Вирок № 114572710, 01.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/11427/23

пр. № 1-кп/759/1282/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2023 за № 12023100080002154, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Червоний Донець Балаклійського р-ну Харківської обл., українця, громадянина України, який здобув вищу освіту, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий згідно зі ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 03.06.2023 приблизно о 15 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «DeFacto», що за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, що належить ТОВ «Дефакто Рітейл Україна», на загальну суму 1 913 грн 34 к. (без урахування ПДВ), завдавши тим самим майнової шкоди, однак, не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Так, 03.06.2023 приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 зайшов до магазину «DeFacto», що за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, де, перебуваючи в торгівельному залі, почав обирати товари, однак, не маючи при собі достатньої кількості грошових коштів, вирішив таємно їх викрасти з метою подальшого обернення на свою користь. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , пересвідчившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв з полиць товар, а саме: шорти, арт. W7965AZ/GR362, в кількості 1 шт., вартістю 499 грн 17 к. (без урахування ПДВ); шорти, арт. B0206AX/GR437, в кількості 1 шт., вартістю 582 грн 50 к. (без урахування ПДВ); шкарпетки, арт. Z7087AZ/KR1, в кількості 1 шт., вартістю 332 грн 50 к. (без урахування ПДВ); шорти, арт. W7965AZ/BK81, в кількості 1 шт., вартістю 499 грн 17 к. (без урахування ПДВ), а всього товару на загальну суму 1 913 грн 34 коп. (без урахування ПДВ). Після чого, ОСОБА_3 приблизно о 15 год. 00 хв. пройшов через касову зону, не оплативши взяті ним товари, та вийшов із магазину «DeFacto», виконавши тим самим всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак, не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками магазину разом з викраденим при ньому чужим майном.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що на той час він перебував у скрутному матеріальному становищі. 03.06.2023 приблизно о 14 год. 00 хв. він зайшов до магазину «DeFacto», що за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, та перебуваючи в торгівельному залі даного магазину, взяв товар, а саме: шорти в кількості 3 шт. та шкарпетки, який вирішив викрасти, оскільки достатньої кількості грошових коштів у нього не було. Даний товар він сховав під свій одяг та пішов до виходу з магазину, не розрахувавшись на касі за товар. Коли він виходив з магазину, то його зупинили працівники охорони магазину. Те, що він вчиняє крадіжку в умовах воєнного стану він розумів. Просив призначити покарання не пов`язане з триманням під вартою.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 03.06.2023 приблизно о 15 год. 00 хв., знаходячись у приміщенні магазину «DeFacto», що за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д у м. Києві, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, а також ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; ступінь завершення вчинення кримінального правопорушення; обставину, яка пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, офіційно не працевлаштований, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий згідно зі ст. 89 КК України.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України в межах санкції даної статті, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України, а саме: у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його молодий вік, ставлення до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся. Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази:

- шорти, арт. W7965AZ/GR362 в кількості 1 шт., шорти, арт. B0206AX/GR437 в кількості 1 шт., шкарпетки, арт. Z7087AZ/KR1 в кількості 1 шт., шорти, арт. W7965AZ/BK81 в кількості 1 шт., три антикрадійні пристрої (кліпси), сірого кольору, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві, - повернути належному володільцю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1