Рішення № 114557806, 31.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 жовтня 2023 р.№ 520/7628/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.08.2022 № 1001 "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_1 ";

- поновити полковника поліції ОСОБА_1 з 19.08.2022 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року по справі №520/7628/22, клопотання представника Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі №520/7628/22 задоволено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 4140108630, вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 року по справі №520/7628/22, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 520/7628/22 скасовано.

Справу №520/7628/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №520/7628/22 розподілено судді Полях Н.А.

В обґрунтування позову зазначив, що сам факт складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення (серія № ААБ № 293803 від 22.05.2022) за порушення ним вимог ч. 1 статті 130 КУпАП не є беззаперечним доказом встановлення його вини у встановленому законом порядку. Також зазначив, що рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлено відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що 23.07.2022 року працівниками УГІ ГУНП від час моніторингу ІП "Адмінпрактика" ІКС ІНПН установлено, що поліцейським УПП в Харківській області ДПП НП України відносно заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 упродовж 2022 року складені два протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема серії ААБ №293803 від 22.05.2022. В ході проведення службового розслідування, відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування уважили такими, що знайшли своє підтвердження. При видачі оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 . На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголосив на протиправності дій відповідача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 року по 20.08.2022 року проходив службу в органах Національної поліції.

Працівниками УГІ ГУНП 23.07.2022 року під час моніторингу ІП "Адмінпрактика" ІКС ІПНП установлено, що поліцейським УПП в Харківській області ДПП НП України відносно заступника начальника слідчого відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 упродовж 2022 року складені два протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інформація про які до ГУНП раніше не надходила, зокрема серії ААБ № 293803 від 22.05.2022 року за наявною інформацією (згідно даних ІП "Адмінпрактика").

Суддею Ленінського районного суду Тимчуком Р.В. 26.06.2022 року по справі №553/1236/22, винесена постанова про направлення вказаних матеріалів до УПП в Харківській області ДПП НП України для їх належного оформлення.

Слідчим ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України прийнята 08.04.2022 року постанова про закриття кримінального провадження №62021170010000162, за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.

Службовим розслідуванням установлено, що наказом ГУНП від 24.02.2021 року №105 о/с полковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарчої та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП.

Наказом ГУНП від 30.03.2022 року №148 о/с, полковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП та наказом ГУНП від 06.07.2022 року №284 покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП начальника СВ.

На запит відповідача були надані та повідомлено про протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №077676 від 14.07.2022 року за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ААД №223318 від 11.07.2022 року за порушення вимог ст. 124 КУпАП та серії ААБ № 293803 від 22.05.2022 за порушення вимог ч.1 статті 130 КУпАП.

На підставі висновків, викладених в матеріалах службового розслідування, було прийнято наказ №1001 від 19.08.2022 "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п.1.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п.п. "а" п. 2 Правил дорожнього руху, абзац 2 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" та п. 3 р. ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області полковника поліції Колмика Віталія Володимировича звільнено зі служби з поліції.

Із зазначеним наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області позивача було ознайомлено 20.08.2022, що підтверджується його особистим підписом на наказі ГУНП в Полтавській області від 19.08.2022 №1001.

Однак, позивач вважає своє звільнення незаконним, тому з метою захисту порушених прав, звернувся із зазначеним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ) Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною першою статті 8 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 12, ч. 1-2 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337 від 15.03.2018 року, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Згідно з положеннями п. 1-2, 4 розділу V "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно - правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Тобто, важливою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є встановлення суб`єктом владних повноважень, за результатами проведення своєчасного, повного та об`єктивного службового розслідування, в його діях складу дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.

Водночас, службове розслідування як комплекс заходів, здійснюється в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 804/3394/17, провадження № К/9901/17510/18.

За правилами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У силу ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч. 8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Повноваження керівників поліції з приводу накладення дисциплінарних покарань розмежовані приписами ст. 20 Дисциплінарного статуту, згідно з якою керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських (ч.3 ст.20); інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України (ч. 4 ст. 20).

Суд зазначає, що 23.07.2022 року працівниками УГІ ГУНП під час моніторингу ІП "Адмінпрактика" ІКС ІПНП установлено, що поліцейськими УПП в Харківській області ДПП НП України відносно позивача упродовж 2022 року складені два протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 статті 130 КУпАП, інформація про які до ГУНП раніше не надходила.

