Ухвала суду № 114577499, 31.10.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

31.10.2023м. ДніпроСправа № 904/2879/23за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь", м. Павлоград Дніпропетровської області

про відшкодування збитків

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Коваленко С.В., довіреність від 02.04.2023, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" 88810,80 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором поставки №10045-ПУ-УМТС-Т від 30.08.2021 в частині реєстрації податкових накладних, чим завдав позивачу збитки, оскільки останній не змін скористатися правом на податковий кредит.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить в задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що не отримував від позивача претензії, яка наявна в матеріалах справи, а тому про її існування не знав, а претензію від 27.01.2023 про відшкодування збитків від 27.01.2023 отримав 14.02.2023, проте її було відхилено, оскільки строк дії довіреності представника на момент отримання претензії сплив. Також відповідач зауважує, що для стягнення збитків позивач має довести факт протиправного порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. Відповідач стверджує, що за нормами податкового законодавства, права позивача (покупця), у разі нездійснення продавцем (відповідачем) реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної підлягають захисту шляхом подання позивачем до податкового органу, разом з податковою декларацією за відповідний звітний період, заяви зі скаргою на дії відповідача та в цьому випадку має бути здійснена перевірка податковим органом та вжиті заходи щодо усунення виявленого порушення. Відповідач посилається на позицію викладену у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19. Відповідач зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів звернення до податкового органу із відповідною скаргою на дії відповідача у зв`язку із несвоєчасним оформленням та реєстрацією відповідних податкових накладних. Крім того, відповідач звертає увагу, що у п. 4.3 договору передбачена інша відповідальність продавця за порушення реєстрації податкових накладних. Також відповідач вказує, що в позові позивачем не зазначено станом на яке число, який рік виникла вказана заборгованість, не надано розрахунку збитків та акту звірки. Відповідач зауважує, що не додано Специфікацій, які є невід`ємними частинами договору, у яких визначені умови розрахунку, що на думку відповідача є прямим наслідком несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Відповідач також звертає увагу на те, що у п. 7.5 договору сторонами передбачено третейське застереження, а тому просить залишити даний позов без розгляду на підставі п.7 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вважає, що посилання відповідача на третейське застереження, яке міститься у договорі не повинне прийматися до уваги, оскільки містить у п. 7.5 виключення стосовно спорів, які не розглядаються у суді "ad hoc", а саме збитків, стягнення яких і є предметом спору. Також відповідач зазначає, що інші доводи відповідача, наведені у відзиві на позов не спростовують доводів позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

18.08.2023 ухвалено перейти до розгляду справи №904/2879/23 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.09.2023.

Від позивача надійшли пояснення по справі, у яких зазначає, що звертаючись о суду з даним позовом скористався правом на відшкодування збитків, а не передбаченим п. 4.3 договору правом на утримання ПДВ з вартості товару.

Від відповідача надійшли пояснення по справі, у яких зазначає, що не мав можливості зареєструвати спірні податкові накладні у зв`язку з відсутністю ліміту для її реєстрації, а також реєстрація накладної не відбулася, оскільки її заблоковано так як у підприємства на зазначений період були відсутні обігові кошти для поповнення електронного рахунку з метою поповнення ліміту для реєстрації, в зв`язку з відсутністю оплати позивачем за поставлену продукцію.

Також відповідач подав клопотання про залишення даного позову без розгляду, оскільки умови договору містять третейське застереження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без руху; запропоновано Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучені до позовної заяви (матеріалів справи). Також звернуто увагу позивача, що у випадку не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.

Від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків до якого додано нотаріально посвідчений переклад договору поставки №10045-ПУ-УМТС-Т від 30.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 продовжено розгляд справи та призначено підготовче судове засідання на 18.10.2023 о 10:00 год.

У судове підготовче судове засідання 18.10.2023 представник позивача не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 18.10.2023 оголошувалась перерва до 31.10.2023 та ухвалою суду від 18.10.2023 запропоновано позивачу подати до суду докази оплати товару, поставленого за спірними видатковими накладними, а також усі додатки до договору поставки №10045-ПУ-УМТС-Т від 30.08.2021.

У судове засідання 31.10.2023 представник позивача не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 18.10.2023), яке отримане позивачем 23.10.2023, а також довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки позивача (вказаної самим позивачем у позові).

Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Таку позицію висловив Верховний Суд у справі 759/14068/19, постанова від 30 листопада 2022 року.

Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так, на відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Як зазначено вище, представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був обізнаний. При цьому, матеріали справи не містять повідомлення позивача про причини неявки або заяв про розгляд справи за його відсутності. Однак, позивачем у день судового засідання електронною поштою надіслано до суду інформацію про стан реєстрації податкових накладних відповідачем у даній справі.

Отже, позивач подаючи до суду відповідні докази мав можливість заявити клопотання про розгляд справи без його участі, або про відкладення розгляду справи зазначивши причини неможливості участі, однак цього не зробив. До того ж поданням даного докази позивач додатково підтвердив свою обізнаність про дату та час розгляду даної справи.

Крім того, суд звертає увагу, що це вже повторна неявка позивача у судове засідання.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №904/2423/18 зауважив, що норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

При вирішенні даного спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Аналогічних правових висновків дійшла об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 №904/11194/15.

Хоча для залишення позову без розгляду не вимагається дослідження можливості/неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача, суд звертає увагу, що спір є складним, стосується стягнення збитків, позивачем не залучені до матеріалів справи усі додатки до спірного договору, а також не надано доказів суду щодо розрахунків з відповідачем за спірними поставками.

З урахуванням викладеного позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" підлягає залишенню без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" про відшкодування збитків - залишити без розгляду.

Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовну заяву без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений - 31.10.2023.

Суддя О.М. Крижний