Ухвала суду № 114572783, 01.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24157/23 2-о/760/517/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Жовноватюк В.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні померлого годувальника,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вищезазначена заява.

Суддя, перевіривши матеріали заяви, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Частина 3 ст. 42 ЦПК України встановлює, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 318 ЦПК України.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Так, заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права й обов`язки.

Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Крім того, ст. 318 ЦПК України визначає, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин, заявник повинен подати суду також достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов`язане із спором про право.

Крім того, виходячи з мети, заявник хоче встановити факт проживання однією сім`єю для отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника, однак Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що пенсія призначається особі за умови, що непрацездатні члени сім`ї померлого були на повному його утриманні та одержували від нього допомогу, що була для них основним джерелом засобів до існування.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник докази того, що вона перебувала на повному утриманні померлого та його пенсія є основним джерелом існування - не подає, також відповідні доводи не викладає.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні померлого годувальника - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником копії ухвали.

Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Жовноватюк