Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
31 жовтня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/16032/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами клопотання/заяви ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду україни в Полтавській області про визнання загального стажу та здійснення перерахунку пенсії,
В С Т А Н О В И В:
26.10.2023 ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з клопотанням/заявою, вказавши відповідачем Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд визнати загальний стаж, який записаний у трудовій книжці 37 років 10 місяців 13 днів, як страховий пенсійний, та здійснити перерахунок пенсії.
Клопотання/заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 вказаної статті суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За приписами пунктів 2, 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача. Саме для цього законодавцем установлено вимоги до позовної заяви, які містяться у статті 160 КАС України.
Частиною 1 статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За визначенням, наведеним у статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У наданому клопотанні/заяві ОСОБА_1 не оскаржуються будь-які рішення (нормативно-правовий акт чи індивідуальний акт), дії чи бездіяльність відповідача, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити предмет та підстави позову.
Позивач не зазначив змісту позовних вимог, не обґрунтував обставин порушення його прав, свобод чи інтересів, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача.
Частиною 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частин 7, 9 статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже, у разі подання до суду позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позивач зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів.
Всупереч наведеному позивач таких доказів суду не надав.
Отже, клопотання/заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, клопотання/заява за аналогією з позовною заявою підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Наостанок суд інформує позивача про можливість отримання безоплатної юридичної допомоги, у тому числі і з приводу оформлення позовної заяви для звернення до суду, у центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Клопотання/заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду україни в Полтавській області про визнання загального стажу та здійснення перерахунку пенсії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів направлення (відповідачу) копії позовної заяви з додатками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун
Судове рішення № 114557105, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 31.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/16032/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: