Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/4134/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року смт. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 522/4134/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що як йому стало відомо, 26.01.2022р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області відкрито виконавче провадження на підставі розглянутої ним заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису №28984, виданого 25.02.2021р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості у розмірі 11193,90грн.
Також зазначає, що 21.02.2022р. АТ «ПУМБ» з його рахунку було списано в порядку платіжної вимоги від 15.02.2022р. №68368799 12645,29грн у якості стягнення за виконавчим написом №28984 від 25.02.2021р.
Не погоджується з виконавчим написом нотаріуса, оскільки жодних договірних стосунків з ТОВ «Фінансова компанія «КредитКапітал» не мав, ніяких сум не позичав, кредитний договорів з відповідачем не укладав; на момент його вчинення свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю було анульовано; представник позивача не мав повноважень на подання заяви про примусове виконання рішення, бо термін дії довіреності сплив.
Крім того, вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням діючого законодавства, зокрема, без дотримання вимог ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: без необхідної перевірки та встановлення безспірності боргу; нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - кредитних договорів, але не перевірив, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться у Переліку № 1172 від 29.06.1999 року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України.
Починаючи з 22.02.2017 року нотаріусам України заборонено вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.
Це пов`язано з тим, що Вищим адміністративним судом України 01.11.2017 ухвалено постанову, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Постанова апеляційного суду набула законної сили з моменту проголошення з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин.
Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису 25.02.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення.
Крім того, розмір заборгованості, визначений відповідачем у заяві про вчинення виконавчого напису, не є безспірним.
Таким чином, вважає, що виконавчий напис, вчинений 25.02.2021 р. приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. та зареєстрований в реєстрі №28984, не відповідає вимогам законодавства України, зокремаст. 87 Закону України «Про нотаріат»та затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки вчинений на не передбаченому Переліком борговому документікредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому виконавчий напис не підлягає виконанню.
Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №28984, вчинений 25.02.2021р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості у розмірі 11193,90грн, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати та витрати на адвокатські послуги.
Ухвалою судді від 19.04.2023 року справу було прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомлення) сторін.
Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.
Відповідач та треті особи були повідомлені про день, час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку в судове засідання не з`явилися.
Відповідачем було подано клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати без участі представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу. В клопотанні також зазначено, що відповідач категорично не погоджується з доводами позивача та заперечує проти заявлених позовних вимог, відзиву до суду не подано.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
За загальним правилом статей15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно достатті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першоюстатті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону (у редакції на час вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Відповідно до п. п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою КабінетуМіністрів України№ 662від 26листопада 2014року «Провнесення зміндо перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» Перелік, після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами »був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано, визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Для правильного застосування положень статей 87,88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19) та постанови від 15.01.2020 року № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року (провадження № 14-12559св18).
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 05.03.2018 року, справа № 756/11960/15-ц).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Судом встановлено, щоприватним нотаріусомЖитомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 25.02.2021р. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі №28984 про звернення стягнення із позивача суми боргу за кредитним договором у розмірі 11193,90грн.
Згідно матеріалів виконавчого провадження, постановою приватного виконавця Одеської області Качуркою В.В. відкрито виконавче провадження №68368799 від 26.01.2022 року, в якому зазначено про примусове виконання виконавчого напису №28984, виданого 25.02.2021р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. Боржником є ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал». Сума заборгованості складає 11193,90грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. 26.01.2022 року винесено постанову про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1119,39 грн.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимогст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про наявну заборгованість, що позбавило його можливості бути вчасно надати свої заперечення щодо неї, оспорити вимоги відповідача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.
Нотаріус, у свою чергу, не повідомив боржника про те, що до нього звернулися із заявою про вчинення виконавчого напису, не перевірив надіслання вимоги про усунення порушень за кредитним договором та отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Наслідки такого неповідомлення зазначені уп.10 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, а саме вказано, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горай О.С. порушено вимоги законодавства, оскільки відповідачем взагалі не направлялося позивачуписьмової вимоги про усунення порушень.
За змістом оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус у день його вчинення25.02.2021 року керувався пунктом 2 Переліку, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, який був доповнений до Переліку постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року,та який постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано нечинним та незаконним в частині п. 2 Переліку.
За таких обставин, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц, та з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Виходячи з викладеного, встановивши, що стягнута за виконавчим написом заборгованість є спірною, приймаючи до уваги, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не мав повного обсягу документів, зокрема: доказів підтвердження отримання боржником претензії про погашення заборгованості за кредитним договором; не перевірив відсутність спору між кредитором та позичальником щодо розміру заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
Відповідно до приписівстатті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1073,60грн.
Щодо клопотання відповідача про відмову у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу зазначає наступне.
З матеріалів позову слідує, що для подання даної позовної заяви, позивач звернувся за правовою допомогою до адвокату Ткаченко Юлії Олегівни, уклавши з нею відповідний договір про надання правової допомоги від 09.02.2023р., у відповідності до умов якого, адвокат зобов`язався надати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта в судових установах, а клієнт зобов`язався прийняти надані послуги адвоката та оплатити їхню вартість у розмірі 10000 грн., вказану у п. 3.1 Договору. Також позивачем долучено акт приймання-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги від 09.02.2023 року, в якому вказано про надані послуги та їх загальну вартість 10000,00 грн. та квитанцію на оплату наданих послуг.
За змістом ч.ч. 1,2ст. 15 ЦПК України- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
Частинами 1, 3ст. 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ізст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги і встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В матеріалах справи містить зокрема Акт виконаних робіт від 13.02.2023р. до Договору про надання правової допомоги від 09.02.2023р., де визначено опит робіт, виконаних адвокатом.
Витрати на правову допомогу відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України- належать до судових витрат.
Отже, враховуючи повне задоволення позову, суд вважає необхідним покласти на відповідача зобов`язання компенсувати позивачу документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн, а в задоволенні клопотання про відмову у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.
З огляду на вище наведене та керуючись ст.ст.12,13,78,81,89,141,229,258-259,263-268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Виконавчий напис №28984, вчинений 25.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованості у розмірі 11193,90грн визнатитаким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати за сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236), місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Є. М. Панасенко
Судове рішення № 114603687, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 25.10.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/4134/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: