Рішення № 114595165, 30.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 р. № 520/23163/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ 14321742, АДРЕСА_1 ) щодо не нарахування та не виплат ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка передбачена абзацом другим пункту 2 ст. 15 Закону №2011-XII; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ 14321742, АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка передбачена абзацом другим пункту 2 ст. 15 Закону №2011-XII.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в день звільнення з військової служби відповідачем не було проведено нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 20.09.2023 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що підстава звільнення позивача з військової служби не входить до переліку умов звільнення, які дають право на отримання спірної допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що з 19.04.2007 по 31.07.2023 ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Державної прикордонної служби України, що підтверджується витягом з послужного списку, який виданий відповідачем та міститься в матеріалах справи.

31.07.2023 наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №396 - ОС позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини п`ятої ст. 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами) (далі - Закон № 2232-ХІІ) та виключено зі списків особового складу військової часини, що підтверджується витягом із зазначеного наказу, який міститься в матеріалах справи.

У зв`язку із вищезазначеним, 26.07.2023, позивач звернувся до відповідача з відповідним рапортом, щодо, зокрема: нарахувати та виплати позивачу відповідно до абзацу другого пункту 2 ст. 15 Закону № 2011-XIІ одноразової грошової допомоги в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби у зв`язку зі звільненням з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини.

Однак, відповідач не здійснив такої виплати.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Приписами ст. 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з приписами ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в особливий період.

Абзацом 2. ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців тa членів їx сімей» передбачено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

На виконання вищевказаної норми закону Постановою Кабінету Міністрів України 12 червня 2013 року №413 затверджено Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу (далі - Перелік).

Відповідно до вищевказаного Переліку, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:

- виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

- утримання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом І чи ІІ групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);

- укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;

- хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім`ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім`ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;

- необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

- наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей; неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);

- довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.

Із вищевказаного вбачається, що законом визначений чіткий перелік підстав та обставин звільнення, які дають право на отримання виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, до яких віднесено звільнення зі служби:

- за власним бажанням;

- через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивача було звільнено з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

На підставі вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413 "Про затвердження Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" передбачено здійснення виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби військовослужбовцям, що були звільненні на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме через такі сімейні обставини або інші поважні причини, зокрема (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, оскільки вказана підстава чітко визначена Переліком, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено порушення права позивача НОМЕР_1 прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, який у спірних правовідносинах діяв в порушення вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

З метою належного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 14321742) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ 14321742, АДРЕСА_1 ) щодо не нарахування та не виплат ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка передбачена абзацом другим пункту 2 ст. 15 Закону №2011-XII.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ 14321742, АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка передбачена абзацом другим пункту 2 ст. 15 Закону №2011-XII

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов