Рішення № 114579999, 23.10.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10001/21

2/296/1346/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

заочне

23 жовтня 2023 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

участю секретаря судових засідань Алексеєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису №218808 від 23 червня 2021 року таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Корольовському районному суду м. Житомира 23 листопада 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», в якій представник позивача просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріусаКиївського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. за № 218808від 23червня 2021рокупро стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором №29/05/2007/980-ПКП/223 від 29 травня 2007 року (а.с.1-3).

В позові представник позивача вказує, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, будь-які зобов`язальні правовідносини у ОСОБА_1 з ТОВ «Брайт Інвестмент» відсутні, а нотаріус не перевірив наявність безспірної заборгованості позивача перед відповідачем, чим порушив норми ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат».

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївського О.П. від 24 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а. с. 16).

21 грудня 2021 року до суду від ТОВ «Брайт Інвестмент» надійшла заява про заміну сторони у справі, а саме, з ТОВ «Брайт Інвестмент» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ», оскільки відповідно договору № 1111/К1 від 11 листопада 2021 року права вимоги по кредитному договору № 29/05/2007/980-ПКП/223 від 29 травня 2007 року ТОВ «Брайт Інвестмент» відступило ТОВ «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» (а. с. 26-27).

28 грудня 2021 року представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечує проти заочного розгляду справи і просить позовні вимоги задовольнити повністю (а. с. 40).

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року до участі в справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44440150), як правонаступника первісного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064) (а. с. 42-43).

07 вересня 2023 року від ОСОБА_1 до судунадійшла заявапропроведення повторного автоматизованого розподілу справи № 296/10001/21 між суддями, в зв`язку з увільненням судді ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації в Україні.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 13.09.2023 та після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023, справу передано у провадження судді Корольовського районного суду м. Житомир Драча Ю.І.

Суддя Драч Ю.І. ухвалою від 15 вересня 2023 року прийняв до свого провадження цивільну справу № 296/10001/21 та призвичив судове засідання для її розгляду.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про причини не повідомили.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача та третіх осіб про розгляд цієї справи, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а треті особи правом подачі письмових пояснень і доказів, на підтвердження своїх заперечень.

Враховуючи викладені обставини і те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, суд, згідност.280-282ЦПК України та на підставі наявних у справі доказів вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За загальним правилом ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 23 червня 2021 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 218808, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БрайтІнвестмент» заборгованістьза кредитнимдоговором №29/05/2007/980-ПКП/223від 29травня 2007рокуу розмірі 7560,08 грн, що утворилась у період з 10.02.2019 по 22.06.2021 та 50,00 грн плати за вчинення виконавчого напису (а. с. 10).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М. від 21 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 67226891 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 ЦК України). Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗУ «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МЮ України від 22.02.2012 № 296/5(даліПорядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія (п. 19ст. 34 ЗУ «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаглава 14 Закону України «Про нотаріат»та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат»(у редакції, чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно із підп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Відповідно до п. 1постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із копії оскаржуваного виконавчого напису, приватним нотаріусом 23 червня 2021 року вчинено виконавчий напис, в тому числі і на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 та зміненому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили 22 лютого 2017 року, пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів визнано незаконним та нечинним.

Отже, вчиняючи 23 червня 2021 року виконавчий напис № 218808, приватний нотаріус Остапенко Є.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

Вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого написунадання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржникаце обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

У постанові ВС від 23 травня 2018 року у справі № 640/2704/16-ц зазначено, що з урахуванням приписів ст. 15,16,18 ЦК України, ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», боржник має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У постанові Великої Палати ВС від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зазначено, що для правильного застосування положень ст. 87,88Закону України«Про нотаріат» суд повинен установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення виконавчого напису.

У постанові Великої Палати ВС від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зазначено, що безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З матеріалів справи вбачається відсутність доказів підтвердження обставин подання ТОВ «Брайт Інвестмент» приватному нотаріусу передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 76-80,89,141,259,263-265,268,273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» коштів в сумі 7560,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ю. І. Драч