Рішення № 114595532, 25.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 жовтня 2023 р. справа № 520/4205/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Сиса Є.Ю.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Трубчанінова С.О.,

представника відповідача - Мостової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області №279 від 24.05.2022, в частині застосування до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Чугуївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області №262 о/с від 25.05.2022 в частині звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Чугуївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 30.04.2022;

- поновити на службі в Національній поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Чугуївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Харківській області;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити суми грошового забезпечення за період 1 травня 2022 року - 24 травня 2022 р. на користь ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 25.05.2022 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №520/4205/23 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у вказаній адміністративній справі здійснено перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що вважає своє звільнення незаконним, оскільки він не мав можливості виїхати з окупованої території через дію непереборної сили та загрозу життю і здоров`ю. Крім того, на думку позивача, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідачем не здійснено належного виклику позивача для надання пояснень в рамках проведення службового розслідування, що позбавило позивача викласти своє ставлення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, навести свої доводи та повідомити докази. Враховуючи факт позбавлення позивача права на захист під час службового розслідування, а також всі фактичні обставини, позивач вважає, що накази ГУНП в Харківській області №279 від 24.05.2022 та №262 о/с від 25.05.2022 винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на посаді з відшкодуванням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача зазначив, що з 01.05.2022 по 24.05.2022 ОСОБА_1 до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибув, був відсутній на службі без поважних причин та відповідно до виконання своїх функціональних обов`язків не приступив. Також, позивач порушив внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818. Представник відповідача вказує на те, що у спірних правовідносинах призначено та проведено службове розслідування, недоліки в організації якого відсутні, ознак порушення прав та інтересів позивача у ході службового розслідування матеріали справи не містять. Так, Дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі суттєві аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності поліцейського. Наслідки проступку позивача є явними та очевидними. Враховуючи викладене, висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції. Вина позивача у порушенні службової дисципліни, на думку представника відповідача, доведена належними та допустимими доказами, тому застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обставини і факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі викладених у відзиві обставин і фактів.

Вислухавши позицію сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у відділу поліції №1 Чугуївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Харківській області на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції.

09.05.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції Пономарьова С.В. від 09.05.2022 про те, що ним 28.04.2022 підлеглим працівникам, в тому числі ОСОБА_1 , надано наказ евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу для несення служби та виконання своїх функціональних обов`язків, однак ОСОБА_1 станом на день подання рапорту з окупованої території не виїхав, для проходження служби не прибув та до виконання своїх функціональних обов`язків не приступив.

За відомостями, викладеними в рапорті начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції Пономарьова С.В. від 09.05.2022 призначене службове розслідування на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 №610.

В ході службового розслідуванням встановлено, що в результаті збройної агресії з боку РФ певна частина території Харківської області, в тому числі окремі громади Чугуївського району Харківської області опинилися окупованими збройними силами РФ. Станом на час проведення службового розслідування деякі поліцейські Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, які перебувають на тимчасово окупованій території, в тому числі позивач, не евакуювалися на підконтрольну Україні територію, відсутні на службі та не виконують свої функціональні обов`язки.

Під час службового розслідування були опитані працівники Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.

Зокрема, опитаний начальник Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що в результаті збройної агресії РФ на території України окремі громади Чугуївського району Харківської області перебувають в окупації. 28.04.2022 відбулася нарада керівництва ГУНП в Харківській області, де начальником ГУНП в Харківській області було надано усний наказ про необхідність поліцейським, які не вийшли з окупації у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути до розташування територіальних підрозділів для подальшого проходження служби. Встановлено, що серед особового складу Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області станом на 28.04.2022 сім поліцейських не евакуювалися на підконтрольну Україні територію та не виконують свої функціональні обов`язки. Виконання наказу керівництва ГУНП в Харківській області щодо виходу поліцейських Чугуївського РУП з окупації було покладено на начальника ВП №1 Чугуївського РУП полковника поліції ОСОБА_5, т.в.о. начальника СКЗ Чугуївського РУП капітана поліції ОСОБА_3 та начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції цього ж РУП майора поліції ОСОБА_4 .

