Рішення № 114577905, 31.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2023Справа № 910/11528/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ"

про стягнення 368 648,34 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ" про стягнення 368 648,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором субпідряду №2022/06/22-1 від 22.06.2022.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.07.2023 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

31.07.2023 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11528/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

25.09.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

10.10.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій.

16.10.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору субпідряду №2022/06/22-1 від 22.06.2022 виконав роботи загальною вартістю 784 342,80 грн, на підтвердження чого надав Акт приймання виконаних будівельних робіт№ 1 від 30.09.2022.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату виконаних робіт здійснив частково у розмірі 392 171,40 грн та у розмірі 200 000,00 грн, у зв`язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у сумі 192 171,40 грн.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем здійснено нарахування пені у сумі 96 699,80 грн, інфляційних втрат у сумі 17 556,20 грн, 3% річних у сумі 7 316,95 грн, штраф у сумі 54 903,99 грн.

Позивачем подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми штрафних санкцій на 95 % від розміру заявленого позивачем, тобто до 7 580,20 грн.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що розмір штрафних санкцій (пеня, штраф), які позивач має на меті стягнути з відповідача, складає 151 603,79 грн, що становить понад 78 % суми основного боргу, тому належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача.

Відповідач зазначив, що на час укладання та виконання договору продовжувала тривати широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації та в зв`язку із масованими ракетними обстрілами енергосистеми України, відбувалися планові та екстрені відключення електропостачання виробництва, що суттєво вплинуло на виробничі можливості відповідача та на його фінансовий стан. Відповідач вказує, що у разі задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення штрафних санкцій у повному обсязі, відповідач опиниться у важкому матеріальному становищі, що поставить під загрозу виконання укладених договорів.

Крім того, відповідач звернув увагу, що позивач не вчасно виконав свої зобов`язання, передбачені договором субпідряду №2022/06/22-1 від 22.06.2022, з простроченням виконання робіт понад 30 днів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" (субпідрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ" (підрядник, відповідач) укладений договір субпідряду №2022/06/22-1 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з нанесення антикорозійного захисту на трубопровід за об`єктом «Реконструкція площадки газозбірного пункту Червонопартизанського підземного сховища газу. Центральний блок підключення свердловин» відповідно до вимог цього договору. Обсяг, характер і перелік робіт визначається у Технічних вимогах (Додаток № 1) (п. 1.1. договору).

Роботи виконуються в межах договору підряду (капітальне будівництво) №2012000064 від 17.12.2020, укладеного між замовником - Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та підрядником - Товариство з обмеженою відповідальністю «МБС-ІНЖИНІРІНГ» (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. договору вартість, робіт, доручених для виконання підрядником, складає 784 342,80 грн, у тому числі ПДВ - 130 723,80 грн та визначається згідно договірної ціни (Додаток № 2). Договірна ціна визначається на підставі ДСТУ Б Д. 1.1-1-2013 та є твердою.

Пунктом 3.1. договору визначено, що строк виконання робіт - протягом 60 календарних днів з дати отримання авансу на розрахунковий рахунок субпідрядника.

За змістом п. 3.2. та 3.3. договору сторони домовились, що підрядник здійснює попереднє авансування робіт для придбання субпідрядником матеріальних ресурсів і витратних матеріалів, необхідних для виконання робіт, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 50 % від вартості робіт, зазначеної в п. 2.1. цього договору, на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 2-банківських днів з дати укладення цього договору.

Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форми № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» протягом 50 календарних днів з дати підписання підрядником відповідних актів.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що субпідрядник виконує роботи згідно договору відповідно до операційно-технологічних карт виробників матеріалів, діючих норм і правил, ДСТУ та інших нормативних документів, що діють на території України й у терміни, обумовлені договором.

Відповідно до п. 4.4. договору місце виконання робіт - Чернігівська обл., Носівський район, с. Плоске, вул. Лісова, буд. 02.

Роботи, виконані субпідрядником приймаються підрядником за формою № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт». Після одержання форми № КБ-2в від субпідрядника, підрядник протягом 10 календарних днів перевіряє фактичні обсяги і витрати і повертає субпідряднику підписану форму КБ-2в (п. 6.1. та п. 6.2. договору).

Пунктом 8.9. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати остаточного розрахунку за виконані роботи підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від договірної ціни.

