Рішення № 114577998, 31.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2023Справа №910/9207/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"

про стягнення 272 352,30 грн,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення 272 352,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" вказує, що Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" не було оплачено надані позивачем у лютому-березні 2022 року згідно Договору №28-10/2020-315 про надання послуг від 01.11.2020 послуги передачі повідомлень, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 188 836,03 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" своїх грошових зобов`язань за Договором №28-10/2020-315 про надання послуг від 01.11.2020, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 36 187,74 грн, 3% річних у розмірі 6 805,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 40 522,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9207/23; визнано її малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" у строк протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали надати суду обґрунтовані розрахунки заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат із зазначенням суми боргу, на яку здійснюються нарахування; дати, з якої починається нарахування; дати, до якої здійснюється нарахування; суми пені, 3% річних та інфляційних втрат за відповідний період, та доказів направлення такого розрахунку відповідачу.

20.06.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2023 надійшли розрахунки заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат із доказами їх направлення відповідачу.

12.07.2023 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" надійшов відзив на позов, в якому відповідач визнає та не оспорює існування боргу в розмірі 188 836,03 грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" за Договором №28-10/2020-315 про надання послуг від 01.11.2020. Крім того, у відзиві на позов відповідач просить суд зменшити на 90% розмір нарахованої позивачем пені.

Разом з відзивом на позов від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов, яке мотивоване тим, що після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації та закриття повітряного простору над територією України, відповідач - комерційне підприємство, яке виконувало перевезення пасажирів повітряним транспортом, змушений був повністю зупинити свою господарську діяльність, що мало наслідком унеможливлення отримання будь-якого прибутку та призупинення трудових договорів з більшістю працівниками. Внаслідок зазначених обставин збір та отримання інформації від відповідальних працівників, яких є незначна кількість та їх навантаження значно зросло, є ускладненим та досить проблематичним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 поновлено Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов та прийнято його до розгляду; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" строк на подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали суду.

Ухвала суду від 07.08.2023 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" 11.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494979701, однак позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.11.2020 між Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" (виконавець) укладено Договір №28-10/2020-315 про надання послуг (надалі - Договір), у відповідності до п. 2.1 якого виконавець на замовлення замовника бере на себе зобов`язання у порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, надавати замовнику послуги в обсягах та кількості, обумовлених сторонами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Перелік послуг та особливі умови їх надання визначені у Додатку №1 до цього договору (п. 2.2 Договору).

У пункті 7.2 Договору сторонами погоджено, що вартість послуг, що надаються виконавцем в рамках договору, складається з суми вартості послуг передачі повідомлень, яка встановлюється сторонами залежно від кількості та вартості транзакцій залежно від типу повідомлення, що передається в рамках послуг передачі повідомлень, вартості виділення замовнику та обслуговування коротких номерів, та/або альфанумеричних імен, та/або динамічних альфанумеричних імен, а також вартості інших послуг, наданих замовнику за договором, в тому числі вартості коригування бази телефонних номерів, наданих замовником для відповідних послуг передачі повідомлень. Вартість послуг залежить від певного виду послуг розраховується та визначається відповідно до умов та тарифів, наведених у Додатку №1 до договору.

Згідно п. 7.13 Договору здача-приймання наданих виконавцем послуг передачі повідомлень за кожен розрахунковий період здійснюється сторонами за актом здачі-приймання наданих послуг, що оформлюється за формою виконавця.

Пунктом 7.14 Договору визначено, що рахунок, виставлений виконавцем за відповідний розрахунковий період, на підставі акту здачі-приймання наданих послуг за такий період, повинен бути сплачений замовником протягом 20 календарних днів з останнього дня такого розрахункового періоду шляхом простого банківського переказу у національній валюті України на поточний рахунок виконавця.

Відповідно п. 9.1 Договору у разі прострочення замовником оплати послуг за цим договором, замовник на вимогу виконавця сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня, від несплаченої в строк суми за кожен день такого прострочення.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє протягом 18 місяців з дати підписання.

