Рішення № 114577880, 19.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2023Справа № 910/20263/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль"

про стягнення 115 200,00 грн та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Гнатик К.М.

від відповідача: Берт М.С.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" про стягнення штрафу у розмірі 115200,00 грн за поставку неякісного товару, визначеного договором та зобов`язання відповідача замінити неякісний товар у кількості 30000 шт. вартістю 576000,00 грн на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТС А01ХJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов`язань за договором № 161/В33-2020 від 08.10.2020, в частині поставки товару належної якості (якості обумовленої сторонами в договорі), у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф за поставку неякісного товару, у розмірі передбаченому договором, та зобов`язати відповідача здійснити заміну неякісного товару на якісний.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без руху.

22.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/20263/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 03.02.2022.

18.01.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про надання оригіналів документів.

24.01.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

У підготовчому засіданні 03.02.2022 представник відповідача надав клопотання про призначення експертизи.

У підготовчому засіданні 03.02.2022 розгляд клопотання про призначення експертизи відкладено до наступного судового засідання.

Протокольною ухвалою від 03.02.2022 відкладено підготовче судове засідання на 24.02.2022.

07.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.04.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку із перебуванням судді Турчина С.О. у відпустці, судове засідання у справі №910/20263/21, призначене на 24.02.2022, знято з розгляду.

Враховуючи норми ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ч.1,2 ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 продовжено підготовче провадження у справі №910/20263/21 на 30 днів, призначено підготовче засідання у справі №910/20263/21 на 12.05.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" про призначення експертизи задоволено, призначено у справі №910/20263/21 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі №910/20263/21 зупинено на час проведення судової експертизи.

10.08.2023 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи та висновок експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 поновлено провадження у справі № 910/20263/21, призначено підготовче судове засідання у справі №910/20263/21 на 14.09.2023.

У підготовчому засіданні 14.09.2023 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

18.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заява щодо порушень та змістовних помилок у висновку експертів, що могли призвести до хибних висновків по суті.

У судове засідання 19.10.2023 прибули представники позивача та відповідача.

Клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване необхідністю надання рецензії на висновок експертів від 07.08.2023 № 17893/22-34/17894/22-34 за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів із заявою про отримання якого відповідач звернувся 05.10.2023 до Київського національного університету технологій та дизайну.

У судовому засіданні 19.10.2023, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи та заяву щодо порушень та змістовних помилок у висновку експертів, що могли призвести до хибних висновків по суті, суд зазначає таке.

За частинами першою та другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд зауважує, що висновок експертів за результатами проведеної судової експертизи надійшов до суду 10.08.2023.

Суд ухвалою від 17.08.2023 поновив провадження у справі № 910/20263/21, призначив підготовче судове засідання у справі на 14.09.2023. Відповідач зазначену ухвалу отримав 22.08.2023. Також 04.09.2023 представник відповідача ознайомився із матеріалами справи, про що міститься відмітка на клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" про ознайомлення із матеріалами справи.

Однак, представник відповідача у підготовче засідання 14.09.2023 не прибув. Заперечень на висновок експерта відповідач не надав, як і не повідомив суд про намір подати до суду рецензію на висновок експертів від 07.08.2023 № 17893/22-34/17894/22-34.

У підготовчому засіданні 14.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

Одночасно відповідачем не наведено обставин наявності поважних причин пропуску строку на подання заяви щодо порушень та змістовних помилок у висновку експертів, що могли призвести до хибних висновків по суті, а також звернення до Київського національного університету технологій та дизайну із запитом про отримання рецензії аж 02.10.2023.

Згідно із ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч.2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З урахуванням вище наведеного, оскільки відповідач не навів обґрунтованих обставин наявності поважних причин пропуску строку на подання заяви щодо порушень та змістовних помилок у висновку експертів, що могли призвести до хибних висновків по суті, а також доданих до цієї заяви документів, керуючись приписами ч.3, 4 ст.80 ст.119, ст.207 ГПК України, суд залишив без розгляду заяву відповідача з доданими до неї документами, про що постановив протокольну ухвалу.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає необґрунтованим клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2023 надав пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2023 проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 19.10.2023 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладений договір №161/В33-2020 від 08.10.2020, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується у визначені договором строки поставити позивачеві якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а відповідач - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідач згідно із видатковими накладними №4566 від 06.11.2020, №4733 від 18.11.2020, №4843 від 25.11.2020 поставив, а позивач прийняв товар (30000 шт. рушників бавовняних вафельних) на загальну суму 576000,00 грн.