Опитаний начальник ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_5 пояснив, що в результаті збройної агресії РФ на території України Вовчанська громада Чугуївського району Харківської області, в тому числі м. Вовчанськ з 24.02.2022 опинилися в окупації військ РФ. Керівництвом було прийнято рішення евакуювати особовий склад ВП №1 Чугуївського РУП до розташування Чугуївського РУП. В той же час частина поліцейських ВП №1 Чугуївського РУП залишилася на окупованій території, пояснюючи це відсутністю у них транспортних засобів необхідних для евакуації та неможливістю покинути своїх близьких родичів. 28.04.2022 від начальника Чугуївського РУП полковника поліції ОСОБА_2 надійшов усний наказ проінформувати особовий склад ВП № 1 Чугуївського РУП, який залишився на окупованій військами РФ території Вовчанської громади про необхідність до 30.04.2022 вийти з окупації та прибути до Чугуївського РУП для виконання своїх службових обов`язків. Станом на 28.04.2022 на окупованій території Вовчанської громади знаходяться п`ять поліцейських ВП № 1 Чугуївського РУП, а саме: дізнавач сектору дізнання майор поліції ОСОБА_6 (м.т. НОМЕР_4), старший інженер з інформаційної підтримки капітан поліції ОСОБА_7 (м.т. НОМЕР_5), інспектори СРПП капітан поліції ОСОБА_8 (м.т. НОМЕР_7) та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (м.т. НОМЕР_3), а також поліцейський СРПП старший сержант поліції ОСОБА_9 (м.т. НОМЕР_6), які перебувають вдома та не виконують свої функціональні обов`язки. Безпосереднім виконавцем даного наказу було визначено інспектора СРПП ВП №1 Чугуївського РУП лейтенанта поліції ОСОБА_10, яка з використанням мобільних месенджерів та SMS-повідомлень проінформувала вищевказаних поліцейських про необхідність у встановлений строк вийти з окупації. Також останнім було повідомлено про відповідальність за невиконання вказаного наказу аж до звільнення з Національної поліції України, проте станом на теперішній час зазначені поліцейські наказ не виконали, з окупованої території не вийшли та не приступили до виконання своїх службових обов`язків.

Опитана інспектор СРПП ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_10 пояснила, що 28.04.2022 від начальника ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_5 вона отримала усний наказ проінформувати майора поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 , капітана поліції ОСОБА_8 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також старшого сержанта поліції ОСОБА_9 , які перебувають на окупованій території Вовчанської громади Чугуївського РУП про те, що їм необхідно до 30.04.2022 покинути окуповану територію та прибути до Чугуївського РУП для проходження служби. 29.04.2022 зазначені поліцейські були проінформовані за допомогою мобільних месенджерів та SMS-повідомлень кожен. Проте останні на вказані повідомлення жодним чином не відреагували та з окупації не вийшли. Зі свого боку ОСОБА_10 додала, що у період часу з 24.02.2022 по 16.04.2022 вона перебувала за місцем свого мешкання на тимчасово окупованій військами РФ території м. Вовчанськ Харківської області. Під час окупації вона підтримувала зв`язок з капітаном поліції ОСОБА_7 . Остання їй повідомила, що не має можливості евакуюватися з м. Вовчанськ, так як напередодні війни її свекруха перенесла інсульт і на теперішній час перебуває в недієздатному стані за якою потрібен ретельний догляд. Також їй відомо, що майор поліції ОСОБА_6 не виїхала з окупації через свою хвору матір, яку не може залишити там одну. З капітаном поліції ОСОБА_8 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та старшим сержантом поліції ОСОБА_9 вона не підтримувала і не підтримує зв`язок. Причини їхнього невиходу з окупованої території їй невідомі.

Опитана інспектор СРПП ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 пояснила, що у період часу з 24.02.2022 по 26.04.2022 вона перебувала за місцем свого мешкання на тимчасово окупованій військами РФ території м. Вовчанськ Харківської області. Під час окупації вона підтримувала постійний зв`язок з майором поліції ОСОБА_6 та капітаном поліції ОСОБА_8 . Останні з окупантами не спілкувалися та не співпрацювали. У розмові з ОСОБА_6 остання їй повідомила, що не може виїхати з окупованої території через свою хвору матір. Також після того, як війська РФ обстріляли евакуаційну колону з біженцями, вона взагалі боїться евакуйовуватись до м. Харків. Щодо капітана поліції ОСОБА_8 ОСОБА_11 зазначила, що 25.04.2022 вона пропонувала останньому евакуюватися з м. Вовчанськ до м. Харків, на що останній повідомив, що найближчим часом буде самостійно намагатися виїхати на підконтрольну Україні територію разом зі своєю сім`єю. Наступного дня вона особисто евакуювалася з м. Вовчанськ та більше не підтримує зв`язок з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

З метою з`ясування вищевказаних причин та умов, а також реалізації можливості щодо надання письмових пояснень з вищевказаних обставин, дисциплінарною комісією були здійснені телефонні дзвінки майору поліції ОСОБА_6 , капітанам поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 та старшому сержанту поліції ОСОБА_9 , проте телефони останніх були поза зоною обслуговування.

