Рішення № 114591937, 24.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 рокусправа № 380/13638/22

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сов`як Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Тимощука О.І.,

представника відповідача Петрової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області

про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (відповідач) у якому заявлено позовні вимоги:

визнати неправомірним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області №249 о/с від 31.05.2022р. Про звільнення із служби цивільного захисту, ОСОБА_1 з посади пожежного-рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області;

поновити ОСОБА_1 на посаді пожежного-рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині;

стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині;

стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 кошти за час перебування окупації та перебування у трудових обов`язках з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення коштів залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №380/13638/22 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 на підставі наказу № 50 о/с від 17 лютого 2022 року начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області призначений на посаду пожежного-рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан у подальшому неодноразово продовжувався.

Позивач повідомляє, що з 24.02.2022 та до серпня місяця 2022 року він перебував на тимчасово окупованій території та виконував безпосередній обов`язок за посадою, здійснював розбір завалів та рятував життя громадян України. Частина його керівництва погодилась перейти на сторону окупантів для збереження власного життя та життя особового складу. Покинути окуповану територію йому вдалося лише після перемоги Збройних Сил України у м. Маріуполь. Після прибуття на західну частину України позивача було викликано у Службу безпеки України в якості свідка у кримінальному провадженні щодо керівництва служби, які перейшли на бік окупантів. Після чого він дізнався про звільнення з посади.

Позивач не погоджується з наказом Головного управління ДСНС у Донецькій області № 249 о/с від 31.05.2022 «Про звільнення із служби цивільного захисту», яким рядового служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління, звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпункту 12 (в інших випадках, передбачених законом) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.

Позивач звертає увагу, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано в чому проявилось порушення ним службової дисципліни, а також достовірних фактів порушення у службовій діяльності законодавчих та нормативно-правових актів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Позивач вважає, що звільнення його з посади без доведення фактів скоєння ним будь-якого проступку, без постанови суду є неприпустимим.

Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що ОСОБА_1 , рядовому служби цивільного захисту, який перебував на посаді пожежного-рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління у лютому та березні 2022 року було нараховано на його особистий рахунок банківської установи АТ КБ «Приватбанк» грошове забезпечення за лютий-березень 2022 р у загальному розмірі 35289,78 грн., що підтверджується витягами з відомостей про зарахування грошового забезпечення (заробітної плати) на карткові рахунки, відкриті в АТ КБ Приватбанк, згідно договору на розрахунково-касове обслуговування за лютий-березень 2022 року.

Відповідач вказує, що з 01.04.2022 по 14.04.2022 комісією Головного управління проводилось службове розслідування за фактом невиїзду на підконтрольну українській владі територію та відсутності на службі (роботі) з невідомих причин співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління. Комісія в рамках проведення службового розслідування поіменно встановила співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління з якими відсутній зв`язок з моменту початку бойових дій та які не перебувають на території, підконтрольній українській владі. За результатами даного службового розслідування був виданий наказ Головного управління від 14.04.2022 № 120 Про припинення виплати грошового забезпечення та заробітної плати.

Відповідач повідомляє, що співробітники Головного управління виїжджали у різні дні та періоди, приїздили у будь-які пожежно-рятувальні підрозділи областей України та продовжували нести службу в них, повідомляли про своє місцезнаходження та заявляли своє бажання продовжувати проходити службу в ДСНС України будь-якими способами (телефонний дзвінок, смс - повідомлення, соціальні мережі, електронна пошта, повідомлення від родичів чи колег по службі тощо). Тому, Головним управлінням відносно кожного співробітника, що виїжджав з тимчасово окупованої території, поновлювалось проведення службового розслідування, зупиненого Наказом № 120 та приймалось рішення про поновлення виплати не лише грошового забезпечення, заробітної плати, а й додаткових видів винагороди з 01.04.2022 у повному обсязі. З окупованої території за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 виїхало понад 600 співробітників Головного управління та його підпорядкованих підрозділів, а з 26 ДПРЗ Головного управління - 9 осіб (із 75 чоловік, які перебувають за штатом цього підрозділу).

Відповідач стверджує, що для виконання посадових обов`язків згідно контракту ДСНС України, позивач мав виїхати на підконтрольну територію українській владі та надалі виконувати свої обов`язки під керівництвом безпосередніх та прямих начальників територіальних підрозділів ДСНС України. Посилання позивача на те, що він кожного дня ходив до 100 ДПРЧ 26 ДПРЗ та здійснював розбір завалів пошкоджених будівель, є його особистими твердженнями. За весь період перебування позивача на окупованій території, від нього жодного повідомлення про бажання чи намір виїхати на підконтрольну органам державної влади територію та продовжувати службу в органах ДСНС України до Головного управління не надходило. З 01.04.2022 позивачу призупинено виплату грошового забезпечення до моменту з`ясування причин та обставин його відсутності на службі до закінчення дії воєнного стану та проведеного відповідного службового розслідування. Поновлення виплати грошового забезпечення з 01.04.2022 Позивачу не здійснювалось.

Головне управління вважає, що в діях позивача вбачається порушення службової дисципліни, а саме: невиконання вимог Присяги та контракту, порушення законодавства України, що в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану може бути розцінено як державна зрада в умовах військового стану. Згідно зі статтею 8 Дисциплінарного статуту, дії рядового служби цивільного захисту ОСОБА_1 дискредитують його, як представника служби цивільного захисту та не сумісні з перебуванням на службі цивільного захисту.

Відповідач зазначає, що позивач виїхав у серпні 2022 року на територію, підконтрольну українській владі та відмовився співпрацювати з незаконною владою після 6 місяців співпраці з нею, що не підтверджує його беззаперечне право на оплату зі сторони Головного управління за вищезазначений період грошового забезпечення.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 на підставі наказу № 50 о/с від 17 лютого 2022 року начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області призначений на посаду пожежного-рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області.

З 01 квітня 2022 року комісією Головного управління ДСНС у Донецькій області (далі за змістом також Головне управління) проведено службове розслідування за фактом невиїзду на підконтрольну українській владі територію та відсутності на службі (роботі) з невідомих причин співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління.

В рамках проведення службового розслідування Головним управлінням ДСНС у Донецькій області прийнято наказ № 120 о/с від 14.04.2022 «Про припинення виплати грошового забезпечення та заробітної плати», згідно якого починаючи з 01.04.2022 зупинено виплату грошового забезпечення, зокрема рядовому служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежному рятувальнику 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління.

За результатами службового розслідування оформлено висновок службового розслідування за фактом надходження інформації про співпрацю з так званим «МЧС ДНР» деяких співробітників 26 державного пожежно-рятувального загону (далі ДПРЗ) Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 31.05.2022, який затверджений начальником Головного управління ДСНС України у Донецькій області О.Мігрін 31.05.2022.

Під час проведення службового розслідування встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 знаходиться у смт. Нікопольське Маріупольського району після його окупації, співробітники загону, зокрема ОСОБА_1 залучаються для розборки зруйнованих конструкцій на території м. Маріуполя, несуть службу у підрозділі та співпрацюють із окупаційною владою.

Комісія з проведення службового розслідування згідно зі ст. 8 Дисциплінарного статуту прийшла до висновку, що дії рядового служби цивільного захисту ОСОБА_1 дискредитують його, як представника служби цивільного захисту, та не сумісні з перебуванням його на службі цивільного захисту.

Наказом Головного управління ДСНС у Донецькій області № 249 о/с від 31.05.2022 «Про звільнення із служби цивільного захисту», рядового служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління, звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпункту 12 (в інших випадках, передбачених законом) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.

Не погодившись з цим наказом та діями відповідача позивач звернувся до суду.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається Кодексом цивільного захисту України та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 № 593 (далі Положення № 593).

Згідно п. 2 Положення № 593 служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та Положення № 593.

За змістом п. 31 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу зобов`язані, зокрема: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; додержуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; сприяти підтриманню порядку і дисципліни.

Сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-VI (далі Дисциплінарний статут).

Так, згідно з п.1 розділу 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Дисциплінарним статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Відповідно до п. 2, 3 та 5 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси

суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом: виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов`язків, вірності Присязі; встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов`язків і наказів начальників; формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу; поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них; поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення; особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов`язків, справедливого ставлення до підлеглих

Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (п.8 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п.57, п.58 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин.. вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Згідно п. 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до підпункту 12 пункту 176 Положення 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту в інших випадках, передбачених законом.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , пожежний-рятувальник 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області, від дати введення воєнного стану в Україні та до дати звільнення з посади не виконував свої службові обов`язки за посадою, оскільки пожежно-рятувальний загін його місця служби опинився на тимчасово окупованій території у смт. Нікопольське Маріупольського району Донецької області і перебував під безпосереднім контролем окупаційної влади.