Згідно із платіжними дорученнями №4568 від 09.11.2020, №4747 від 19.11.2020, №5712 від 22.12.2020 позивач у повному обсязі здійснив оплату поставленого відповідачем товару.

Позивач зазначає, що згідно із протоколами випробувань ДП "УКРМЕТЕРТЕСТСТАНДАРТ" №0892/00319-ЛШВ/21 від 07.06.2021, №1568/00644-ЛШВ/21 від 25.10.2021 поставлений відповідачем товар не відповідає вимогам ТС А01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ", а саме вказаними зазначеними лабораторними дослідженнями встановлено невідповідність показників капілярності та лінійних розмірів товару встановлених у Технічній специфікації показникам.

З огляду на те, що поставлений товар не відповідає вимогам щодо якості товару позивач надіслав відповідачу претензію від 07.09.2021 № 78/6-1648 про сплату штрафу у розмірі 115 200,00 грн за поставку неякісного товару та про заміну неякісного товару у кількості 30000 шт. та вартістю 576 000,00 грн на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТС А01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

Оскільки вимога позивача залишена відповідачем без задоволення, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль", у якому на підставі п.7.4. договору заявив про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 115200,00 грн за поставку неякісного товару та про зобов`язання відповідача замінити неякісний товар у кількості 30000 шт. та вартістю 576000,00 грн на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТС А01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до вимог п.13 Оголошення на закупівлю вироби домашнього текстилю - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 39510000-0 (лот 1 - наволочка верхня; лот 2 - простирадло; лот 3 - рушник), ідентифікатор закупівлі UA-2020-09-09-003066-a, відповідач надав позивачу зразок рушника згідно із накладною №19/09 від 18.09.2020, якість рушника підтверджувалась протоколом випробувань № 703:020 від 17 вересня 2020 року, складеним лабораторією АДВЛ "Текстиль-ТЕСТ" та повністю відповідала ТС 13.092019 A 01XJ.01820-221:2019(01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ" Міністерства оборони України (надалі - ТС МОУ).

Відповідач зазначає, що до поставки продукції замовнику, проводились випробування рушників, якість рушника підтверджена протоколом випробувань № 703:020 від 17 вересня 2020 року та повністю відповідає ТС, в тому числі капілярність рушника складала 102 мм. Відповідач також стверджує, що лінійні розміри рушника відповідно до ТС МОУ не відносяться до якості продукції.

У подальшому, відповідач звернувся до акредитованої лабораторії АДВЛ "Текстиль-ТЕСТ" зі зразками рушників вафельних (з залишків які вироблялись та постачались Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України) для перевірки капілярності. Згідно із протоколом випробувань № 695/1:021 від 10.11.2021, складеним АДВЛ "Текстиль-ТЕСТ" за результатами випробувань, капілярність рушника вафельного складає 110 мм.

Окрім того, відповідач посилається на те, що позивачем не складено протягом 30 календарних днів з моменту виявлення недоліків Акт про приховані недоліки (неякісність) і не надано його копію ні відповідачу, ні суду, а також не надано доказів про умови зберігання та використання поставленого товару.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про призначення у цій справі експертизи, відповідач посилався зокрема на те, що результати випробувань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ", одних і тих самих рушників суперечать один одному. Так відповідно результатів випробувань викладених в протоколі № 0892/00319-ЛШВ/21 від 07.06.2021 капілярність рушника вафельного складає -32 мм, відповідно результатів випробувань викладених в протоколі № 1568/00644-ЛШВ/21 від 25.10.2021, капілярність рушника вафельного складає - 71 мм. При цьому, відповідач вказує, що відповідно до цих же випробувань склад сировини рушника вафельного - 100 % бавовна, а відтак капілярність рушника вафельного зі складом сировини 100 % бавовна - не може складати ані 32, ані 71 мм, оскільки бавовна має високу гігроскопічність. У той же час, показники капілярності за результатами випробувань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" відрізняються на 39 одиниць (32 мм і 71 мм), а відтак результати викладенні у протоколах випробувань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" № 0892/00319-ЛШВ/21 від 07.06.2021 та № 1568/00644-ЛШВ/21 від 25.10.2021 викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності та мають розбіжності з результатами випробувань викладених в протоколах випробувань №703:020 від 17.09.2020 року та № 695/16021 від 10.11.2021.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.10.2020 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" (учасник, відповідач) укладений договір №161/В33-2020 (надалі - договір), відповідно до умов якого учасник зобов`язується у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п.10.1. договору).