Крім цього, дисциплінарною комісією відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, вживалися заходи щодо направлення вищевказаним поліцейським повідомлень про їх виклик для надання пояснень по суті вищевказаних обставин з використанням засобів електронної комунікації - мобільних месенджерів та СМС-повідомлень, а саме: 14.05.2022 о 13:25 год. через месенджер «WhatsApp» та цього ж дня о 13:47 год. у вигляді СМС-повідомлення з номеру телефону НОМЕР_2 були направлені запрошення на номер телефону НОМЕР_3 , яким користується старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , щодо необхідності прибуття 16.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень.

14.05.2022 о 13:25 год. через месенджер «WhatsApp» та цього ж дня о 13:47 год. у вигляді СМС-повідомлення з номеру телефону НОМЕР_2 були направлені запрошення на номер телефону НОМЕР_3 , яким користується старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , щодо необхідності прибуття 16.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків для надання письмових пояснень.

16.05.2022 об 11:47 год. за допомогою електронної комунікації, а саме електронної пошти з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою користується старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , направлено запрошення щодо прибуття 18.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків для надання письмових.

17.05.2022 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло повідомлення, в якому ОСОБА_1 зазначив, що перебуває в с. Хотомля Вовчанського району Харківської області, яке на теперішній час є тимчасово окупованим військами РФ. В даному населеному пункті повністю відсутній мобільний зв`язок, будь-якої можливості евакуюватися з населеного пункту та прибути для надання пояснень він не має, так як військові РФ на блокпостах не випускають населення на підконтрольні Україні території, що також підтверджується актом огляду засобу (програми) електронної комунікації) від 20.05.2022

Таким чином, сповіщення про призначення службового розслідування проведено з урахуванням правил ч. 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту.

У зв`язку із цим, відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України складено акт про відмову надати пояснення від 20.05.2022 №340/119/15-2022. В даному акті зазначено, капітана поліції ОСОБА_1 вважати таким, що відмовився від надання пояснень.

Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 з 01.05.2022 по 24.05.2022 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав усний наказ керівників щодо необхідності у строк до 30.04.2022 вийти з окупованих територій та прибути до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області для проходження служби та виконання своїх функціональних обов`язків, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також вчинив інші дисциплінарні проступки, що виразились у порушені: п. 1, 2, 4, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки їх не виконали; не дотримались правил внутрішнього розпорядку, не виконав накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, не сприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни; п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов`язків; вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

За результатами проведеного службового розслідування 24.05.2022 начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, необхідно застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Висновок затверджений начальником ГУ НП в Харківській області.

24.05.2022 начальником ГУНП в Харківській області видано наказ №279, яким до ОСОБА_1 із зазначених у Висновку мотивів застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Харківській області №262 о/с від 25.05.2022 ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи вказані накази протиправними та винесеними із порушенням чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтями 59, 60 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 за №2337-VIIІ.

Положеннями ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 1, ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 11 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Згідно зі ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.

Пунктом 1, 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 за №893 (надалі - Порядок №893), передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до розділу VII Порядку №893 у разі, якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, ураховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Приписами статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться у формі письмового провадження з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту унормовано, що під час проведення службового розслідування у період воєнного стану, уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Відповідно до статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку, видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 за №133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року, №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

З огляду на зазначене, Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до вимог Наказу Національної поліції України від 08.04.2022 за №242 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану" усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день суботу і святкові дні. Крім цього поліцейським заборонений виїзд за кордон (окрім виняткових причин).

Як убачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування щодо позивача стали обставини, викладені в рапорті начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції Пономарьова С.В. від 09.05.2022 про те, що ним 28.04.2022 підлеглим працівникам, в тому числі і позивачу, надано усний наказ у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу для несення служби та виконання своїх функціональних обов`язків, але 01.05.2022 позивач до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибув, відсутній на службі без поважних причин та відповідно до виконання своїх функціональних обов`язків не приступив.

У зв`язку з чим відповідачем прийнято Наказ ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 за №610 «Про призначення та проведення службового розслідування».

Надаючи оцінку діям Головного управління Національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Чугуївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , суд виходить з того, що начальник ГУНП в Харківській області наділений сукупністю прав та обов`язків, що надають можливість на власний розсуд визначитися з оцінкою поведінки підлеглого працівника. Його дії щодо прийняття рішення про призначення службового розслідування, у межах компетенції, є дискреційними.

Дискреційні повноваження це сукупність прав і обов`язків, що дають можливість діяти на власний розсуд у межах закону. Дискреційні повноваження є елементом компетенції, і їх використання повинно відбуватися лише у рамках закону, що відповідає принципу законності та зміцнює законність. Власний, вільний розсуд це повноваження, надані особі, яка наділена владою, вибирати між двома або більше альтернативами, коли кожна альтернатива законна. Суть розсуду полягає у вольовому співвіднесенні доцільності і законності.

Дії відповідача щодо прийняття Наказу ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 за №610 «Про призначення та проведення службового розслідування» є такими, що вчинені в межах наданої законом компетенції, а отже правомірно.

У ході службового розслідування Дисциплінарною комісією опитані працівники поліції.

Дисциплінарною комісією на виконання вимог ст. 27 Дисциплінарного Національної поліції України 14.05.2022 з використанням засобів електронної комунікації здійснений виклик за допомогою повідомлень месенджера «Ватсап» та на електронну адресу (акт огляду засобів електронної комунікації від 20.05.2022) позивача та його запрошено на 16.05.2022 та на 18.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень.

Однак, позивач до УГІ ГУНП в Харківській області не прибув (акт про відмову від надання пояснень від 20.05.2022).

Разом з цим у Висновку зафіксовано, що позивач, як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові, передбачену ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», був ознайомлений з вимогами про те, що у разі вчинення поліцейськими протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в очах населення, керівництвом до працівників буде прийматися рішення звільнення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ані в позовній заяві, ані під час судового розгляду, ОСОБА_1 не заперечує того, що він у період з 01.05.2022 по 24.05.2022 був відсутній на службі, за запрошенням до УГІ ГУНП в Харківській області не прибув, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, пояснення у межах проведення службового розслідування не надав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги та вимоги, позивач зазначив, що жодного усного чи письмового наказу про необхідність евакуюватись на підконтрольну Україні територію та прибути до м. Харкова від керівництва не отримував, виїхати на не окуповану військами РФ територію він не мав можливості.

Щодо даних тверджень позивача суд зазначає, що запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, створює загрозу для життя та здоров`я людей, які перебувають на території України. Разом з тим позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на всі ризики, пов`язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично взяті на себе обов`язки не виконував.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарно статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч. 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Отже відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту на поліцейських покладено зобов`язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

У межах цього спору суд визнає загальновідомими у розумінні ч. 3 ст. 78 КАС України обставини того, що 24.02.2022 розпочатий акт безпосередньої збройної військової агресії Російської Федерації проти України поза межами окремих районів Луганської області України та Донецької області України, а Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 на всій території України введено правовий режим воєнного стану.

Тому з 24.02.2022 усі військові формування України та правоохоронні органи України (у тому числі і органи та підрозділи Національної поліції України), а також окремі співробітники згаданих суб`єктів владних повноважень у силу ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 12, 21, 22 Закону України від 02.07.2015 за №508-VIII "Про Національну поліцію" повинні були/мусили безвідносно до наявності або відсутності події отримання окремих наказів безпосередніх чи прямих керівників докладати власних зусиль для забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, для забезпечення виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України, що виключало легітимність обрання пасивної форми поведінки (у тому числі і у вигляді фізичного знаходження у схованці) за виключенням: випадку виконання особистого спеціального службового завдання на захопленій ворогом території; випадку виконання чіткого та однозначного наказу військово-політичного керівництва України про припинення супротиву у цілях збереження людських ресурсів задля продовження боротьби проти військової агресії; випадку знаходження в абсолютно безпорадному чи непритомному стані у медичному закладі; випадку полону; випадку позбавлення свободи пересування.

