Рішення № 114557818, 23.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року № 520/21633/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 01.04.2022 № 195 про результати службового розслідування;

визнати протиправним та скасувати наказ командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил України від 04.04.2022 № 14, яким старшому лейтенанту ОСОБА_2 призупинено військову службу та дію контракту про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України з 09.03.2022;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2022, яким старшого лейтенанта ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 09.03.2022;

визнати неправомірною відмову здійснення нарахування та виплату грошового забезпечення як дружині військовослужбовця захопленого у полон, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 , призначити та виплатити щомісячне грошове забезпечення, у тому числі додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн щомісячно, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. , її чоловіка - військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , який захоплений у полон 02.04.2022;

стягнути на користь позивачці витрати на правничу допомогу в розмірі 5 368,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який за контрактом з 2016 року був призначений начальником відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 07.03.2023 № 142 ОСОБА_2 вважається таким, що 24.02.2022 самовільно залишив військову частину, у зв`язку з чим наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 04.04.2022 йому призупинено військову службу та наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 05.04.2022 виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 09.03.2022. На звернення позивачці було повідомлено, що їй відмовлено у виплаті грошового забезпечення, у зв`язку з тим, що чоловіка ОСОБА_3 визнано таким, що залишив самовільно військову частину, оскільки 24.02.2022 не з`явився на службу з причини перебування на окупованій території. З листа № 4516-23 від 12.04.2023 ДП «Український національний центр розбудови миру» стало відомо, що її чоловік ОСОБА_2 перебуває у полоні. Враховуючи відсутність доказів у матеріалах службовому розслідування що підтверджують факт самовільного залишення ОСОБА_4 військової частини є підставою вважати, по вона має право на належні грошові виплати передбачені Порядком виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність, оскільки діями відповідача не порушені права, свободи або законні інтереси позивачці.

Позивачка надала відповідь на відзив, у якому підтримала свої позовні вимоги.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6 від 14.07.2022р., встановлено , що ОСОБА_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 27.10.2001року. Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 06.03.2022р. за №150 призначено службове розслідування стосовно начальника відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 ..

З наданого витягу з наказу командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повітряних сил Збройних Сил України від 04.04.2022р. №14 старшому лейтенанту ОСОБА_2 призупинено військову службу та дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України з 09.03.2022року (підстава повідомлення начальника Харківського зонального відділу військової служби правопорядку Збройних Сил України від 21 березня 2022року №636.)

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2022р. за №80 (по стройовій частині), призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення та виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 09.03.2022р..

Матеріали справи містять відповідь Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» за № 4516-23 від 12.04.2023р., з якої встановлено, що інформація щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внесена до реєстру Національного інформаційного бюро, якою підтверджено перебування останнього у полоні держави-агресора.

З наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12023170460000090, дата реєстрації провадження 20.02.2023р.) підтверджено щодо початок розслідування кримінального правопорушення за ст..115ч.1 КК України, відповідно заяви ОСОБА_6 , про те , що її батько ОСОБА_2 , військовослужбовець військової частиниНОМЕР_9 з дислокацією у АДРЕСА_2, не виходить на зв`язок з 02.04.2022р.. 05.05.2022 стало відомо, що ОСОБА_2 перебуває у полоні військ російської федерації.

Відповідно до акту службового розслідування№63/1673/14, встановлено, що начальник відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 не з`явився на службу під час воєнного стану, чим здійснив порушення військової дисципліни -« невихід військовослужбовця(крім строкової військової служби) на службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин більш 3 годин протягом робочого дня». Як зазначено в акті з м атеріалів службового розслідування, вина старшого лейтенанта ОСОБА_2 виражається у формі прямого умислу. Дії начальника відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість, безвідповідальність та низькі морально-ділові якості та містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.407,408 КК України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено відповідними Указами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У відповідності до ч. 2-4 ст. 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Пунктом 15 вказаного Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення не виплачується, в тому числі, за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

В цьому ж пункті зазначено, що призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.

Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Поряду № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

За приписами пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок № 884).

Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.

Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв`язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.

Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів про звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою щодо призначення та виплатити щомісячного грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди у розмірі 100000,00грн. щомісячно, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. ,за її чоловіка - військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , який був захоплений у полон 02.04.2022р. та відповідно, відмови у нарахуванні таких виплат суду не надано.