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару Вироби домашнього текстилю - за кодом CPV за ДК 021:2015-39510000-0 (лот 1 - наволочка верхня; лот 2 - простирадло; лот 3 - рушник) (надалі - товар). Кількість товару за договором: лот 3 - рушник - 30000,00 шт.

У пункті 2.1. договору передбачено, що відповідач повинен передати (поставити) замовнику (позивачу) товар, якість якого відповідає технічним вимогам ТУ У (ТО МОУ) та узгодженому зразку.

В таблиці 2 технічного опису "Рушники вафельні" ТС A01XJ.01820-221:2019 (01) зазначено показники щодо якості предмета, а саме: склад сировини бавовна, %: 100; поверхнева густина 220 +/- 11; розривне навантаження Н (кгс), не менше за основною 559 (57) та утоком 294 (30); капілярність мм, не менше 100; ступінь білості %, не менше 82.

Відповідно до п.2.2 договору визначено, що товар, який замовник зобов`язувався передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку придатності (гарантійного терміну).

Відповідно п.2.4. договору, учасник гарантує якість товару, що постачається, протягом гарантійного терміну, установленого до такого виду товару, його відповідність чинним (ТУ У, ТО МОУ) та відповідає перед замовником за всіма гарантійними зобов`язаннями. Гарантія поширюється на весь товар, що поставляється учасником, за умови дотримання замовником (одержувачем) встановлених вимог і норм експлуатації даного товару.

Згідно із п.2.7. договору, встановлено, що у разі виявлення прихованих недоліків товару (неякісності) протягом 30 календарних днів з моменту виявлення таких недоліків має бути складений Акт про приховані недоліки (неякісність). Акт про приховані недоліки (неякісність) має бути складений у межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для такого виду товару перевірці і були виявлені лише в процесі обробки, використання і збереження товару. Календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника.

Пунктом 2.8. договору визначено, що замовник протягом гарантійного терміну зберігання товару, як на складі замовника так і на складі будь-якого підрозділу Національної гвардії України, має право здійснити вибіркову перевірку за якістю і комплектністю, шляхом комісійного відбору зразків (проб) та направлення їх до незалежної лабораторії, яку визначає замовник, за рахунок учасника для проведення лабораторних досліджень, результати лабораторних досліджень поширюються на всю партію товару. При незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником учасник протягом 10 календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості в лабораторії, яку визначає замовник, за рахунок учасника. Результати повторних досліджень є остаточними.

Згідно п.3.7. ТС A01XJ.01820-221:2019 (01) гарантійний строк зберігання - 5 років.

У відповідності до п.2.9. договору визначено, що замовник в термін не пізніше двох днів до дати проведення відбору зразків (проб) повинен повідомити учасника листом, телеграмою (факсимільним зв`язком) про необхідність прибуття представника учасника до місця зберігання товару, у вказаний в повідомленні термін. У повідомленні вказується найменування продукції, дата і номер рахунка-фактури і накладної або номер транспортного документа, час на який призначено відбір зразків (проб), адреса зберігання товару.

Згідно із п.2.10., 2.11. договору, учасник зобов`язаний протягом 24 годин після отримання повідомлення про відбів зразків (проб), сповістити замовника листом (факсимільним зв`язком) про прибуття представника учасника для участі у відборі зразків (проб). Представник учасника повинен прибути завчасно до місця зберігання партії товару, мати при собі посвідчення (доручення) на право участі у відборі зразків (проб) щодо відповідної партії товару.

