Ухвала суду № 114592377, 31.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

31 жовтня 2023 рокусправа № 380/20269/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про закриття провадження за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ про стягнення штрафу,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ суму штрафу згідно з Рішенням №9/4833 від 23.03.2023 року у розмірі 34000 грн.

03.10.2023 від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що відповідачем у повному обсязі сплачено суму штрафу у розмірі 34000 грн. в добровільному порядку. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений відповідно до платіжного інструкції №367 від 18.08.2023.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Зважаючи на те, що відмова позивача від позову не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд приймає відмову позивача від позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, заява представника позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Щодо повернення позивачу судового збору за наслідками закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України Про судовий збір, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, згідно зі ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Суд звертає увагу, що положення статті 140 та 142 Кодексу адміністративного судочинства України у порівнянні із частиною 1 та частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб`єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб`єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.

Таким чином, ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 7 Закону України Про судовий збір правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 року у справі № 260/1378/18, в якій було надано правову оцінку щодо застосування відповідних положень ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку зі ст. 139 Кодексу, та у постанові від 03.02.2021 року у справі №200/6826/20-а, в якій оцінці підлягали положення статей 139 та 140 Кодексу адміністративного судочинства України відносно одна одної, які по-різному регулюють спірні правовідносини щодо розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 18.08.2023 №367.

У цій справі суд закриває провадження у справі у зв`язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві.

Керуючись ст. ст. 132, 142, 183, 238, 241, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

ухвалив:

Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі №380/20269/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ про стягнення штрафу.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ (вул. І. Франка, 14А, смт. Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 20122395) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (вул. Волинська, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 40414833) судовий збір у сумі 2684,00 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції №367 від 18.08.2023.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна