Ухвала суду № 114593624, 01.11.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19595/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Лебедєвої Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання Злогодуха О.А.,

позивач: не з`явився,

представника відповідача Рудь В.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засідання справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним наказу №27 о/с від 12.01.2023 року, зобов`язання внести зміни до наказу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним наказу №27 о/с від 12.01.2023 року, зобов`язання внести зміни до наказу, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №27 о/с від 12.01.2023 року про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням з 14.01.2023 року за п. 7 ч. 1ст. 77 Закону України « Про національну поліцію»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області внести зміни до наказу №27 о/с від 12.01.2023 року та вважати ОСОБА_1 звільненим з 14.01.2023 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України « Про національну поліцію» (через хворобу) на підставі постанови М(ВЛ)К № 6 від 14.01.2023 року ДУ ТМО МВСУ по Одеській області.

Ухвалою від 07.08.2023 року Одеський окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження у справі № 420/19595/23 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 30.08.2023 року.

Судове засідання, призначене на 30.08.2023 року, було перенесено у зв`язку з перебування судді у відпустці. Призначено підготовче судове засідання на 06.09.2023 року.

В судове засідання, призначене на 06.09.2023 року, з`явилися представник сторін.

Ухвалою суду від 06.09.2023 року витребувано з Головного управління Національної поліції в Одеській області докази по справі №420/19595/23, а саме оригінал рапорту ОСОБА_1 про звільнення у зв`язку з вислугою років.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.09.2023 року, відклав підготовче засідання на 04.10.2023 року.

В судове засідання, призначене на 04.10.2023 року, з`явилися представники сторін.

Ухвалою від 04.10.2023 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/19595/23 на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 01.11.2023 року.

В судове засідання призначене на 01.11.2023 року з`явилися представник відповідача. Позивач в судове засідання не з`явився про день, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, яке обґрунтоване таким. ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 14.01.2023 року у відповідності до наказу ГУНП в Одеській області від 12.01.2023 року №27 о/с. Позовну заяву, як вбачається з вхідної відмітки канцелярії Одеського окружного адміністративного суду, подано 01.08.2023 року. Тобто, позивач майже півроку байдуже відносився до своїх порушених, як він вважає, прав у вигляді незаконного звільнення. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 01.08.2023, то він пропустив місячний строк звернення до суду з позовом.

Також, представником відповідача зазначено, що у заяві про поновлення процесуальних строків представник позивача зазначає поважність пропуску з огляду на те, що в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, позивачу встановлено 2 групу інвалідності та з початку 2023 року позивач багаторазово лікувався, що в свою чергу унеможливлювало подати позов у строки визначені КАС України. Однак, як вбачається з матеріалів справи договір про надання правової допомоги №Б-05 з представником ОСОБА_2 було укладено 01.05.2023 року, а позов подано аж через два місяці. Крім того, 08.05.2023 року позивач подав позовну заяву до Одеського окружного адміністративного суду щодо стягнення індексації, доплати за службу у нічний час та інше, і нічого йому в цьому не заважало, ні введення воєнного стану, який неодноразово продовжувався, ні встановлення 2 групи інвалідності, ні його лікування. До вказаної позовної заяви позивачем було додано копію оскаржуваного наказу. Стосовно того, що з початку 2023 року позивач багаторазово лікувався представником відповідача зазначено, що жодного лікарняного надано не було, а витяги з амбулаторної картки свідчать лише про те, що позивач 11 раз відвідав сімейного лікаря. Таким чином, позивач був обізнаний про своє звільнення і не вчиняв будь-яких дій щодо поновлення, як він вважає, свого порушеного права.

З огляду на вищевикладене з урахуванням нових обставин, суд дійшов висновку про залишення позову без руху, виходячи з наступного.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місячного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи зазначене позивачем у позові суд вважає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

При цьому, приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.

Приписами частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на час звернення до суду) передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Суд встановив, що позивач був звільнений зі служби в поліції з 14.01.2023 року наказом №27 о/с від 12.01.2023 року начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області. Проте до суду позивач звернувся 01.08.2023 року.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- заяву про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Роз`яснити позивачу, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.ст.160,161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним наказу №27 о/с від 12.01.2023 року, зобов`язання внести зміни до наказу - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва