Рішення № 114592345, 31.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 рокусправа № 380/8981/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шевська, 36, м. Червоноград, Львівська область, код ЄДРПОУ 26616520), Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. І. Франка, 25, м. Львів, код ЄДРПОУ 08412340), Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_4 , у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.02.2023 № 62 «Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати наказ т.в.о. командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 № 87-РС в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження командира НОМЕР_6 окремої механізованої бригади;

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 03.03.2023 № 62 в частині направлення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 для подальшого проходження військової служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17 квітня 2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні за результатами розгляду позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що наказом Міністерства економіки України від 20.10.2022 № 4001 позивача заброньовано за ДП «Львіввугілля» з 20.10.2022 та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час строком на 6 місяців. Про бронювання позивача було повідомлено підприємством Червоноградський РТЦК та СП та погоджено витяг з наказу Мінекономіки України від 20.10.2022. Водночас, наказом Червоноградського РТЦК та СП від 20.02.2023 №62 позивача було призвано та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_7 . В подальшому позивач проходив службу у НОМЕР_6 окремій механізованій бригаді та військовій частині НОМЕР_4 . На неодноразові звернення директора ДП «Львіввугілля» та позивача щодо звільнення його з військової служби, відповідей отримано не було. Позивач вважає, що відповідно до норм чинного законодавства, він не підлягає призову на військову службу по мобілізації, оскільки є заброньованим. Дії Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на думку позивача, щодо призову та направлення для проходження військової служби незаконними, а бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо звільнення з військової служби позивача грубо порушує його права.

Ухвалою суду від 02.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.06.2023.

Відповідачем - Червоноградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує заявлені позовні вимоги. Зазначає, що обов`язковою умовою бронювання військовозобов`язаних працівників за підприємством є подання достовірних облікових даних цих військовозобов`язаних за формою, що затверджена Постановою №194. Бронювання військовозобов`язаних працівників за підприємствами на період мобілізації та воєнний час можливий за умови належного ведення підприємствами військового обліку та за мови звіряння військово-облікових даних військовозобов`язаних працівників з районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Обов`язок підприємств щодо звіряння облікових даних військовозобов`язаних працівників перед їх бронюванням з районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки також випливає зі змісту положень Постанови №45. До складу облікових даних військовозобов`язаних осіб відносяться відомості стосовно «військово-облікової спеціальності» - кодове (цифрове) позначення військово-облікової спеціальності (пп. 40, 41, 42 Порядку № 921).

З представленої позивачем копії витягу з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 року №4001 про бронювання військовозобов`язаних за ДП «Львіввугілля» встановлено, що у розділі «військово-облікова спеціальність» військовозобов`язаного солдата запасу ОСОБА_1 значиться кодове (цифрове) позначення - « 999». Однак, таке кодове (цифрове) позначення військово-облікової спеціальності не передбачене Переліком військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 вересня 2020 року № 317 (наділ за текстом - Наказ №317). В свою чергу, згідно даних облікової картки х військовозобов`язаного солдата запасу ОСОБА_1 , яка зберігаються у Червоноградському РТЦК та СП, військово-облікова спеціальність позивача вказана за іншим кодовим цифровим значенням « 790» - «Перевезення автомобільним транспортом» - розділ 8.12. Спеціальності з експлуатації автомобільної техніки Наказу №317. Аналогічна інформація щодо військово-облікової спеціальності військовозобов`язаного солдата запасу ОСОБА_1 міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Розпорядженням начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.03.2022 року №1883 до ІНФОРМАЦІЯ_2 доведено Порядок оформлення бронювання військовозобов`язаних територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в умовах правового режиму воєнного стану (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №194. Відповідно до абз. 4 зазначеного вище Порядку бронювання, територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки заборонено здійснювати бронювання військовозобов`язаних у випадку виявлення розбіжностей в облікових даних військовозобов`язаних, що містяться у витягах з наказів про бронювання таких військовозобов`язаних. Отже, бронювання солдата запасу ОСОБА_1 . Червоноградським РТЦК та СП не здійснювалось через розбіжність військово-облікових даних позивач, що містяться у Єдиному державну реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та у витязі з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 року №4001.

Стосовно погодження начальником першого відділу Червоноградського РТЦК та СП витягу з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 року №4001, зазначає, що по даному факту наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.05.2023 року №206 призначено службове розслідування. За результатами проведеного службового розслідування наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.06.2023 року №241 начальника першого відділу Червоноградського РТЦК притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ним встановленого порядку ведення військового обліку, в частині, що стосується бронювання військовозобов`язаного солдата запасу ОСОБА_1 . Отже, під час прийняття рішення щодо призову на військову службу військовозобов`язаного солдату запасу ОСОБА_1 . Червоноградський РТЦК та СП діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач - Львівський обласний центр комплектування та соціальної підтримки зазначає, що відповідно до Порядку оформлення бронювання військовозобов`язаних територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в умовах правового режиму воєнного стану, для виконання повноважень територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перевіряє відповідність даних, зазначених у військово-облікових документах, з інформацією зазначеною у наказі. У разі виявлення розбіжностей у зазначених документах бронювання таких військовозобов`язаних не здійснюється. Окрім того, бронювання військовозобов`язаних, ведення їх обліку покладається на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. При вивченні долучених до позовної заяви документів, встановлено, що відбиток печатки на витягу з наказу Міністерства економіки не є відбитком печатки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскільки бронювання військовозобов`язаного не оформлено Червоноградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відсутні. ОСОБА_1 , перебував на військовому обліку в Червоноградському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. 22 лютого 2023 року у зв`язку з відсутністю підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 був призваний за місцем перебування на військовому обліку для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_7 . Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 28 лютого 2023 року № 87-РС рядовий ОСОБА_1 звільнений із займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини. На виконання наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 28 лютого 2023 року № 87-РС, начальником Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 березня 2023 року № 52 (по стройовій частині) рядовий ОСОБА_1 виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_7 та вибув для подальшого проходження військової служби. Начальник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки наказом (по стройовій частині) від 03.03.2023 № 62 не направляв рядового ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 , а на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виключив військовослужбовця із списку особового складу. З врахуванням вищезазначеного вважає, що підстави для визнання протиправним і скасування наказу начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 03.03.2023 № 62 в частині направлення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 відсутні. Вказує, що звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, здійснюється у відповідності до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача - Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ), проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поданому до суду відзиві на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2023 №Д-321/22/дск 140, стрілецька бригада оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_7 ), куди позивач був призваний для проходження військової служби, була розформована. Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 28 лютого 2023 року №87-РС, рядовий ОСОБА_1 звільнені із займаної посади та зарахований у розпорядження командира НОМЕР_6 бригади (військова частина НОМЕР_4 ). Відтак, на думку представника відповідача, підстави для визнання протиправним та скасування наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 №87-РС в частині зарахування ОСОБА_1 в розпорядження командира 42 окремої механізованої бригади відсутні, оскільки він був сформований чітко, не мав подвійного тлумачення, виданий межах компетенції відповідної службової особи, за своїм змістом не суперечить чинному законодавству, не пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина, що свідчить про правомірність останнього. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_4 , у поданому до суду відзиві на позовну заяву, спростовує заявлений позов про те, що її командуванням не було розглянуто рапорту солдата ОСОБА_1 від 17.04.2023 року з вимогою про його звільнення з військової служби, оскільки за вих.№1818 від 19.04.2023 року таку відповідь було надано тимчасово виконуючим посаду командира військової частини НОМЕР_4 полковником ОСОБА_2 із посиланням на чинне законодавство. Крім того, військовою частиною НОМЕР_4 на звернення т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» від 17.03.2023 року з вимогою про повернення солдата ОСОБА_1 на робоче місце за вих.№670 від 04.04.2023 року також було надано відповідь командиром військової частини НОМЕР_4 . Таким чином, військова частина НОМЕР_4 при розгляді звернення водія-механіка евакуаційного взводу ремонтної роти солдата ОСОБА_1 діяла у відповідності з чинним законодавством, добросовісно, розсудливо. Просить відмовити в задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 , представник позивача зазначив, що відповідно до постанови КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27 січня 2023 року № 76, витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 встановлює, що оформлення відстрочок, які надані в установленому порядку, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