З метою документального підтвердження вищевказаних подій за участі ОСОБА_1 , за вих. № 2252/115/02/15-2022 від 26.07.2022 до УПП в Харківській області направлено листа про надання копій адміністративних справ від 21.05.2022, 11.07.2022 та 14.07.2022 року за ч. 1 ст.130 та ст.124 КУпАП, копій файлів відео зйомки з нагрудних відеореєстраторів задіяних поліцейських.

На вказаний запит УПП в Харківській області ДПП НУ України (від 27.07.2022, вих. № 3088/41/14/0-2022), листом повідомлено, що згідно ІТС "Інформаційний портал Національної поліції України" відносно ОСОБА_1 , 18.04.1982 були складені наступні адміністративні матеріали - протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 293803 від 22.05.2022 за порушення вимог ч.1 статті 130 КУпАП, який за вих. № 927с від 23.05.2022 року на підставі 221 КУпАП направлено до Ленінського районного суду м. Полтави.

Протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 077676 від 14.07.2022 за порушення вимог ч.1 статті 130 КУпАП, серії ААД № 223318 від 11.07.2022 за порушення вимог ст.124 КУпАП, які за вих. № 1800 від 15.07.2022 на підставі ст.221 КУпАП направлено на розгляд до Карлівського районного суду Полтавської області.

В той же час, як вбачається зі змісту наказу ГУНП в Полтавській області № 1001 від 19.08.2022 року, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення слугували події, які відбувалися саме 21 травня 2022 року.

Будь якого посилання на обставини щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за події, що відбувалися 07.07.2022 року оскаржуваний наказ не містить.

Суд наголошує, що відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року по справі № 531/1446/22 та 531/1450/22, з яких вбачається, що постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2022 року по справі № 531/1446/22 про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП на підставі п.7 ч.1 статті 247 КУпАП було скасовано і провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2022 року по справі № 531/1450/22 про визнання ОСОБА_1 винуватим за ст.124 КУпАП та закриття провадження відповідно до ст.38 КУпАП скасовано і провадження у справі закрите на підставі п.1 ч.1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Посилання відповідача у відзиві на протокол про адміністративні правопорушення серії ААД № 077676 від 14.07.2022, складений за порушення позивачем вимог ч.1 статті 130

КУпАП, протокол серії ААД № 223318 від 11.07.2022, складений за порушення позивачем вимог ст.124 КУпАП, не стосується обставин справи та не може братися судом до уваги, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у діях позивача складу адміністративних правопорушень як за ст.124 КУпАП, так і за статтею 130 КУпАП.

Щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку та обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 293803 від 22.05.2022, суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що на відеозаписі відсутня відеофіксація обставини керування або зупинки позивача за кермом належного йому автомобіля у стані алкогольного сп`яніння. На відеозаписі тільки зафіксовано проведення огляду позивача на стан алкогольного сп`яніння.

Відеозапис жодним чином не доводить саме керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Підпис про ознайомлення позивача з протоколом про адміністративне правопорушення також не є доказом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2022 року у справі № 553/1236/22 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки дисциплінарної комісії стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Також, позивачем під час розгляду справи було наголошено на обставинах допущення відповідачем порушень під час проведення службового розслідування в частині його повідомлення про проведення такого та відібрання пояснень у позивача.

Стосовно процедурних порушень, суд зазначає, що в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.08.2022 № 1001 "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУН ГУНП в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає судовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

У відповідності до абз.3 п.2 Порядку № 100 збереження заробітної плати "у всіх інших випадках" (до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Харківській області заробітна плата позивача за два останні місяці роботи, що передували звільненню, становить 35 210,28 грн. (червень 2022 року - 17386,99 грн. + серпень 2022 року - 17823,29 грн.), а середньоденна заробітна плата становить (35 210,28 грн. : 61 день) = 577,22 грн.

Учасники справи правильність визначення середньоденної заробітної плати позивача не заперечують і не спростовують.

Позивача звільнено з 19.08.2022, а рішення судом про поновлення його на посаді ухвалюється 31.10.2023 року.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд здійснює з наступного за днем звільнення робочого дня, тобто з 20.08.2022 року по 31.10.2023 року, що складає 318 (298 робочих дні + 20 святкових днів) робочих дні.

Суд враховує, що під час дії воєнного стану святкові дні скасовані та рахуються як робочі.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача, становить (577,22 грн. х 318 р. дн.) 183 555,96 грн. включно з обов`язковими платежами і відрахуваннями.

У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.08.2022 № 1001 "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_1 ".

Поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20.08.2022 року по 31.10. 2023 року у розмірі 183 555,96 грн. (сто вісімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень дев`яносто шість копійок).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2023 року.

СуддяН.А. Полях