Постанова № 114572407, 05.09.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11717/23

Провадження №: 3/755/5488/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

встановила:

26 липня 2023 року о 18 год 40 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в загальному коридорі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , голосно висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Враховуючи те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП є обов`язковою, судом вжито передбачених кодексом України про адміністративні правопорушення заходів для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, проте у встановлений судом час, останній не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач А.Г. у судове засідання не з`явився, 05.09.2023 на електронну пошту суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Клопотання мотивує тим, що протокол про адміністративне правопорушення є безпідставним, оскільки складений з порушенням норм процесуального права. Особа, відносно якої ініціюється провадження у справі про адміністративне правопорушення та яку затримано, має конституційне право на правову допомогу. Так, 26.07.2023 о 20 год 00 хв Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в м. Києві його було видано доручення у зв`язку із затриманням ОСОБА_2 через вчинення адміністративного правопорушення, де зазначено необхідність прибути захиснику до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві о 21 год 00 хв для надання ОСОБА_2 правової допомоги.

Натомість, коли захисник прибув до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві о 20 год 50 хв, працівники УПП у м. Києві повідомили про те, що протокол щодо ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП вже був складений без участі захисника. Крім того, копія вказаного протоколу йому як захиснику, вручена не була. У зв`язку з цим він звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи, за наслідками ознайомлення, було виявлено факт очевидного порушення права ОСОБА_1 на захист.

Так, не зважаючи на видачу доручення на прибуття захисника о 21 год 00 хв, встановлено відеозаписом, що вищевказаний протокол був складений у відсутність захисника, хоча на відеозаписі вбачається, що під час складення протоколу ОСОБА_3 потребував захисника і очікував на прибуття захисника о 20 год 06 хв 58 сек. ОСОБА_3 питає у працівників поліції, де його захисник, на що поліцейські відповідають, що він їде. О 20 год 30 хв ОСОБА_3 знов питає поліцейських, де його захисник, на що поліцейські відповідають, що захисник їде. Також ОСОБА_3 пояснює, що не буде без захисника підписувати документи, проте поліцейські, не очікуючи прибуття захисника, складають матеріали та фіксують відмову ОСОБА_1 від підписів. О 20 год 31 хв ОСОБА_3 доводить до відома поліцейських, що він не буде давати жодних пояснень без присутності захисника, але поліцейські цю вимогу проігнорували.

На 20 год 35 хв поліцейські фактично підтвердили факт ігнорування права ОСОБА_1 на захист та повідомили ОСОБА_4 , що «вони не зобов`язані чекати адвоката». Але безвідповідальне ставлення поліцейських до оформлення матеріалів посилене тією обставиною, що саме працівники поліції повідомили центр БВПД у м. Києві про необхідність прибуття адвоката до Дніпровського УП, який спілкувався саме з інспектором патрульної поліції, який повідомив адвокату, що очікуватиме прибуття захисника. Натомість поліцейські вирішили не чекати захисника.

Крім того, в рапорті, який наявний в матеріалах справи, працівники поліції підтвердили, що після затримання ОСОБА_1 був викликаний захисник, проте поліцейські не допустили захисника до затриманої особи. В протоколі затримання поліцейські також підтвердили, що матеріали були складені без присутності захисника, де зазначено, що ОСОБА_3 був звільнений о 20 год 45 хв, а підстава для звільнення - закінчення оформлення адміністративних матеріалів. Ураховуючи, що захисник прибув до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві о 20 год 50 хв, очевидним є факт, що адміністративні матеріали були складені без участі захисника.

Натомість, працівники поліції, ігноруючи вимоги ОСОБА_1 щодо забезпечення його права на захист, фактично обмежили його у реалізації цього права, а тому протокол складений щодо ОСОБА_1 , який був позбавлений права на захист, не може вважатись законним в розумінні практики ЄСПЛ та конституційних положень.

Підсумовуючи викладене, сторона захисту вважає, що матеріали справи не містять допустимих доказів вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а наявні в матеріалах докази отримані з порушенням права на захист, у зв`язку з чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв`язку з чим провадження підлягає закриттю.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 26.07.2023 серії ГП № 311283; протоколом про адміністративне затримання № 113654 від 26.07.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 26.07.2023; заявою ОСОБА_6 від 26.07.2023 про вжиття заходів щодо сусіда ОСОБА_1 , який на постійній основі чіпляється, ображає нецензурною лайкою, погрожує їй та її сину; рапортом інспектора взводу 1 роти 1 батальйону ТОР УПП у м. Києві ДПП Петрусенка В. від 26.07.2023; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 весь час вів себе некоректно, кричав, виражався нецензурною лексикою, погрожував ОСОБА_6 (в приміщенні поліції) та її сину (у гуртожитку), на прохання працівників поліції припинити протиправну поведінку не реагував, тому згідно п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», до ОСОБА_1 було двічі застосовано кайданки. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення в приміщенні поліції вів себе агресивно, кричав, не хотів слухати, що йому говорять працівники поліції.

Крім того, працівники поліції роз`яснили йому права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Дніпровському районному суді міста Києва. Окрім цього, коли поліцейські пояснили ОСОБА_1 те, що він може залишити свої письмові пояснення в протоколі або на окрему бланку, та коли надали протокол про адміністративне правопорушення задля залишення пояснень чи зауважень, останній зробив прочерк, що на думку суду, слід вважати як реалізацію права, передбаченого ст. 63 Конституції України, також на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 , відмовлявся від підпису на документах, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення та протоколі про адміністративне затримання.

Відеозапис з нагрудних камер поліцейських дозволяють встановити повну та об`єктивну картину подій, події зафіксовані відеозаписами, відповідають суті правопорушення, викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткача А.Г. слід зазначити таке.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як слідує з ч. 2 ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Згідно до статті 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, відповідно до положень ст. 261 КУпАП, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Згідно з п. 7 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція № 1376), під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що його здійснює, роз`яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та пунктів 2, 10 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 (далі - Порядок № 1363), під час складання протоколу про адміністративне затримання особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, роз`яснюється її право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.

Як вбачається з п. 3 Порядку № 1363, повідомлення про затримання особи відповідному регіональному центру заявники можуть подати письмово або за допомогою телефонного зв`язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги). Розгляд повідомлень здійснюється регіональними центрами відповідно до їх компетенції та за умови отримання таких обов`язкових відомостей: ступінь родинного зв`язку заявника із затриманою особою (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі), його прізвище, ім`я та по батькові, адреса зареєстрованого або фактичного місця проживання, номер контактного телефону (якщо заявник не є затриманою особою);прізвище, ім`я та по батькові, дата народження затриманої особи; місце, дата і час затримання особи.

Регіональний центр також може з`ясовувати у заявника такі додаткові відомості, надання яких не є обов`язковим: підстави для затримання особи; найменування органу, службова особа якого здійснила затримання, його поштова адреса, найменування посади, звання, прізвище, ім`я та по батькові такої особи.

Відсутність таких додаткових відомостей у заявника чи відмова заявника їх надати не можуть бути підставами для відмови у розгляді повідомлення про затримання особи, реєстрації такого повідомлення чи наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно п. 8 Порядку № 1363, призначений регіональним центром адвокат повинен прибути за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою протягом години з моменту видачі йому доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а у виняткових випадках, крім видання доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання, - не пізніше ніж протягом шести годин з моменту видачі йому доручення.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП)

На відео вбачається, що працівники поліції вжили всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, зокрема виконано положення законодавства, а саме п. 7 Розділу ІІІІнструкції № 1376, Порядку № 1363 про роз`яснення прав, передбачених ст. 55, 56, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; повідомленоРегіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві про затримання ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного доручення

Разом з тим, згідно аналізу наведених вище норм чинного законодавства, участь адвоката є обов`язковою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а захисник посилається на стадію оформлення матеріалів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак суд не вбачає порушень та розцінює це як спосіб захисту і спробу ухилитися від адміністративної відповідальності.

Крім того, суд бере до уваги особу ОСОБА_1 , його неналежну поведінку під час спілкування з сином ОСОБА_6 у приміщенні гуртожитку та поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Разом з тим, суд вбачає наявність обставини, що обтяжує відповідальність, а саме: продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стягнення - це захід примусу, який поєднує комплекс заходів, які здійснюють вплив на поведінку особи. Примусовий характер стягнення зумовлюється тим, що його призначення не вимагає згоди особи, як вчинила правопорушення. Метою стягнення є, крім іншого, і формування позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Очікуваним результатом виховання особи вважається формування нової структури її мотивів, яка була б не сумісною з продовженням вчинення правопорушень.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, який проявився у порушенні громадського порядку та спокою громадян, зважаючи на особуОСОБА_1 , з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, оскільки застосування до нього даного адміністративного стягнення є найбільш доречним та спричиняє негативні наслідки особистого характеру саме для правопорушника.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 173, 251, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт в розмірі 40 (сорока) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. на користь держави.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя: В.Б. Левко