На виконання зазначених положень, ДП «Львіввугулля» надавало ІНФОРМАЦІЯ_2 документи щодо бронювання військовозобов`язаних працівників, в тому числі ОСОБА_1 , з огляду на що, в ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебував на обліку позивач, були наявні відомості про те, що ОСОБА_1 має підстави для відстрочки від призову за мобілізацією. Крім того, витяг з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 № 4001 був погоджений начальником першого відділу Червоноградського РТЦК та СП, що підтверджується відповідною печаткою. Посилання відповідача 2 на те, що відбиток печатки на витягу з наказу Міністерства економіки не є відбитком печатки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки є необґрунтованим, оскільки відповідачем 2 не надано жодного доказу того, що печатка не належить ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надано доказів звернення до правоохоронних органів стосовно підроблення печатки, не надано клопотання про проведення експертизи стосовно встановлення приналежності печатки Червоноградському РТЦК т а СП.

На думку представника позивача, витяг з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 №4001, яким ОСОБА_1 було заброньовано за ДП «Львіввугілля», був оформлений Червоноградським РТЦК та СП належним чином, а відтак позивачу надається відстрочка від призову на військову службу. Таким чином, ОСОБА_1 безпідставно перебувас на військовій службі, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Червоноградського РТЦК та СП від 20.02.2023 № 62 та похідний від нього наказ Львівського обласного ТЦК та СП від 03.03.2023 № 62 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник позивача вказує, що станом на момент прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення про зарахування ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік у зв`язку з бронюванням, діяв Порядок, який передбачав право, а не обов`язок РТЦК та СП відмовити військовозобов`язаному у зарахуванні на спеціальний військовий облік у зв`язку з розбіжностями в військово-облікових даних. Посилання відповідача 1 на Порядок оформлення бронювання військовозобов`язаних територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого начальником Генерального штабу ЗСУ від 03.03.2022, яким встановлюється, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових даних військовозобов`язаного, бронювання останнього не здійснюється, є необґрунтованим, оскільки такий Порядок був розроблений відповідно до Постанови КМУ від 03.03.2022 № 194, яка втратила чинність 31.01.2023, тобто до прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення про зарахування ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік. Посилання відповідача 1 на те, що за фактом погодження начальником першого відділу Червоноградського РТЦК та СП витягу з наказу Мінекономіки України від 20.10.2022 № 4001 було призначено службове розслідування та останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не спростовує вимог, викладених у позовній заяві, оскільки таке розслідування було призначено 18.05.2023, тобто уже після протиправного призову ОСОБА_1 на військову службу. Крім того, зазначене службове розслідування не спростовує того факту, що витяг з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 № 4001 був оформлений належним чином, оскільки, як уже зазначалось, у разі наявності розбіжностей у військово-облікових даних військовозобов`язаного. РТЦК та СП має право, а не обов`язок відмовити у зарахуванні такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 подано до суду додаткові пояснення, у яких звертає увагу, що дія наказу начальника Червоноградського РТЦК та СП від 20.02.2023 року № 62 «Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації» станом на дату подання позовної заяви, тобто, станом на 20.04.2023 року вже була вичерпана його виконанням, оскільки пунктом 1.1. оспорюваного наказу встановлено строк здійснення призову, а саме: «з 20.02.2023 року по 26.02.2023 року». На думку відповідача, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію, що зазначено в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зпу справі № 3/35-313. Тобто, після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом «Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Оспорюваний наказ вже реалізовано, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові. Зазначає, що у питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності.

У додаткових поясненнях представник позивача вказав, що ні постанова КМУ №194, ні Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, не передбачають вимоги будь-якого погодження бронювання військовозобов`язаного з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що в свою чергу означає, що доведений до відома Червоноградського РТЦК та СП витяг з наказу Міністерства економіки №4001 від 20.10.2022, є достатнім підтвердженням відстрочки позивача від призову на військову службу та відповідно доказом незаконності дій відповідача 1 щодо призову позивача та направлення його для проходження військової служби.

20.06.2023 підготовче засідання відкладено на 25.07.2023 у зв`язку із частковою явкою представників відповідачів.

25.07.2023 підготовче засідання відкладено на 06.09.2023 за клопотанням представника відповідача.

06.09.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.09.2023.

20.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 27.09.2023.

27.09.2023 розгляд справи відкладено до 11.10.2023 для ознайомлення представників відповідача із додатковими поясненнями.

11.10.2023 до суду від представника Військової частини НОМЕР_2 (Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

11.10.2023 судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представників сторін, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Наказом Міністерства економіки України від 20.10.2022 № 4001 ОСОБА_1 (військове звання рядовий, військово-облікова спеціальність 999) заброньовано за ДП «Львіввугілля» з 20.10.2022 та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час строком на 6 місяців. Про бронювання позивача було повідомлено підприємством Червоноградський РТЦК та СП, яким погоджено витяг з наказу Мінекономіки України від 20.10.2022.

Відповідно до витягу з наказу начальника Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.02.2023 № 62 «Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації» позивача було призвано та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_7 .

Наказом т.в.о. командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 № 87-РС (по особовому складу), позивача звільнено з займаної посади водія-механіка евакуаційного взводу ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення 140 стрілецької бригади і зараховано у розпорядження командира 42 окремої механізованої бригади.

03.03.2023, відповідно до витягу з наказу начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) № 62, позивача визнано таким, що справи і посаду здав і направлено до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_4 для подальшого проходження військової служби.

Листом від 17.03.2023 т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому зазначав, що позивач є заброньованим за ДП «Львіввугілля», просив перевірити цю інформацію та внести відповідні зміни в списки військовозобов`язаних осіб, які підлягають мобілізації. З листом аналогічного змісту, 17.03.2023 т.в.о директора ДП «Львіввугілля» звертався до військової частини НОМЕР_4 .

17.04.2023 позивач звертався до командира військової частини НОМЕР_4 з рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він є заброньованим за ДП «Львіввугілля». Проте, як зазначає позивач, станом на 20.04.2023 будь-якої відповіді на зазначені вище листи та рапорт ані ДП «Львіввугілля», ані позивач не отримували. Відтак рядовий ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_4 .

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідачів та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд керується таким.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Підстави, за якими військовозобов`язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону №3543-XII.

Так, згідно з вимогами ч.1 ст.23 вказаного Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст.24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з вимогами ст.25 вказаного Закону бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовозобов`язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Так, згідно з вимогами ч.1 ст.23 вказаного Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст.24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з вимогами ст.25 вказаного Закону бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовозобов`язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 №194 (далі також Постанова №194; чинна до 31.01.2023) установлено, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (далі - підприємства, установи і організації), здійснюється у порядку, визначеному цією постановою.

Пунктами 2, 3 Постанови №194 передбачалося, що органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов`язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.

Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов`язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.

У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка), який не може перевищувати шість місяців.

Як встановлено судом, у відповідності до вимог Постанови №194, наказом Міністерства економіки України «Про бронювання військовозобов`язаних за ДП «Мирноградвугілля», ДП «Укршахтгідрозахист», ДП «Буддирекція», ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», ДП «Шахтоуправління «Піденнодонбаське № 1», ДП «Шахта ім.М.С. Сургая», ДП «Торецьквугілля», ДП «Добропіллявугілля-видобуток», ДП «ВК «Краснолиманська», ДП «Регіональні електричні мережі», ДП «Селилівугілля», ДП «Шахта № 9 «Нововолинська», ДП «Львіввугілля», ПрАТ «Шахта «Надія», ДП «Волиньвугілля» та ДП «Первомайськвугілля» від 20.10.2022 №4001 позивачу з 20.10.2022 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний стан строком на 6 місяців.

Водночас, наказом Червоноградського РТЦК та СП від 20.02.2023 №62 позивача було призвано та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_7 . В подальшому позивач проходив службу також у 42 окремій механізованій бригаді та військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів т.в.о. командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 № 87-РС та начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 03.03.2023 № 62.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що … за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Враховуючи вищенаведене суд висновує, що оскаржувані позивачем наказ начальника Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.02.2023 № 62 «Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації»; наказ т.в.о. командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 № 87-РС; наказ начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 03.03.2023 № 62 - є актами індивідуальної дії відносно позивача, тобто актами одноразового застосування. Станом на час вирішення даної справи, оскаржувані накази вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача та подальшого направлення його для проходження військової служби.

Верховний Суд у постанові від 27 жовтня 2022 року у справі №П/9901/97/21 зробив правовий висновок про те, що у питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд, має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19).

Таким чином відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними і скасування наказу начальника Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.02.2023 № 62 «Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації», наказу т.в.о. командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2023 № 87-РС, наказу начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 03.03.2023 № 62

Щодо права позивача на відстрочку від призову, суд зазначає таке.

Дослідивши витяг з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 №4001 щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу, суд встановив, що у графі «військове звання, військово-облікова спеціальність» зазначено «рядовий, 999».

Кодове (цифрове) позначення військово-облікових спеціальностей визначено Переліком військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України «Про затвердження переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців» від 07.09.2020 року № 317 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі Перелік).

Із Переліку судом встановлено, що за номером ВОС 999 розділу 10.13. «Без військової підготовки» зазначено «Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний час».

Водночас із долучених до матеріалів справи копії облікової картки позивача до військового квитка серії НОМЕР_8 та витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, судом встановлено, що військово-облікову спеціальність позивача зазначено як 790 037 А (Водій, перевезення автомобільним транспортом).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Судом встановлено, що розпорядженням начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.03.2022 року №1883 до Червоноградського РТЦК та СП доведено Порядок оформлення бронювання військовозобов`язаних територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в умовах правового режиму воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №194 (далі - Порядок бронювання).

Відповідно до абз. 4 Порядку бронювання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки заборонено здійснювати бронювання військовозобов`язаних у випадку виявлення розбіжностей в облікових даних військовозобов`язаних, що містяться у витягах з наказів про бронювання таких військовозобов`язаних.

Суд погоджується із доводами представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що бронювання позивача не здійснювалось через розбіжність військово-облікових даних позивач, що містяться у Єдиному державну реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та у витязі з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 року №4001.

Щодо погодження начальником першого відділу Червоноградського РТЦК та СП витягу з наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 року №4001 суд зазначає, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.05.2023 року №206 призначено службове розслідування за фактом порушення начальником першого відділу Червоноградського РТЦК та СП ОСОБА_3 встановленого порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині, що стосується бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 . За результатами проведеного службового розслідування, наказом начальника Червоноградського РТЦК та СП від 02.06.2023 року №241 начальника першого відділу Червоноградського РТЦК притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ним встановленого порядку ведення військового обліку, в частині, що стосується бронювання військовозобов`язаного солдата запасу ОСОБА_1 .

При цьому суд зауважує, що станом на момент розгляду даної справи, у позивача відсутнє будь-яке бронювання. Відсутність бронювання ОСОБА_1 підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_4 повторно розглянути рапорт позивача від 17.04.2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні за результатами розгляду позовної заяви, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, листом від 04.04.2023 №670 Військова частина НОМЕР_4 повідомила ДП «Львіввугілля» про те, що, на момент розгляду звернення від 17.03.2023, у військовій частині відсутні документи, які надають право ОСОБА_1 на звільнення з військової служби. Повідомлено, що діючим законодавством не передбачено право командира військової частини перевіряти підстави призову громадян на військову службу.

Крім цього, листом від 04.04.2023 №670 Військова частина НОМЕР_4 , у відповідь на рапорт позивача від 17.04.2023, повідомила, що стаття 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» містить вичерпні переліки підстав для звільнення військовослужбовців із лав ЗС України. Зокрема, звільнення особового складу під час воєнного стану здійснюється відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Бронювання посади військового на попередньому місці роботи не являється підставою для звільнення з військової служби під час воєнного стану. Тому у задоволенні клопотання позивача відмовлено. Позивачу роз`яснено право на оскарження наданої відповіді відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

З наведеного суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача у вищевказаній частині, оскільки у даній справі позивачем не ставиться питання щодо порушення Військовою частиною НОМЕР_4 його права на належний розгляд його рапорту (звернення), встановленого нормами Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Оскільки сторони не надали суду будь-яких доказів понесення ними судових витрат, що підлягають розподілу, тому суд не приймає з цього приводу рішення.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Червоноградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 31.10.2023 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович