Рішення № 114595154, 01.11.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 р. Справа № 520/12349/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Департамент патрульної поліції, з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану ним майнову шкоду в сумі 187 656,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23.01.2020 в м. Генічеськ Херсонської області, відповідачем внаслідок порушення Правил дорожнього руху пошкоджено службовий транспортний засіб Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відносно відповідача по факту даної дорожньо-транспортної пригоди складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №186555 від 23.01.2020 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно висновку експертного дослідження №2-АЕД від 09.04.2020, проведеного Херсонським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість відновлюваного ремонту легкового спеціалізованого автомобіля марки Skoda моделі Rapid реєстраційний номер 116467, 2019 року випуску складає 187656,42 грн.

Ухвалою суду заяву Департаменту патрульної поліції про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом та відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України, запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому останній зазначив, що відповідач, як поліцейський не може нести відповідальність за шкоду на загальних підставах, бо шкода заподіяна поліцейським відшкодовується в спеціальному порядку. Так, відповідач вважає, що позивач помилково посилається на норми ст.ст. 22, 1166 ЦК України. Станом на день дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 діяв Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03 жовтня 2019 №160-IX. Так, вказаний Закон передбачає три види відповідальності: обмежену, повну та підвищену. На думку відповідача, він може бути притягнутий лише до обмеженої матеріальної відповідальності. Станом на день заподіяння шкоди 23.01.2020 в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" п`ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб становить 31530 грн. (2102 грн. *15), а тому верхня межа для матеріальної відповідальності відповідача за обставинами цієї справи у жодному разі не може перевищувати 31530 грн. Між тим, положеннями статті 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" передбачено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Представник відповідача посилався на те, що у травні 2023 року сплив строк притягнення відповідача для матеріальної відповідальності, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Представник позивача також надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав вимоги та доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 23.01.2020 близько 00:50 в м. Генічеськ Херсонської області по вулиці Центральній 108, командир взводу №1 роти №1 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи службовим транспортним засобом Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 будучи неуважним, не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді бетонного паркану. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що призвело до завдання матеріальних збитків Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 08.01.2020 №5 відповідач перебував у відрядженні у відділі патрульної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополя ДПП.

По факту дорожньо-транспортної пригоди складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №186555 від 23.01.2020 за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 04.05.2020 провадження по справі №644/689/20 закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

За фактом скоєної дорожньо-транспортної пригоди відповідачем на підставі наказу від 31.01.2020 №193 призначено проведення службового розслідування.

За результатами службового розслідування 09.04.2020 Департаментом патрульної поліції складено висновок, яким встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди за участю службового транспортного засобу Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та визнано таким, що знайшов своє підтвердження, та за вчинений дисциплінарний проступок прийнято рішення застосувати до відповідача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (а.с. 11 - 26).

Отже, відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, завдав шкоду державі в особі Департаменту патрульної поліції, шляхом пошкодження майна у період здійснення ним повноважень, пов`язаних із виконанням його службових обов`язків.

Відповідно до висновку експертного дослідження №2-АЕД від 09.04.2020, проведеного Херсонським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість відновлюваного ремонту легкового спеціалізованого автомобіля марки Skoda моделі Rapid реєстраційний номер 116467, 2019 року випуску складає 187 656,42 грн. (а.с. 80 - 120).

У зв`язку із наведеними обставинами Департамент патрульної поліції звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Суд зазначає, що між позивачем та відповідачем наявні трудові відносини, а суть спору полягає у пошкодженні відповідачем як працівником відповідача належного останньому майна. Відповідно, ці правовідносини належить розглядати в контексті матеріальної відповідальності відповідача як працівника Департаменту патрульної поліції.

Отже, посилання в позовній заяві на норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, як на підставу для стягнення з відповідача завданої ним майнової шкоди в сумі 187656,43 грн., суд вважає безпідставними, оскільки відповідач виконував трудові (службові) обов`язки, а саме ніс службу по охороні громадського порядку, внаслідок чого ним було пошкоджено службовий транспортний засіб (висновок службового розслідування ДПП від 09.04.2020). Тому, відповідальність має наставати за нормами спеціального законодавства.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про національну поліцію", зокрема, зобов`язує поліцейського берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.

Приписам ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

За загальним правилом, під час вирішення справ даної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

Разом з тим, оскільки у Законі України «Про Національну поліцію» відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов`язків, а тому слід прийти до висновку, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення інших нормативно-правових актів.