У тексті позову та в судових засіданнях позивачем визнані як обставини власної фізичної відсутності за місцем дислокації територіального органу Національної поліції України протягом періоду з 01.05.2022 о 24.05.2022, так і обставини невиконання протягом означеного періоду часу функцій поліцейської служби у будь-якому іншому місці, невжиття взагалі будь-яких заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, із виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України.

Суд зазначає, що самостійне визнання позивачем обставин фізичної відсутності на службі з абсолютною невідворотністю нівелює всі наслідки дефектів службового розслідування (у тому числі і в аспекті надання поліцейським пояснень дисциплінарній комісії) і унеможливлює існування будь-яких легітимних сподівань на подальше проходження служби у поліції.

Відповідно до ст. 3 Конституції України найвищою соціальною цінністю є людина, однак, з огляду на завдання, покладені законом на органи Національної поліції України та поліцейських, а також виникнення реальної загрози суверенітету України, територіальній цілісності України та географічне розташування міста Куп`янськ та міста Харкова, позивач у силу змісту Присяги працівника Національної поліції України з 27.02.2022 повинен був за власною ініціативою прибути до місця дислокації територіального органу Національної поліції України - місця роботи без отримання будь-яких додаткових вказівок, адже виконання завдань поліцейської служби на території міста Куп`янськ (окрім збройного спротиву ворогу) було об`єктивно унеможливлено окупацією міста Куп`янськ військами ворога.

Однак, позивач завдань поліцейської служби не виконував, активних дій із захисту суверенітету України та територіальної цілісності України у межах виконання завдань поліцейської служби або громадянського обов`язку не вчинив.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за твердженнями деяких опитаних під час службового розслідування поліцейських Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, вони виходили з тимчасово окупованого м. Вовчанськ Харківської області.

Тобто можливість повернення до м. Харків у позивача була, однак позивач нею не бажав скористатися.

Отже, хоча рішення про невиїзд з тимчасово окупованої території було прийняте позивачем саме у зв`язку з військовою збройною агресією РФ проти України, зазначене не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби.

При цьому, суд звертає увагу, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що вчинений позивачем дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов`язків, невиході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 02.10.2018 у справі №815/4463/17, від 07.03.2019 у справі №819/736/18, від 05.03.2020 у справі №815/4478/16, у яких суд касаційної інстанції зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати, передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з вимогами статті 17 Закон України "Про правовий режим воєнного стану" органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Позивачем не заперечується складання Присяги на вірність Українському народові, передбаченої статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Статтею 24 Закону №580 установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що всі поліцейські з 24.02.2022 зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України.

Проте, позивач з 25.02.2022 був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу, де служив або інших визначених місць для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам в період, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний повідомити керівнику про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу щодо намагання позивача зв`язатися з керівництвом з 25.02.2022 по 24.05.2022.

Таким чином, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що з 01.05.2022 по 24.05.2022 інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Чугуївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав усний наказ керівника щодо необхідності у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу для проходження служби та виконання своїх функціональних обов`язків, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпечення та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

У ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , відповідно до вимог частин 4, 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлені.

Отже, під час проведення службового розслідування було враховано характер проступку, обставини, за яких його вчинено, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Наведені обставини свідчать про те, що висновок службового розслідування від 24.05.2022 про порушення позивачем службової дисципліни є обґрунтованим.

При цьому суд зазначає, що сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.

Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

З наведеного випливає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

За наслідками проведеного службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що полягав у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 24.05.2022, що кваліфіковано Дисциплінарною комісією як порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 Наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 за №818.

Оскільки матеріалами службового розслідування, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказ №279 від 24.05.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є такими, що беззаперечно свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Щодо дисциплінарної відповідальності, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна зосереджуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

В силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги поліцейського.

Зазначені висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 19.04.2019 у справі №802/1172/17-а.

Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 08.08.2019 у справі №804/3447/17, від 29.05.2018 у справі №800/508/17, від 02.10.2019 у справі №804/4096/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Отже, приймаючи оскаржувані накази, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням усіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування в оскаржуваній частині, з огляду на що відповідні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваних наказів, підстави для їх задоволення також відсутні.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 28.11.2019 справа №120/860/19а, від 04.12.2019 у справа №824/355/17-а, від 24.01.2020 справа №807/231/17.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд доходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність дій та рішень відповідача, проте відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність прийнятих ним наказів.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.11.2023.

Суддя Біленський О.О.