Відповідно до п.2.12. договору, у випадку неприбуття представника учасника у вказаний в повідомленні строк, замовник самостійно проводить відбір зразків (проб), що буде вважатись доказом незалежного проведення відбір зразків (проб) товару у відповідності до договору. Засовник має право запросити для здійснення відбору зразків (проб), компетентних осіб (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості і комплектності продукції, відбору зразків (проб) продукції або інших незацікавлених осіб.

Пунктом 2.13 договору передбачено, що про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що приймають участь у відборі, в якому повинно бути заначено:

- час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);

- найменування виробника (учасника), від якого надійшла продукція;

- номер і дата рахунка - фактури і накладної, за якими надійшла пролукція і дата надходження її на склад одержувача;

- дата виробництва товару, номер партії та вага, з якої відбирались зразки (проби) продукції;

- опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах), їхні номери;

- чи забезпечені відібрані зразки (проби) етитетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

- до якої незалежної лабораторії направлені відібрані зразки (проби);

- інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).

Згідно п.2.14.-2.17 договору, відібрані зразки (проби) запаковуються у пакети (коробки) і опломбовуються особами, які приймають участь у відборі зразків (проб). З відібраних зразків (проб) один пакет (коробка) залишається у замовника, другий пакет надається представнику учасника. Третій пакет надається до незалежної лабораторії. Відібрані зразки (проби) продукції в разі отримання незадовільних результатів, досліджень, повинні зберігатись замовником, учасником до вирішення спору про якість продукції, а в разі якщо якість продукції відповідає всім вимогам, усі наявні відібрані зразки (проби) зберігаються протягом 15 календарних днів з моменту отримання результатів досліджень та повертаються замовнику. У випадку, якщо відібрані зразки (проби) товару замовником, які направлені до незалежної лабораторії, за показниками якості не співпадають з лабораторними випробуваннями учасника наданими під час поставки товару, вважається у відповідності до умов договору, що остаточно правильними результатами є результати, які отримав замовник при перевірці зразків товару, який був поставлений на його адресу.

У пункті 2.18 договору встановлено, що всі витрати на оплату послуг по перевірці якості товару, покладаються на учасника.

Ціна договору становить 576000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 96000,00 грн (п.3.1. договору).

У відповідності до п.4.1. договору розрахунки за товар, що поставляються замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстроченням платежу до

Платником та одержувачем товару за цим договором є замовник (п.4.2. договору).

Відповідно до п.7.4. договору у разі поставки неякісного (некомплектного) товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 цього договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Факт поставки неякісного товару підтверджується відповідним актом або протоколами досліджень. У випадку відмови від підпису цього акту однією із сторін цього договору або не прибуття сторони на підписання, запис про таку відмову чи не прибуття сторони для підписання зазначається в акті і підписується відповідно другою стороною цього договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п`яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим договором.

Як підтверджено матеріалами справи, на підставі договору №161/В33-2020 від 08.10.2020, згідно із видатковими накладними №4566 від 06.11.2020, №4733 від 18.11.2020, №4843 від 25.11.2020 відповідач поставив, а позивач прийняв товар (30000 шт. рушників бавовняних вафельних) на загальну суму 576000,00 грн.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №4568 від 09.11.2020, №4747 від 19.11.2020, №5712 від 22.12.2020 позивач у повному обсязі здійснив оплату поставленого відповідачем товару.

У відповідності до п.2.8. договору позивач 26.04.2021 звернувся листом від 26.04.2021 №78/9/3-779 до відповідача про необхідність проведення відбору зразків (проб) товару для проведення лабораторних досліджень, який призначив на 29.04.2021 о 10:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Лютнева 58-1.

29.04.2021 позивачем та відповідачем проведений комісійний відбір зразків (проб) товару, про що складений акт відбору зразків (проб) для проведення лабораторних досліджень № 3 від 29.04.2021.