Позивачем було складено акт №УД-22000526 здачі-приймання послуг від 28.02.2022 на суму 185 680,39 грн з ПДВ та виставлено рахунок №СД-22001049 від 28.02.2022, які 04.03.2022 були направленні електронною поштою працівникам відповідача, зокрема, вказаним у п. 14.13.3 Договору.

В подальшому позивачем було складено акт №УД-22001001 здачі-приймання послуг від 31.03.2022 на суму 3 155,64 грн з ПДВ та виставлено рахунок №СД-22001490 від 31.03.2022, які 06.04.2022 були направленні електронною поштою працівникам відповідача, зокрема, вказаним у п. 14.13.3 Договору.

26.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" із претензією вих. №05/671 від 22.07.2022, в якій вимагало оплатити борг за рахунками №СД-22001049 від 28.02.2022 та №СД-22001490 від 31.03.2022.

07.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" із претензією вих. №05/118 від 04.04.2023, до якої було долучено рахунки №СД-22001049 від 28.02.2022, №СД-22001490 від 31.03.2022 та акти здачі-приймання послуг №УД-22001001 від 31.03.2022, №УД-22000526 від 28.02.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.04.2023, накладною відділення поштового зв`язку №0411203963181 та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 07.04.2023. У даній претензії позивач вимагав у відповідача оплатити борг у загальному розмірі 188 836,03 грн. Як вбачається із долученої позивачем до позовної заяви роздруківки інформації із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0411203963181 дана претензія була вручена відповідачу 24.04.2023.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача боргу у розмірі 188 836,03 грн із оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" у лютому-березні 2022 року згідно Договору послуг, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором було надано відповідачу у лютому-березні 2022 року послуги загальною вартістю 188 836,03 грн, на підтвердження чого ним надано суду складені ним в односторонньому порядку рахунки №СД-22001049 від 28.02.2022, №СД-22001490 від 31.03.2022 та акти здачі-приймання послуг №УД-22001001 від 31.03.2022, №УД-22000526 від 28.02.2022, а також докази їх направлення Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" як засобами електронного зв`язку, так і поштового.

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" у своєму відзиві визнає та не оспорює існування у нього перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" боргу у розмірі 188 836,03 грн.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" у лютому-березні 2022 року Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" згідно Договору послуг загальною вартістю 188 836,03 грн (185 680,39 грн у лютому 2022 року + 3 155,64 грн у березні 2022 року).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.14 Договору визначено, що рахунок, виставлений виконавцем за відповідний розрахунковий період, на підставі акту здачі-приймання наданих послуг за такий період, повинен бути сплачений замовником протягом 20 календарних днів з останнього дня такого розрахункового періоду шляхом простого банківського переказу у національній валюті України на поточний рахунок виконавця.

Приписами статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Отже сторонами у п. 7.14 Договору погоджено строк виконання зобов`язання із оплати послуг протягом 20 календарних днів з останнього дня такого розрахункового періоду.

Згідно п. 1.1.15 Договору розрахунковий період означає період з 00:00:00 1-го календарного дня місяця до 23:59:59 останнього календарного дня місяця (за київським часом), якщо сторони письмово не домовились про інше.

Таким чином, за умовами п. 7.14 Договору замовник повинен сплатити за послуги протягом 20 календарних днів з останнього дня місяця, в якому такі послуги надавались.

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" повинне було сплатити за послуги, надані у лютому 2022 року - до 21.03.2022 включно (згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день 20-денного строку припадав на вихідний день - 20.03.2022 - неділю), а за надані у березні 2022 року - до 20.04.2022 включно.

