Ухвала суду № 114610592, 02.11.2023, Путильський районний суд Чернівецької області

02.11.2023

Справа №721/940/23

Провадження №2/721/182/2023

У Х В А Л А

Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У.Д., за участю секретаря судових засідань Свідунович Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ,інтереси якоїпредставляє адвокатМаковійчук СергійСтепанович доСелятинської сільськоїради провизнання прававласності намайно впорядку спадкуванняза законом,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Путильського районого суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 ,інтереси якоїпредставляє адвокатМаковійчук СергійСтепанович доСелятинської сільськоїради провизнання прававласності намайно впорядку спадкуванняза законом.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року підготовче засідання у зазначеній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

02.11.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про повернення до стадії підготовчого судового засідання, у якій також просить залучити третьою особою спадкоємця першої черги ОСОБА_3 .

У судове засідання сторони не з`явилися, відповідно до їхніх заяв, просять справу розглядати за їхньої відсутності.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що хоча приписами ЦПК не передбачено право подавати до суду заяви та процесуальні документи після завершення підготовчого провадження, але і не містить такої заборони.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, у касаційній скарзі, зроблено висновок, що: «Відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року в справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Зважаючи на те, що рішення у вказаній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_3 , оскільки вона являється спадкоємцем першої черги за законом, тому заява представника позивача про залучення ОСОБА_3 у якості третьої особи у справі, підлягає до задоволення, так як вирішення вказаного питання може бути здійснене тільки у підготовчому судовому засіданні.

Виходячи із завдань цивільного судочинства, з метою реалізації сторонами права на обрання ефективного способу захисту порушених прав, суд дійшов до висновку, про можливість повернення до стадії підготовчого провадження у зазначеній справі.

Керуючись ст. ст. 49, 189, 260, 263 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

У цивільній справі №721/940/23 за позовом ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Маковійчук СергійСтепанович до Селятинської сільської ради провизнання права власності на майно впорядку спадкуванняза законом повернутись до стадії підготовчого провадження.

Залучити до участі у справі №721/940/23 за позовом ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Маковійчук СергійСтепанович до Селятинської сільської ради провизнання права власності на майно впорядку спадкуванняза законом ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Уляна СТЕФАНКО