У подальшому відібрані зразки (проби) товару були направлені до незалежної акредитованої лабораторії ДП "УКРМЕТЕРТЕСТСТАНДАРТ" для проведення досліджень на відповідність технічним вимогам ТС A01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

14.06.2021 до позивача за вхідними реєстраційними реквізитами №1272 від 14.06.2021 надійшов протокол випробувань №0892/00319-ЛШВ/21 від 07.06.2021, складений ДП "УКРМЕТЕРТЕСТСТАНДАРТ", в якому зазначено, що товар за лінійними вимірами (ширина, см: вимагається 45 ± 2, результат: 49,1 (зразок №7) та 49,8 (зразок №8) та за капілярністю, мм (вимагається: не менше 100, результат: 32).

15.06.2021 позивач повідомив відповідача листом № 78/9/3-1112 про негативні результати первинних лабораторних досліджень поставленого товару згідно висновків протоколу випробувань №0892/00319-ЛШВ/21 від 07.06.2021, складеного ДП "УКРМЕТЕРТЕСТСТАНДАРТ" та повідомив, що відповідач, у разі незгоди, відповідно до умов договору має право на проведення повторного відбору зразків (проб) поставленого товару з тієї самої партії у подвійній кількості з направленням на дослідження до незалежної лабораторії, яку визначає позивач, за рахунок відповідача.

Листом від 25.06.2021 № 215/1 відповідач просив позивача провести повторний відбір зразків поставленого товару та повторне дослідження.

08.07.2021 позивачем та відповідачем був проведений повторний комісійний відбір зразків (проб) товару, про що складений акт відбору зразків (проб) для проведення лабораторних досліджень №4 від 08.07.2021, які були направлені до незалежної акредитованої лабораторії ДП "УКРМЕТЕРТЕСТСТАНДАРТ" для проведення досліджень на відповідність технічним вимогам ТС А01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

Згідно із протоколом випробувань №1568/00644-ЛШВ/21 від 25.10.2021, складений ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" за лінійними вимірами зразок № 9 ширина результат 49,8 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 10 ширина результат 49,6 см вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 11 довжина результат 99,3 см, вимагається 97 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 12 ширина результат 48,8 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 13 ширина результат 48,2 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 15 ширина результат 49,9 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 16 ширина результат 47,2 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 17 ширина результат 47,3 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 18 ширина результат 49,8 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 19 ширина результат 47,3 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 10 ширина результат 49,9 см, вимагається 45 ± 2 см; та за капілярністю, мм (вимагається: не менше 100, результат: 71).

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині поставки неякісного товару, позивач на підставі п.7.4. договору заявив про стягнення з відповідача штраф у розмірі 115200,00 грн за поставку неякісного товару та про зобов`язання відповідача замінити неякісний товар у кількості 30000 шт. та вартістю 576000,00 грн на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТС А01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та правовідносини сторін підпадають під правове регулювання Главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом вище, на підставі договору №161/В33-2020 від 08.10.2020, згідно із видатковими накладними №4566 від 06.11.2020, №4733 від 18.11.2020, №4843 від 25.11.2020 відповідач поставив, а позивач прийняв товар (30000 шт. рушників бавовняних вафельних) на загальну суму 576000,00 грн.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Спір у справі виник у зв`язку із поставкою товару неналежної якості та нарахування у зв`язку з цим позивачем відповідачеві штрафу у розмірі 20% від вартості поставленого товару та зобов`язання відповідача здійснити заміну на товар належної якості.

Відповідно до статті 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам (у разі наявності), але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам (у разі наявності), зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов`язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові.

Статтею 673 ЦК України також врегульовано питання якості товару. Так, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно статті 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, сторонами погоджено умови щодо якості товару, що є предметом договору від 08.10.2020 №161/В33-2020.

Так, згідно з пунктом 2.1 договору якість товару, що поставляється учасником, повинна відповідати технічним вимогам ТУ У (ТО МОУ) та узгодженому зразку.

В таблиці 2 технічного опису "Рушники вафельні" ТС A01XJ.01820-221:2019 (01) зазначено показники щодо якості предмета, а саме: склад сировини бавовна, %: 100; поверхнева густина 220 +/- 11; розривне навантаження Н (кгс), не менше за основною 559 (57) та утоком 294 (30); капілярність мм, не менше 100; ступінь білості %, не менше 82.

Згідно із протоколом випробувань №0892/00319-ЛШВ/21 від 07.06.2021 товар за лінійними вимірами (ширина, см: вимагається 45 ± 2, результат: 49,1 (зразок №7) та 49,8 (зразок №8) та за капілярністю, мм (вимагається: не менше 100, результат: 32).