Позивач підтвердив у судовому засіданні, що за місцем його роботи перебували окупаційні підрозділи, які контролювали дії співробітників служби цивільного захисту, тому виконання ним доручень та завдань окупаційної влади не можна вважати виконанням обов`язків за посадою пожежного рятувальника 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 ДПРЗ ГУ ДСНС у Донецькій області. Також не підтверджено жодними доказами, що позивач здійснював розбір завалів та рятував життя громадян України у спірний період, оскільки такі завдання не могли бути покладені на нього окупаційними підрозділами.

Позивач покликався на те, що він був позбавлений можливості покинути місце служби та місце свого проживання через потенційну небезпеку. Проте, такі доводи спростував відповідач з покликанням на можливість інших працівників того ж підрозділу у цей же період виїхати на підконтрольну Україні територію.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 було звільнено через понад три місяці від дати введення воєнного стану та перебування позивача на окупованій території. Протягом тривалого часу позивач не вживав будь-яких заходів щодо повідомлення роботодавця про неможливість виконання ним посадових обов`язків з поважних причин. Лише 10.04.2022 у телефонній розмові з заступником начальника 100 ДПРЧ 26 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Донецькій області позивач повідомив про несення служби у смт. Нікопольське Маріупольського району Донецької області під контролем окупантів (рапорт а.с. 19).

Тобто позивачу було надано достатньо часу для виїзду з окупованої території, а виплату грошового забезпечення було призупинено лише з квітня 2022 року.

Позивач навіть після перетину лінії розмежування не прибув до Головного управління ДСНС у Донецькій області для виконання своїх посадових обов`язків, а лише після ознайомлення з наказом про звільнення звернувся до суду з цим позовом.

У спірний період позивач хоча і перебував на посаді пожежного-рятувальник 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області, проте не виконував службові обов`язки під керівництвом та відповідно до завдань державних органів України. Позивач не надав жодних доказів виконання ним Контракту про проходження служби цивільного захисту у спірний період.

Отже, суд не встановив підстав для скасування наказу ГУ ДСНС у Донецькій області № 249 о/с від 31.05.2022 про звільнення ОСОБА_1 .

Щодо покликання позивача на те, що йому не було надано можливості надати свої пояснення під час проведення службового розслідування, то суд не бере до уваги такі доводи оскільки вони не впливають на з`ясовані фактичні дані. Обставини, які встановлені при проведенні службового розслідування підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем.

Щодо проведення з позивачем відповідних розрахунків за виконану роботу - стягнення на користь позивача грошового забезпечення за період з квітня 2022 року до 31.05.2022, суд зазначає, що відповідно до наказу Головного управління ДСНС у Донецькій області № 120 о/с від 14.04.2022 «Про припинення виплати грошового забезпечення та заробітної плати», починаючи з 01.04.2022 зупинено виплату грошового забезпечення, зокрема рядовому служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежному рятувальнику 100 державної пожежно-рятувальної частини 26 державного пожежно-рятувального загону Головного управління.

Позивач не оскаржує цей наказ відповідача і він є чинним.

Разом з тим, у лютому та березні 2022 року позивачу нараховано на його особистий рахунок банківської установи АТ КБ «Приватбанк» грошове забезпечення за лютий-березень 2022 року у загальному розмірі 35289,78 грн., що підтверджується витягами з відомостей про зарахування грошового забезпечення (заробітної плати) на карткові рахунки, відкриті в АТ КБ Приватбанк.

Тому вимога позивача про стягнення на його користь коштів за час перебування в окупації та перебування у трудових обов`язках з 24.02.2022 по 31.05.2022 задоволенню не підлягає.

Оскільки наказ Головного управління ДСНС у Донецькій області № 249 о/с від 31.05.2022 «Про звільнення із служби цивільного захисту» прийнятий правомірно, тому відсутні також підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позовні вимоги спростовані відповідачем.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення коштів.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 30.10.23.

Суддя Крутько О.В.