Доказів оплати Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" наданих у лютому-березні 2022 року послуг відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись наведеними положеннями господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується невиконання Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" зобов`язань з оплати наданих позивачем у лютому-березні 2022 року послуг, у зв`язку з чим станом на дату розгляду справи у відповідача наявний борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" у загальному розмірі 188 836,03 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та обсяг боргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" за Договором у розмірі 188 836,03 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та визнається відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" своїх грошових зобов`язань за Договором №28-10/2020-315 про надання послуг від 01.11.2020, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої за період з 21.03.2022 по 20.10.2022 пені у розмірі 36 187,74 грн, нарахованих за період з 21.03.2022 по 02.06.2023 з 3% річних у розмірі 6 805,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 40 522,95 грн (з урахуванням наданого позивачем на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2023 розрахунку).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по оплаті наданих послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд не вважає, наведені Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" обставини - існування обмежень, пов`язаних із поширенням COVID-19, початок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, що зумовило закриття повітряного простору України і як наслідок зупинення господарської діяльності відповідача обставинами, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено ст. 44 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тотожні приписи містяться в ст. 617 Цивільного кодексу України.

Суд враховує, що Договір був укладений сторонами 01.11.2020 (тобто більш ніж через 7 місяців після запровадження обмежень, пов`язаних із поширенням COVID-19), а послуги були спожиті відповідачем у лютому-березні 2023 року (тобто майже через два роки після запроваджених через поширення коронавірусу COVID-19 обмежень).

Відповідно відповідач станом на дату укладення Договору та на час споживання спірних послуг був обізнаний із наявністю даних обставин, а відтак міг та повинен був передбачити наявність проблем із оплатою таких послуг у разі їх споживання, однак на власний ризик прийняв рішення про укладення спірного договору із позивачем.

Щодо початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, що зумовило закриття повітряного простору України і як наслідок зупинення господарської діяльності відповідача, суд відзначає, що дані обставини, за умови доведення неможливості виконання учасником цивільних правовідносин своїх договірних зобов`язань, може бути кваліфікована судом як форс-мажор та бути підставою для звільнення такої особи від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Наприклад, зумовленими військовою агресією обставинами, які унеможливлюють виконання грошових зобов`язань, можуть слугувати непрацюючі банки (в тому числі внаслідок хакерської атаки), встановлення урядом обмежень щодо переказу коштів (їх обсягу) тощо.

Водночас, відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б перешкоджали йому сплатити за надані йому за Договором послуги, в той час відсутність у нього необхідних коштів не є обставиною, яка звільняє від відповідальності.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 9.1 Договору у разі прострочення замовником оплати послуг за цим договором, замовник на вимогу виконавця сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня, від несплаченої в строк суми за кожен день такого прострочення.

З аналізу даної умови Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня), порядок нарахування пені (від несплаченої в строк суми за кожен день такого прострочення), однак не визначено строк нарахування пені.

Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, згідно постанови Кабінетом Міністрів України №211 від 11.03.2020 по всій території України з 12.03.2020 було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який діяв до 30.06.2023 (згідно постанови Кабінетом Міністрів №383 від 25.04.2023).

Таким чином, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, були продовженими до закінчення строку дії карантину.

Позивачем нараховується пеня на суму боргу у розмірі 185 680,39 грн за період з 21.03.2022 по 20.09.2022, а на суму боргу у розмірі 3 155,64 грн - за період з 21.04.2022 по 20.10.2022.

Проте, суд вважає необґрунтованим нарахування на суму боргу у розмірі 185 680,39 грн за 21.03.2022, оскільки 21.03.2022 є останнім днем строку оплати відповідачем наданих у лютому 2022 року послуг, а відтак відповідач є таким, що прострочив виконання свого обов`язку з оплати наданих у лютому 2022 року послуг з 22.03.2022.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання, та визначених позивачем дат, до яких здійснюється нарахування пені, прийшов до висновку про правомірність нарахування Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" пені у розмірі 36 085,99 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня обрахована невірно, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання, та визначених позивачем дат, до яких здійснюється нарахування, а також зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" 3% річних у розмірі 6 790,31 грн та інфляційних втрат у розмірі 40 522,95 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних обрахована невірно, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

У відзиві на позов Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" просило суд зменшити на 90% розмір нарахованої позивачем пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (частина перша статті 233 Господарського кодексу України).

На підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/437/22, від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (постанова Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 914/1517/18).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).

Як суду, так і мешканцям України, відомо, що наприкінці лютого 2022 року внаслідок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України було закрито повітряний простір над територією України і як наслідок відповідач - комерційне підприємство, яке виконувало перевезення пасажирів повітряним транспортом, змушений був повністю зупинити свою господарську діяльність, що мало наслідком унеможливлення отримання будь-якого прибутку та призупинення трудових договорів з більшістю працівниками.

Суд не виключає, що позивач також може нести негативні наслідки через повномасштабну військову агресію Російської Федерації, однак в матеріалах справи не міститься доказів, а суду не відомі загальновідомі обставини, які б свідчили про аналогічний чи більший негативний вплив військової агресії на діяльність позивача, ніж на діяльність відповідача.

Навпроти, із наявної у вільному доступі в мережі Інтернет фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" вбачається, що останнім у 2022 році було отримано чистий прибуток у розмірі 27 258 000 грн, а його дохід загалом склав 1 296 828 000 грн.

З огляду на наведене у суду наявні підстави для висновку, що повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України та зумовлені нею наслідки мали більш негативний вплив на діяльність відповідача ніж позивача.

Водночас, права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" компенсуються за рахунок інфляційних втрат та 3% річних, в той час як матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором.

Таким чином, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення неустойки (пені), яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" до 50% (зменшує на 50%), тобто стягує з відповідача пеню у розмірі 18 043,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у їх заявах по суті спору не спростовують висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" підлягають задоволенню частково, а з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 188 836,03 грн, пеня у розмірі 18 043,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 40 522,95 грн та 3% річних у розмірі 6 790,31 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату судового збору.

В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено до відповідача одну вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідача коштів у загальному розмірі 272 352,30 грн, за розгляд якої підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 085,28 грн.

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" за звернення до Господарського суду міста Києва із майновою вимогою про стягнення коштів сплачено судовий збір у розмірі 4 085,29 грн (платіжна інструкція №827 від 06.06.2023).

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,01 грн, який не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду даного спору.

Приписами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" у своїй першій заяві по суті спору - відзиві було визнано існування і обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 188 836,03 грн.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" було визнано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" в частині стягнення боргу у розмірі 188 836,03 грн, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору від пропорційної частини судового збору, що підлягала оплаті за визнану відповідачем вимогу, тобто з державного бюджету підлягає поверненню 1 416,27 грн (188 836,03 грн визнаного боргу х 4 085,28 грн судового збору / 272 352,30 грн ціни позову / 2).

Оскільки судом підлягає вирішенню питання щодо повернення судового збору з Державного бюджету України в частині 1 416,27 грн, то суд з метою економії процесуального часу та матеріальних ресурсів, вбачає за необхідне відразу повернути позивачу з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору - 0,01 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, в іншій частині судовий збір у розмірі 2 667,25 грн покладається на відповідача з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями останнього, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки. А судовий збір в частині 1,76 грн покладається на позивача, оскільки судом було частково відмолено у задоволенні вимог про стягнення пені та 3% річних.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 34487322) борг у розмірі 188 836 (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 03 коп., пеню у розмірі 18 043 (вісімнадцять тисяч сорок три) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 6 790 (шість тисяч сімсот дев`яносто) грн 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 40 522 (сорок тисяч п`ятсот двадцять дві) грн 95 коп. та судовий збір у розмірі 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн 25 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Глобальних Повідомлень Україна" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 34487322) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 1 416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн 28 коп., сплаченого за платіжною інструкцією №827 від 06.06.2023. Видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 31.10.2023.

Суддя Р.В. Бойко