Рішення № 114578066, 01.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2023Справа № 910/11643/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А) до Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2) про стягнення 29 913,00 грн,

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.07.2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" до Апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 29 913,00 грн та 24.07.2023 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик за договором добровільного страхування майна № 05-2820-20-00032 здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику в розмірі 29913 грн 00 коп. у зв`язку з настанням страхової події - затоплення приміщення водою в наслідок ливневого дощу через кришу вищерозташованого приміщення другого поверху.

Як вказує позивач оскільки з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 320740383 нежитлові приміщення за адресою м. Київ, бульвар Дарницький будинок 23 (крім групи приміщень № 2, №4 які належать ТОВ «ФОРА РІТЕЙЛ») є комунальною власністю та належать Територіальної громаді міста Києва в особі Київської міської ради, а відтак до відання виконавчого органу міської ради належить організація, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства в даному випадку нежитлових приміщень у м. Києві, бульвар Дарницький 23) та контроль за належним станом дахів таких приміщень, та вживати усі необхідні заходи з належного утримання даху (покрівлі) м. Києві, бульвар Дарницький 23 у технічно справному стані, позивач просить стягнути з Апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 29 913,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.08.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вказує, що виконавчим органом Київської міської ради є Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (00022527). Натомість, позивачем визначено в якості відповідача апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ( 37853361).

Апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та діє на підставі Положення про апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 5395/5436 від 08.09.2022.

До відання апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (37853361) не належить організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціального-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення.

Враховуючи вищевикладене представник зазначає, що Апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надає комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкової території та не є балансоутримувачем будинку за вищезазначеною адресою.

12.09.2023 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним позивачем. Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 320740383 вбачається, що нежитлові приміщення за адресою м. Київ, бульвар Дарницький будинок 23 (крім групи приміщень № 2, № 4 які належать ТОВ «ФОРА РІТЕЙЛ») є комунальною власністю та належать Територіальної громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає за необхідне замінити первісного відповідача у справі № 910/11643/23 АПАРАТ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) код 37853361, 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36 на належного відповідача Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2, код ЄДРПОУ 00022527).

Ухвалою суду від 14.09.2023 клопотання представника Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" про заміну неналежного відповідача - задоволено та замінено відповідача - АПАРАТ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 37853361) на належного відповідача Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2, код ЄДРПОУ 00022527).

03.10.2023 від представника Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надійшов відзив. Заперечуючи стосовно позовних вимог відповідач вказує, що в страховому акті № МН-674 від 29.12.2020 на підставі якого здійснюється стягнення в судовому порядку з Київської міської державної адміністрації суми сплаченого страхового відшкодування зазначено, що винними особами у настанні страхового випадку є ПАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Відповідач зазначає, що позивач, покладаючи обов`язок ремонту даху вказаної нежитлової будівлі на відповідача не бере до уваги те, що дах є спільною сумісною власністю всіх співвласників, а отже, утримання та ремонти мають відбуватися за рахунок співвласників.

Як вбачається з доданої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власниками нежитлових приміщень, що знаходяться в складі нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дарницький, 23, є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Приватне акціонерне товариство «Фора Рітейл», Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».

Київська міська державна адміністрація серед співвласників зазначеної нежитлової будівлі не рахується. Балансоутримувачами нежилих приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, визначені комунальні підприємства міста, а саме: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району м. Києва», КП «Київжитлоспецексплуатація» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району».

Відповідач вважає, що участь кожного співвласника у «витратах на управління, утримання та збереження спільного майна» означає необхідність несення витрат, які є об`єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані.

З огляду на вищевикладене відповідач просить у позові відмовити в повному обсязі.

13.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 3 Дніпровського району м. Києва» та Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація».

Стосовно вказаного клопотання суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Як вбачається із даної норми, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.

Суд зазначає, що станом на дату подання позивачем вказаної заяви розгляд справи розпочато по суті, а відтак позивач звернувся до суду із клопотанням про залучення третіх осіб поза межами визначеного господарським процесуальним законом строку, з огляду на що, суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотанням про залучення третіх осіб.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

11.02.2020 року між ПАТ «Страхова Компанія «Українська страхова група» (надалі -Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРА» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування майна № 05-2820-20-00032. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов`язані із володінням та користуванням нежитловою спорудою, загальною площею 250,00 кв.м. з невід`ємними інженерним обладнанням та комунікаціями за адресою м. Київ, бульвар Дарницький 23.

19.10.2020 Страхувальником було подано заяву Страховику про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, яку відбулось 17.10.2020.

Відповідно до комісійного акту від 19.10.2020, складеного Заступником керівника адміністративного департаменту «Фора» Самак М., інженера інспектора ТОВ «Фора» Сиворякма О., та представника орендатора «Нова Пошта» Ясюченко К.В., встановлено, що 17.10.2020 в результаті липневого дощу через кришу другого поверху та вікна в яких биті шибки було пошкоджено стеля (покраска пошкоджена), залито підвісну стелю (38 шт).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - внутрішнє оздоблення приміщення складеного ТОВ «Незалежна експертна компанія» від 17.11.2020 вартість відновлювального ремонту становить 39 496,00 грн з ПДВ.

Позивачем на підставі страхового акту №МН-674 від 29.12.2020 здійснено виплату страхового відшкодування ПрАТ «Фора Рітейл» у розмірі 29 913,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32480 від 29.12.2020.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідальність за залиття приміщення водою в наслідок ливневого дощу через кришу вищерозташованого приміщення другого поверху є Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) оскільки нежитлові приміщення за адресою м. Київ, бульвар Дарницький будинок 23 (крім групи приміщень № 2, № 4 які належать ТОВ «ФОРА РІТЕЙЛ») є комунальною власністю та належать Територіальної громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивачем на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача в порядку регресу 29913,00 грн. виплаченого страхового відшкодування, з тих підстав, що позивачем відшкодовано шкоду, завдану відповідачем.

Суд враховує те, що вказаною статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено право регресу особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, до винної особи або осіб в розмірі виплаченого відшкодування.

Суд зазначає, що для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти:

1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2) Наявність шкоди.

3) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4) Вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ), викладена зокрема в ухвалі від 21.12.2005).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Позивач посилаючись на приписи ч.3 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначає, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд -власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Окрім того, стаття 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює обов`язок балансоутримувача по забезпеченню умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Оскільки на думку позивача нежитлові приміщення за адресою м. Київ, бульвар Дарницький будинок 23 (крім групи приміщень № 2, № 4 які належать ТОВ «ФОРА РІТЕЙЛ») є комунальною власністю та належать Територіальної громаді міста Києва в особі Київської міської ради відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 320740383, саме до відання Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) належить організація, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства (в даному випадку нежитлових приміщень у м. Києві, бульвар Дарницький 23) та контроль за належним станом дахів таких приміщень, та вжиття усіх необхідних заходів по належному утриманню даху (покрівлі) м. Києві, бульвар Дарницький 23 у технічно справному стані.

Відповідач в обґрунтування заперечень наголошував на тому, що Київська міська державна адміністрація серед співвласників зазначеної нежитлової будівлі не рахується. Балансоутримувачами нежилих приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, визначені комунальні підприємства міста, а саме: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району м. Києва», КП «Київжитлоспецексплуатація» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району».

Відповідач посилається на положення ст. 322 ЦК України, якою встановлено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки майно, яке перебуває на праві спільної часткової власності, належить усім співвласникам на думку відповідача є цілком очевидно, що останні зобов`язані нести витрати щодо управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів та нести відповідальність за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном, у межах своєї частки у праві спільної часткової власності.

Відтак участь кожного співвласника у «витратах на управління, утримання та збереження спільного майна» означає необхідність несення витрат, які є об`єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані.

З матеріалів справи вбачається, що причиною затоплення став ливневий дощ, що зокрема вказано в комісійному акті, складеного19.10.2020.

У той час зі страхового акту №МН-674 від 29.12.2020, Страхувальник вказав винну особу ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

Позов - це вимога позивача до суду про захист порушеного чи оспорюваного права, яке на його думку порушене відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в пре доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Отже, спір у даній справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати позивачу вартості страхового відшкодування (зворотня вимога (регресс)), а до предмету доказування, враховуючи доводи сторін, входить, зокрема, обставина, що саме на відповідача покладається обов`язок з організації, реконструкції та ремонту - даху (покрівлі) м. Києві, бульвар Дарницький 23, а також як вказує позивач ремонту нежитлових приміщень за адресою м. Києві, бульвар Дарницький 23.

Водночас, судом встановлено, що на підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.09.2016 №531 «Про закріплення нежилого приміщення на Дарницькому бульварі, 23, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» закріплено на праві господарського відання нежилі приміщення загальною площею 578,63 кв.м. на Дарницькому бульварі, 23 за Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району міста Києва» та встановлено останньому забезпечити в установленому порядку належне утримання та експлуатаційне обслуговування нежитлових приміщень загальною площею 578,63 кв.м.

На підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.03.2017 №151 «Про закріплення нежилого приміщення на Дарницькому бульварі, 23, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» закріплено на праві господарського відання нежилі приміщення загальною площею 171,27 кв.м. на Дарницькому бульварі, 23 за Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району міста Києва» та встановлено останньому забезпечити в установленому порядку належне утримання та експлуатаційне обслуговування нежитлових приміщень загальною площею 171,27 кв.м.

На підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.05.2020 №327 «Про закріплення нежилого приміщення на Дарницькому бульварі, 23, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» закріплено на праві господарського відання нежилі приміщення загальною площею 34,1 кв.м. на Дарницькому бульварі, 23 за Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району міста Києва» та встановлено останньому забезпечити в установленому порядку належне утримання та експлуатаційне обслуговування нежитлових приміщень загальною площею 34,1 кв.м.

Як вбачається з розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 07.05.2012 №725 «Про закріплення за комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» нежилих приміщень» (із змінами та доповненнями) за комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» закріплено за адресою бульв. Дарницький 23 - 216,30 кв.м.

Відповідно до частин 1, 2 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Позивачем не надано доказів у підтвердження, що саме відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу страхове відшкодування у зв`язку з настанням страхової події - затоплення приміщення водою в наслідок ливневого дощу через кришу вищерозташованого приміщення другого поверху.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У той час представником позивача не надано належних доказів з яких суд міг би встановити, що саме на відповідача покладено обов`язок з належного утримання покрівлі даху.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позов не є достатньо обґрунтованим, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів відповідачем у справі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