Ухвала суду № 114558566, 31.10.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 жовтня 2023 року справа № 580/10074/23

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Чернікова Д.Ю. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

26.10.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Чернікова Д.Ю. (01103, м.Київ, бульв.Миколи Міхновського, 28-В, 6 поверх (абонентська скринька 43) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій, які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром, з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та у не нарахуванні та не виплаті йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому пенсію в розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, у розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі постанова КМУ №118), у розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі постанова КМУ №168) та здійснити нарахування та виплату без обмеження максимальним розміром щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00грн відповідно до вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, починаючи з 01.07.2021.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач встановив позивачу щомісячну доплату до пенсії в сумі 668,00грн, якої не вистачає до 2000,00грн. Після виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.06.2021 у справі №640/4595/21 у жовтні 2021 року відповідач припинив виплату вказаної вище доплати до пенсії. Позивач звертався заявою до відповідача про встановлення доплати до пенсії відповідно до вказаної вище постанови Уряду. Відповідач листом від 30.08.2023 відмовив у задоволенні заяви з підстави збільшення основного розміру пенсії після її перерахунку на виконання рішення суду. Водночас відповідач повідомив, що розмір пенсії з 01.04.2019 до 30.06.2021 та з 01.03.2022 визначається з урахуванням обмеження максимальним розміром, оскільки перевищує 10 прожиткових мінімумів доходів громадян. З розрахунку пенсії станом на 16.06.2023 позивач установив, що підсумок пенсії з урахуванням проведеної індексації на підставі вказаних вище постанов КМУ, надбавок та підвищень становить 22321,74грн, але до виплати становить 20930,00грн, тобто з обмеженням максимальним розміром та без врахування індексації за 2022 2023 роки. Вважає, що відповідач допустив дії, які суперечать нормам законодавства.

Додатково просив поновити строк звернення до адміністративного суду (далі Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки процесуальний строк, який позивач пропустив, припав на період дії воєнного стану на території України, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Отже, для соціальних судових спорів строк звернення до суду обчислюється з дати отримання відповідної суми коштів. Від висновку щодо обчислення строку з дати відповіді на звернення особи - Верховний Суд відступив.

Тому отримання листа відповідача від 30.08.2023 на звернення позивача заявою щодо перерахунку пенсії та виплати доплати до пенсії відповідно до вказаної вище постанови КМУ не змінює момент, з якого позивач міг дізнатись про порушення своїх прав, тобто з моменту отримання пенсії.

Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.

Звертаючись до суду 26.10.2023 (відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду на позовній заяві), позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними дій, які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром з 01.04.2019, з 01.03.2022, та у не нарахуванні та не виплаті йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому пенсію в розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, у розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 з урахуванням індексації, встановленої постановою КМУ №118, та здійснити нарахування та виплату без обмеження максимальним розміром щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00грн відповідно до вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, починаючи з 01.07.2021. Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019, з 01.03.2022 та нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2021, позовна заява не містить.

Посилання позивача на воєнний стан не обґрунтоване з таких підстав.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».

Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду.

Позивач не обґрунтував та не подав до суду належних, достовірних та достатніх доказів щодо його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Викладені у Клопотанніі доводи не стосуються об`єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019, з 01.03.2022 та нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2021, а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду. Тому Клопотання не підлягає задоволенню.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Вказаного обов`язку позивач дотримався. Водночас згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.

Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі, а підстави про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані у Клопотанні не поважні.

Оскільки позовна заява оформлена з недоліками, наявні підстави залишити її без руху та зобов`язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.

Водночас відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) визначені розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закон №3674-VI).

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз.6 п.1 ч. 3 ст.4 Закону №3674-VI). У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року розміром 2684 гривні.

З огляду на ціну позову, кількість заявлених вимог (дві вимоги немайнового характеру) та подачу позовної заяви в електронній формі ставкою судового збору за його подання є 1717,76грн (коефіцієнт 0,8 х 2 позовні вимоги).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштівГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101

Рахунок отримувачаUA528999980313131206084023759

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566

Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)

Відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

До позовної заяви представник позивача додав квитанцію від 29.09.2023 про сплату судового збору на суму 5,00грн (п`ять гривень нуль копійок). Отже, судовий збір сплачений не повністю. Тому позивач має доплатити судовий збір у сумі 1712,76грн та надати суду докази такої оплати.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. У задоволенні клопотання (вх. від 26.10.2023) ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити повністю.

Позовну заяву адвоката Чернікова Д.Ю. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Анжеліка БАБИЧ