Також у протоколі випробувань №1568/00644-ЛШВ/21 від 25.10.2021 (проведених повторно) вказано, що за лінійними вимірами зразок № 9 ширина результат 49,8 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 10 ширина результат 49,6 см вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 11 довжина результат 99,3 см, вимагається 97 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 12 ширина результат 48,8 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 13 ширина результат 48,2 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 15 ширина результат 49,9 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 16 ширина результат 47,2 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 17 ширина результат 47,3 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 18 ширина результат 49,8 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 19 ширина результат 47,3 см, вимагається 45 ± 2 см; за лінійними вимірами зразок № 10 ширина результат 49,9 см, вимагається 45 ± 2 см; та за капілярністю, мм (вимагається: не менше 100, результат: 71).

У свою чергу відповідач звернувся до акредитованої лабораторії АДВЛ "Текстиль-ТЕСТ" для перевірки капілярності. Згідно із протоколами випробувань № 695/1:021 від 10.11.2021, №764:021 від 22.12.2021, складеними АДВЛ "Текстиль-ТЕСТ" за результатами випробувань, капілярність рушника вафельного складає 110 мм., 145 мм відповідно.

Також згідно із наданим відповідачем у матеріали справи протоколом випробувань №703:020 від 17.09.2020, складеним АДВЛ "Текстиль-ТЕСТ" капілярність рушника вафельного становить 102 мм.

З огляду на те, що надані сторонами докази містять різні відомості щодо показників капілярності, враховуючи, що показники капілярності за результатами випробувань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" відрізняються на 39 одиниць (32 мм і 71 мм), оскільки спір виник у зв`язку з поставкою неякісного товару, суд призначив у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи №17893/22-34/1794/22-34 складений 07.08.2023 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, судом встановлено, що висновок експертів за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства.

Експертне дослідження було проведено відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", кваліфікованим судовим експертом, а висновок експерта відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких істотних порушень положень законодавства, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, та методології при складенні такого висновку, які би вплинули на обґрунтованість висновку, судом не встановлено.

Згідно із висновком експертів за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів капілярність рушників бавовняних вафельних, відібраних за договором №161/В33-2020 від 08.10.2020 та відповідно Акту відбору зразків (проб) для проведення досліджень № 3 від 29.04.2021 становить: у зразках наданих позивачем - 53 мм, у зразках наданих відповідачем - 56 мм.; показник капілярності рушника бавовняного вафельного не відповідає показнику - капілярність, які зазначені в ТС A01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ" Міністерства оборони України; розміри наданих на дослідження рушників бавовняних вафельних - ширина (см) та довжина (см) відповідають показникам розмірів зазначених ТС A01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ" Міністерства оборони України.

При цьому, як вже зазначалося вище, у відповідності до Технічної специфікації A01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ" Міністерства оборони України, до показників якості належать, зокрема, показники капілярності.

Оскільки у відповідності до судової експертизи показник капілярності рушника бавовняного вафельного не відповідає показнику - капілярність, які зазначені в ТС A01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ" Міністерства оборони України, суд вважає, що доводи позивача у справі щодо поставки відповідачем неякісного товару є підтвердженими та доведеними належним, допустимим та достовірним доказом.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача щодо висновку експертизи №17893/22-34/1794/22-34 від 07.08.2023 як необґрунтовані та не підтверджені належними доказами. Дотримання судовими експертами вимог законодавства, зокрема, Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, а також методики проведення дослідження відповідачем не спростовано, а також не доведено факту поставки товару належної якості.

Одночасно суд зазначає, що незважаючи на розбіжності у показниках капілярності, що вказані у протоколах випробувань №0892/00319-ЛШВ/21 від 07.06.2021, №1568/00644-ЛШВ/21 від 25.10.2021, виявлені за результати випробувань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" невідповідності показника якості (капілярності) Технічній специфікації A01XJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ" у сукупності з висновком експертизи №17893/22-34/1794/22-34 від 07.08.2023, складеним за результатами проведеної судової експертизи, підтверджують факт поставки відповідачем згідно із видатковими накладними №4566 від 06.11.2020, №4733 від 18.11.2020, №4843 від 25.11.2020 неякісного товару (рушник бавовняний вафельний).

У пункті 2.8 договору сторонами погоджено, що результати лабораторних досліджень поширюються на всю партію товару.

Відповідач в заперечення позовних вимог зазначив, що протягом п`яти місяців від отримання продукції у відповідача були відсутні претензії до якості поставлених рушників та позивачем не складено протягом 30 календарних днів з моменту виявлення недоліків Акт про приховані недоліки (неякісність) і не надано його копію ні відповідачу, ні суду.

Однак, такі заперечення не приймаються судом до уваги, оскільки у відповідності до п.2.8. договору відповідач має право здійснити вибіркову перевірку за якістю і комплектністю, шляхом комісійного відбору зразків (проб) та направлення їх до незалежної лабораторії, протягом гарантійного терміну зберігання товару, що у відповідності до Технічної специфікації становить п`ять років. Також сторонами погоджено у договорі порядок випробувань складається протокол, а за результатами виявлення прихованих недоліків акт. Пунктом 7.4. договору сторони узгодили між собою, що факт поставки неякісного товару підтверджується відповідним актом або протоколами досліджень. Отже, факт поставки неякісного товару може підтверджуватися відповідним протоколом досліджень, а відтак твердження відповідача щодо необхідності складання акту про приховані недоліки є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів про умови зберігання та використання товару, то суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Однак, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач порушив умови зберігання та використання товару.

Стосовно наданих відповідачем протоколів випробувань № 695/1:021 від 10.11.2021, №764:021 від 22.12.2021, суд зазначає, що зі змісту вказаних протоколів неможливо встановити, що на дослідження було передано саме той товар, який було поставлено позивачу за видатковими накладними №4566 від 06.11.2020, №4733 від 18.11.2020, №4843 від 25.11.2020. Протокол №703:020 від 17.09.2020, що наданий відповідачем позивачу разом із зразком разом товару, не може підтвердити якості поставлених партій товару саме за зазначеними вище видатковими накладними.

Інші заперечення відповідача проти позову також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази відповідно до вимог ст.86 ГПК України, суд встановив, що факт поставки відповідачем позивачу неякісного товару за договором №161/В33-2020 від 08.10.2020.

Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов`язань містяться в ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або виконують дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно із ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що у разі поставки неякісного (некомлектного) товару та/або поставки товару з порушенням вимог роз. 2 договору, учасник зобов`язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п`яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим договором.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взятий на себе обов`язок щодо поставки погодженого між сторонами товару належної якості, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та висновком судової експертизи, чим порушив умови договору №161/В33-2020 від 08.10.2020 та ст.526 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу згідно з п.7.4 договору.

За таких обставин обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 115200,00 грн штрафу (20 % від 576000,00 грн - загальної вартості поставленого неякісного товару) згідно з п.7.4 договору.

Також, з огляду на поставку відповідачем позивачу неякісного товару, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача документів щодо невідповідної якості товару, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" замінити неякісний товар у кількості 30000 шт. вартістю 576000,00 грн на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТС А01ХJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

Наведені вище висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 травня 2021 року по справі № 922/1791/20 з аналогічних правовідносин.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" на користь позивача штрафу у сумі 115200,00 грн, а також зобов`язання ТОВ "ТК-Домашній текстиль" замінити неякісний товар у кількості 30000 шт. вартістю 576000,00 грн на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТС А01ХJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

Суд зазначає, що у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір та витрати за проведення експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" (02081, місто Київ, вулиця Сортувальна, будинок 2, ідентифікаційний код 38192655) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) штраф у сумі 115200,00 грн.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" (02081, місто Київ, вулиця Сортувальна, будинок 2, ідентифікаційний код 38192655) замінити неякісний товар у кількості 30000 шт. вартістю 576000,00 грн на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТС А01ХJ.01820-221:2019 (01) "РУШНИК БАВОВНЯНИЙ ВАФЕЛЬНИЙ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" (02081, місто Київ, вулиця Сортувальна, будинок 2, ідентифікаційний код 38192655) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору 4540,00 грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.11.2023.

Суддя С.О. Турчин