Ухвала суду № 114609084, 02.11.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/427/23

Провадження №1-кп/181/66/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року смт.Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської областіу складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2023 рокуза № 12023041480000034, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та він на даний час знаходиться у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Дія попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 05 листопада 2023 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано прокурором з дотриманням вимог п.1 статті 199 КПК України.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений та захисник заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захистник просила змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме, на цілодобовий домашній арешт.

Суд, заслухавши клопотання, думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, приймається до уваги відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

У відповідності до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі, що є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду, суд вважає, що до цього часу наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, впливу на потерпілу та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, вчинення іншого кримінального правопорушення, тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме, на цілодобовий домашній арешт, відмовити.

Керуючись ст.42, 177, 189-191, 314-316, 331, 336, 369, 372КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 31 грудня 2023 року включно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме, на цілодобовий домашній арешт, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом 5 днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1