Суд зазначає, предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, тому позовні вимоги у цієї частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог, щодо визнання протиправним та скасування наказу командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил України від 04.04.2022р. №14, яким старшому лейтенанту ОСОБА_2 призупинено військову службу та дію контракту про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України з 09.03.2022р. та визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2022р., яким старшого лейтенанта ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 09.03.2022р., суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів, якими було з`ясовано у встановленому законодавством порядку обставин потрапляння ОСОБА_2 в полон. Також відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 430 (Добровільна здача в полон) Кримінального кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідач не надав підтвердження тому, що відносно ОСОБА_2 зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження за ст. 430 Кримінального кодексу України, а також не надавав матеріали службового розслідування за фактом потрапляння військовослужбовців в полон.

З наявного в матеріалах справи акту службового розслідування №63/1673/14, встановлено, що начальник відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 не з`явився на службу під час воєнного стану, чим здійснив порушення військової дисципліни -« невихід військовослужбовця(крім строкової військової служби) на службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин більш 3 годин протягом робочого дня». В наданому акті зазначені обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування, а саме те, що 24.03.2022р. старший лейтенант ОСОБА_2 не з`явився на службу до командного пункту військовій частини НОМЕР_2 . О 14годин 41 хвилину капітан ОСОБА_7 додзвонився до старшого лейтенанта ОСОБА_2 на його мобільний телефон та повідомив його, що останній повинен переодягнутися у цивільну форму одягу, взяти з собою свій паспорт громадянина України та виїхати до міста Дніпра до військової частини НОМЕР_8 . На це старший лейтенант ОСОБА_2 відповів, що у нього не має можливості виїхати з населеного пункту Липці Харківської області, оскільки знаходиться на окупованій території. Раніше, ОСОБА_2 зателефонував капітану ОСОБА_7 25.02.2022р. та доповідав йому теж саму інформацію, що він не може покинути окупований населений пункт с.Липци Харківської області. 14.03.2022р. капітан ОСОБА_7 зв`язувався зі старшим лейтенантом ОСОБА_2 ,який повідомляв, що не можу виїхати з населеного пункту с.Липци, оскільки на виїздах з окупованої території стоять ворожі блокпости. В акті зазначено, що ОСОБА_2 своїми діями навмисно порушив статті Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, дії начальника відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 сприяли вчиненню правопорушення які містять ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.407,408 КК України.

Однак, суд зазначає, що вказаним актом не встановлено посилань на неправомірні дії ОСОБА_2 , які б могли вказувати на те, що ним вчинено будь-яке кримінальне правопорушення, крім того встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення не входять до компетенції посадових осіб військових частин та Збройних Сил України в цілому.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає , що наказ командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил України від 04.04.2022р. №14, яким старшому лейтенанту ОСОБА_2 призупинено військову службу та дію контракту про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України з 09.03.2022р. та наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2022р., яким старшого лейтенанта ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 09.03.2022р. винесені з порушенням встановленого порядку постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016 року та іншими нормативними актами порядку і як наслідок це порушує права та інтереси позивачці, а тому є протиправним і підлягають скасуванню в частині, що стосується ОСОБА_2 .

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково .

Щодо позовної вимоги, стосовно стягнення на користь позивачці витрати на правничу допомогу в розмірі 5368,00 грн, оцінюючи характер наданої правової допомоги суд враховує, що ця справа є незначної складності, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

Суд зазначає, що позивачка вільна у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справу незначної складності, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, зважаючи на приписи частини 1 статті 139 КАС України,суд дійшов висновку, щодо співмірності з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачці витрати на правову допомогу у сумі 5368,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 01.04.2022 № 195 про результати службового розслідування відносно начальника відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил України від 04.04.2022 № 14, яким начальнику відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузлу військової частини НОМЕР_2 старшому лейтенанту ОСОБА_2 призупинено військову службу та дію контракту про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України з 09.03.2022.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2022, яким начальника відділення приймальних радіопристроїв приймального радіо центру інформаційно-комунікаційного вузлу військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 09.03.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) витрати пов`язані з наданням правової допомоги у розмірі 5 368,0 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.