Рішення № 114572810, 01.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

760/5395/23

2а/760/775/23

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жовноватюк В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови Київської митниці у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до Солом`янського районного суду міста Києва, у якому просить: визнати незаконною та скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил №4921/10000/21 від 20 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн; провадження у справі закрити; та стягнути судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 20 січня 2022 року Київською митницею Держмитслужби складена постанова у справі про порушення митних правил № 4921/10000/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. Із постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною з огляду на наступне.

Відповідачем розпочато справу про порушення митних правил № 4921/10000/21 за ч. 4 ст. 469 МК України відносно позивача за фактом передачі транспортного засобу «AUDI A6», VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзиту». Станом на дату ввезення транспортного засобу на територію України, а саме 21 серпня 2017 року за ст. 469 МК України була відсутня заборона щодо передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», а саме тому не передбачала відповідальність. Беручи до уваги те, що ч. 4 ст. 469 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року, особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Крім того, митне оформлення транспортного засобу здійснено відповідно до положень ЗУ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», яким не передбачено, що таке митне оформлення має бути здійснено виключно особами, які ввезли транспортні засоби на митну територію України. Беручи до уваги, що протокол про порушення митних правил № 4921/10000/21 складено за відсутності позивача, в оскаржуваній постанові не повністю зазначені дані, які мають значення для вирішення питання, а саме не зазначено місце, дату, час та обставини вчинення правопорушення. Не вказано чи це було купівлі-продаж, оренда, позика, дарування транспортного засобу тощо, особу, якій був переданий транспортний засіб та докази, якими підтверджується вчинення ним правопорушення. Разом з цим, вказана помилкова адреса особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , здійснивши ввезення транспортного засобу на митну територію України для особистого користування, передав його іншій особі. Водночас відповідачем взагалі не встановлено, коли, якій саме особі та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу. Пункт 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки «AUDI A6», VIN-код НОМЕР_1 ввезено на митну територію України 21.08.2017. Порушення митних правил, передбачене ч.4 ст.469 МК України, не є триваючим порушенням, адже є вчиненим у момент передачі транспортного засобу іншій особі. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Судом встановлено, Київською митницею 20 січня 2022 року розглянуто справу про порушення митних правил № 4921/10000/21 за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, за результатами розгляду винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Статтею 8 МК України визначено принципи діяльності державної митної справи, а саме законності та презумпції невинуватості, відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст. 486 МК України).

Посадова особа, при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимог ст. 489 МК України, зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Тобто, положеннями статті 526 МК України визначено обов`язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.531 МК України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.

Законодавством регламентовано чітку процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передбачає повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, поштовим відправленням з повідомленням про вручення та розгляд справи виключно за наявності відомостей про належне і завчасне повідомлення такої особи та в її присутності.

При цьому, зазначена процедура покликана забезпечити реальну можливість особі, яка притягається до відповідальності, реалізувати її процесуальні права, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, бути присутньою під час розгляду справи тощо.

Як наслідок, відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного, викладеною у постанові від 06.02.2020, у справі № 679/2278/15-а. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2018, у справі №156/404/17, зазначив наступне: «безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в даній справі через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил».

Разом із тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час розгляду справи у Київської митниці Держмитслужби України були наявні відомості про належне повідомлення позивача про розгляд справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що справа про порушення митних правил була розглянута за відсутності особи, яка притягалася до відповідальності, без належного її сповіщення про дату, час та місце розгляду справи, тобто, з порушенням вимог, встановлених ст. 526 МК України.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свої дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Станом на дату ввезення транспортного засобу на територію України 21.08.2017 за ст. 469 МК України була відсутня заборона щодо передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», а саме тому не передбачала відповідальність.

Особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Пункт 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22.08.2019, однак транспортний засіб марки «AUDI A6», VIN-код НОМЕР_1 ввезено на митну територію України 21.08.2017.

Враховуючи, що митне оформлення транспортного засобу було здійснено відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», яким не передбачено, що таке митне оформлення має бути здійснено виключно особами, які ввезли транспортні засоби на митну територію України, суд доходить висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, в діях позивача відсутній склад правопорушення за ч. 4 ст. 469 МК України, протиправність дій позивача та наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України по постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 4921/10000/21 від 20.01.2022 відповідачем не доведена. Разом із тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час розгляду справи у Київської митниці були наявні відомості про належне повідомлення позивача про розгляд справи.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова Київської митниці підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови Київської митниці у справі про порушення митних правил - задовольнити .

Постанову Київської митниці Державної митної служби України в справі про порушення митних правил № 4921/10000/21 від 20.01.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 гривень - скасувати.

Провадження у справі про порушення митних правил - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_3 / судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Жовноватюк