Договір набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2022 або до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору позивачем виконано будівельні роботи на загальну суму 784 342,80 грн, в підтвердження чого позивач надав Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.09.2022.

Відповідачем здійснено попередню оплату робіт у розмірі 50% від вартості робіт у сумі 392 171,40 грн та часткову оплату боргу у розмірі 200 000,00 грн, у зв`язку із чим за розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 192 171,40 грн.

Оскільки відповідач заборгованості не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 192 171,40 грн заборгованості за договором субпідряду №2022/06/22-1 від 22.06.2022.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 96 699,80 грн, інфляційних втрат у сумі 17 556,20 грн, 3% річних у сумі 7 316,95 грн, штраф у сумі 54 903,99 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору, позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 784 342,80 грн, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті п. 3.3. договору сторони погодили, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форми № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» протягом 50 календарних днів з дати підписання підрядником відповідних актів.

Враховуючи зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що строк, протягом якого відповідач зобов`язаний виконати обов`язок по сплаті вартості виконаних робіт, настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено позивачем у позові, відповідачем здійснено часткову оплату, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 192 171,40 грн (784 342,80 - 392 171,40 - 200 000,00).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане відповідачем зобов`язання за договором субпідряду №2022/06/22-1 від 22.06.2022 у сумі 192 171,40 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 192 171,40 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 96 699,80 грн, інфляційних втрат у сумі 17 556,20 грн, 3% річних у сумі 7 316,95 грн, штраф у сумі 54 903,99 грн.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Як встановлено судом вище, відповідно до пункту 8.9. договору за порушення строків оплати остаточного розрахунку за виконані роботи підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від договірної ціни.

Нарахування пені здійснено позивачем за загальний період з 20.11.2022 по 18.05.2023.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

За таких обставин, оскільки останнім днем закінчення строку оплати є 19.11.2022, тобто припадає на вихідний день, а тому днем закінчення строку є перший за ним робочий день - 21.11.2022, таким чином нарахування пені слід здійснювати з 22.11.2022.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що сума пені становить 95 625,36 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Розрахунок штрафу у розмірі 54 903,99 грн здійснено позивачем арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, тому вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Оскільки нарахування 3% річних слід здійснювати з 22.11.2022, здійснивши перерахунок 3% річних судом встановлено, що сума 3% становить 7 252,48 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунок інфляційних втрат у сумі 17 556,20 грн є арифметично правильним, а тому вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Відповідачем у клопотанні заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій до 7 580,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Обґрунтовуючи заяву про зменшення розміру штрафу відповідач посилається на надто великий розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем; незадовільний майновий стан відповідача.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що штрафні санкції підлягають стягненню за самий факт невиконання відповідачем зобов`язань, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки.

Посилання відповідача на незадовільний майновий стан відповідача не є винятковим випадком для зменшення штрафних санкцій.

Підсумовуючи наведене, враховуючи, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості випадку, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд залишає без задоволення.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ" частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 12 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 23-03-01 від 01.03.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000437 від 22.11.2019, копію ордеру на надання правничої допомоги Серія ВА № 1052824, акт № 1 надання професійної правової допомоги від 20.09.2023, платіжні інструкції № 5423 від 20.09.2023 про сплату коштів за надання правничої допомоги у розмірі 12 500,00 грн.

Позивачем на підтвердження фактичного надання правової допомоги надано акт № 1 надання професійної правової допомоги від 20.09.2023, згідно якого адвокат надав позивачу правову допомогу у розмірі 12 500,00 грн.

З огляду на викладене, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/11528/23 у розмірі 12 500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, заява позивача про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню, у сумі 12 461,38 грн.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-ІНЖИНІРІНГ" (03134, м. Київ, вул. ПШЕНИЧНА, 9 БУДІВЛЯ ЛІТ. 3, ідентифікаційний код 38591355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ХІМЗАХИСТ" (27500, Кіровоградська обл., місто Світловодськ, вулиця ГЕРОЇВ УКРАЇНИ, будинок 94, кімната 312, ідентифікаційний код 38869215) заборгованість у розмірі 192 171,40 грн, пеню у розмірі 95 625,36 грн, штраф у розмірі 54 903,99 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 556,20 грн, 3% у розмірі 7 252,48 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 12 461,38 грн та судовий збір у розмірі 7 677,07 грн

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 31.10.2023.

Суддя О.В. Гулевець