Ухвала суду № 114583814, 30.10.2023, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №306/1651/21

Провадження №1-кп/306/65/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого- судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

За участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника-адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні №12021090000000487 від 03 вересня 2021 року.

ВСТАНОВИВ:

До Свалявського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт, складений прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні №12021090000000487 від 03.09.2021 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями такий передано для розгляду судді Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_6 .

Відповідно до ухвали судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 29.09.2021 року призначено підтоговче судове засідання у справі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.08.2023 року обвинувальний акт передано для розгляду судді Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 (розпорядження суду від 09.08.2023 року за №43/01-07 про звільнення з посади судді ОСОБА_6 у відставку).

Підготовче засідання призначено на 14:00 годину 30.10.2023 року.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить призначити справу до судового розгляду.

Захисник-адвокат ОСОБА_5 , яки діє в інтересах ОСОБА_4 та обвинувачений у підготовчому судовому не заперечують щодо призначення справи до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_7 та її представник-адвокат ОСОБА_8 у підготовче засідання не з`явилися, подали заяву (вх.№8735) про проведення підгтовчого засідання у їх відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт з додатками, вислухавши доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.4ст.358 ККУкраїни необхідно повернути прокурору, при цьому виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 КПК України - завданнями кримінальногопровадження єзахист особи,суспільства тадержави відкримінальних правопорушень,охорона прав,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,а такожзабезпечення швидкого,повного танеупередженого розслідуванняі судовогорозгляду зтим,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінальногопровадження булазастосована належнаправова процедура.

Згідно ч.4 ст.110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Вимоги до складання обвинувального акту та матеріалів, які до нього додаються, визначені ст.291 КПК України, які є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідно ст. 291 КПК України - обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України). Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79).

Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі проти Франції», п.52).

Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується саме змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року). Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року. Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47). Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

У відповідності до усталеної практики Верховного Суду, у разі виділення матеріалів кримінального провадження стосовно інших співучасників кримінального правопорушення в окреме провадження, посилання в обвинуваченні на прізвища вказаних осіб є неприпустимим (з огляду на те, що, зокрема у відповідності до ч. 2 ст. 42 КПК України - обвинуваченим є особа, щодо якої обвинувальний акт передано до суду, саме з цього моменту особа набуває статусу обвинуваченого).

В обвинувальному акті зазначено: "внаслідок вчинення ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою жіночої статті, передбачених злочинним планом узгоджених протиправних дій, вчупереч волі законного власника майна ОСОБА_7 останній спричинено матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 3 343 725 грн...."

Тому суд вказує на порушення презумпції невинуватості при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення, оскільки в обвинувальному акті, викладаючи фактичні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, прокурором у обвинуваченні, яке він вважає встановленим, як співучасників зазначено інших конкретних оіб, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не є обвинуваченими у цьому провадженні та позбавлені права на особисту присутність при розгляді цього кримінального провадження, що свідчить про порушення права цих осіб на захист (неприпустимість зазначення у формулюванні обвинувачення осіб, яким не пред`явлено обвинувачення узгоджується із практикою ЄСПЛ, у висновках якого відображений принцип, що забороняє формування передчасної позиції суду, яка б відображала думку про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буде доведена відповідно до закону. Зокрема у справі «Хужін та інші проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що положення ч.2 ст. 6 Конвенції (презумпція невинуватості) спрямоване на те, щоб убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий суд упередженими твердженнями, що тісно пов`язані з розглядом її справи в суді).

Тобто, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є сторонами кримінального провадження №12021090000000487 від 03.09.2021 року (у розумінні ст. 3 КПК України), а досудове розслідування відносно таких осіб здійснюється в окремому провадженні. Вказавши в обвинувальному акті прізвища ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як співучасників вчинення кримінальних правопорушеню, орган досудового розслідування мав би виконати з ним вимоги ст.290 КПК України, висунути обвинувачення, а в обвинувальному акті зазначити їх повні анкетні дані.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України - суд має право зі стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України є суттєвою та не дає можливості для призначення провадження до розгляду.

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, неможливість іншим шляхом усунути таку невідповідність, а тому суд доходить висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021090000000487 від 03.09.2021 року підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. 291, 314, 371, 372, 392-393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт, складений прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12021090000000487 від 03 вересня 2021 року - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Свалявський районний суд Закарпатської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ ОСОБА_1