВ

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.

04 квітня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_5 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та останнього оголошено у розшук.

Згідно протоколу затримання від 11.08.2023 обвинуваченого ОСОБА_5 , затримано.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовуючи яке прокурор послалась на наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, зазначив, що зобов`язується з`являтись до суду та виконувати покладенні на нього обов`язки.

Захисник ОСОБА_4 , зазначив, що ризики на які вказує прокурор у своєму клопотанні є необґрунтованими, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження наявні у розпорядженні суду на даному етапі судового провадження дійшов до таких висновків.

Вирішуючи питання щодо доцільності застосування на час судового провадження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наступного.

Так, 04 квітня 2023 року ухвалою суду надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та 11 серпня 2023 року ОСОБА_5 було затримано.

На думку суду, на даний час, до ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід.

Таке рішення суду обґрунтовується тим що, як убачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості (згідно ст. 12 КК України) відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів, однак на даній стадії судового провадження, на думку суду цього достатньо для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, про який йдеться у клопотання прокурора.

Зокрема, судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення винуватості, і саме усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати, про існування такого ризику як переховування від суду.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_5 , який має місце реєстрації та проживання, раніше судимий, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки. Даних щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, який би унеможливлював його утримання у місці попереднього ув`язнення суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина перша статті 194 Кримінального процесуального кодексу України).

Водночас, в силу положень частини другої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_5 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому судом, як зазначалося вище, не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час існують ризики, що визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України: ризик переховування від суду та можливість вчинення нового кримінального правопорушення.

Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор наводить наступні доводи: тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Суд вказує, що принцип змагальності, як загальна засада кримінального провадження, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. При цьому сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про обрання, продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Харченко проти України», відповідно до якої тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля.

Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти, відомостей щодо неможливості утримання особи під вартою в умовах арештного дому суду не надано.

Враховуючи викладені обставини, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали щодо вказаного виду запобіжного заходу, передбачений статтею 197 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на обсяг висунутого ОСОБА_5 обвинувачення та відповідну складність справи. При цьому відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави як альтернативного виду запобіжного заходу, як то визначено приписами ст. 183 ч. 3 КПК України, суд керується положеннями ст. 182 КПК України, частиною 5 якої визначено, що розмір застави щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється на рівні від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_5 , його обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, що суд прийшов до висновку про визначення розміру застави обвинуваченому, у відповідності до положень ст. 194 КПК України на обвинуваченого слід покласти ряд обов`язків.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 206, 314, 315-316, 369-372, 376КПК України, суд

УХВАЛИВ

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 09 жовтня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, засобів зв`язку;

-утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1