Таким чином, на правовідносини в цій справі поширює свою дію Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року №160-IX, який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до пункту 1 статті 1 України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", військова частина, установа, організація, заклад - орган військового управління, військова частина, військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу, установа, організація Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, функціональний підрозділ Центрального управління, регіональний орган, інший орган, установа, заклад Служби безпеки України, правоохоронного органу спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України чи орган, підрозділ, формування, установа, навчальний заклад Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань та військові прокуратури, в яких проходять службу військовослужбовці, поліцейські та особи рядового і начальницького складу (проходять збори військовозобов`язані та резервісти).

Положеннями статті 2 вищевказаного Закону встановлено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію", у складі поліції функціонує патрульна поліція.

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Згідно частиною 1 статті 3 згаданого вище Закону, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

У висновку службового розслідування ДПП від 09.04.2020 зазначено, що на підставі статті 19 Дисциплінарного статуту НП Дисциплінарною комісією було встановлено, що 23.01.2020 близько 00:50 в м. Генічеськ Херсонської області по вул. Центральній, 108, здійснюючі керування службовим автомобілем марки Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_1 , не впорався з керуванням, не зберіг службове майно, яке ввірене йому на час несення служби, а саме під час виконання службових обов`язків, керуючи зазначеним автомобілем, будучи неуважним не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді бетонного паркану. Внаслідок даної події службовий автомобіль марки Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження та як наслідок ДПП завдано матеріальної шкоди на суму 187 656,43 грн. (арк. висновку 14).

Отже, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зумовленої протиправними діями відповідача, позивачу було спричинено шкоду шляхом пошкодження службового автомобіля, що не заперечується сторонами.

Відповідно до частин 6 - 7 статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" також визначено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Суд звертає увагу, що доказів видачі наказу начальника ДПП про притягнення позивача до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування, позивачем до суду не надано, матеріали справи такого не містять.

Згідно частинами 1 - 3 статті 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивачем не надано до суду доказів, а судовим розглядом не встановлено наявності жодної із перелічених у вказаній вище нормі Закону обставин, які також не встановлені під час проведення службового розслідування та не зафіксовані у висновку за результатами його проведення, відсутні підстави для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у повному розмірі.

Суд звертає увагу, що у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що станом на день подання позову сплив строк притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності, встановленої статтею 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (арк. відзиву 4).

Відповідно до статті 4 згаданого вище Закону, особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача, оскільки вказана норма, а саме визначені нею строки, застосовуються виключно при винесенні начальником наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. В той час, в даному випадку, мова йде про відшкодування завданої відповідачем шкоди в судовому порядку.

Так, частинами 1, 3 статті 5 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" передбачено, що особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.

У висновку службового розслідування ДПП від 09.04.2020 зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" ОСОБА_1 несе обмежену матеріальну відповідальність (арк. висновку 14).

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що за вчинене відповідачем порушення, останній може бути притягнутий лише до обмеженої відповідальності.

Дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_1 , під час керуванням ним службовим автомобілем марки Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталась 23.01.2020.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", розмір прожиткового мінімуму у 2020 році становить на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: із 1 січня 2102 гривні.

Отже, станом на день заподіяння шкоди 23.01.2020, п`ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб становить 31 530,00 грн. (2102,00 грн. х 15). Відтак сума, яка може підлягати стягненню не може перевищувати 31 530,00 грн.

Відповідно до ч.2 та 4 ст. 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 07.06.2022 р. №832 о/с позивача звільнено зі служби в поліції.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку).

Зважаючи на звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, при цьому до його звільнення рішення про притягнення до матеріальної відповідальності не приймалося, доказів добровільного відшкодування відповідачем шкоди, завданої з його вини шляхом пошкодження державного майна, до суду не надано, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану ним майнову шкоду в сумі 31 530,43 грн. тобто п`ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб станом на 2020 рік, відповідно до статті 5 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Решта позовних вимог є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Стосовно поданого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає, що ним вже надавалась оцінка поважності пропущення позивачем строку звернення до суду в ухвалі від 10.07.2023, якою заяву Департаменту патрульної поліції про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та з метою забезпечення права на доступ до правосуддя поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відтак, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення вказаного клопотання.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення суми - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану ним майнову шкоду в сумі 31530 (тридцять одна тисяча п`ятсот тридцять) грн. 43 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.