Рішення № 114556769, 31.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20810/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

31 жовтня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.

У позовній заяві представник зазначав, що керуючись ст. 139 КАС України, позивач надасть до суду докази понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в нарахуванні та виплаті з 01.02.2022 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Канатна, 83) нарахувати та виплатити з 01.02.2022 року ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

До канцелярії суду 19.10.2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача понесені судові витрати в сумі 4000,00 грн.

На обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що при ухваленні судом рішення не вирішувалось питання про стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу. Під час розгляду справи позивачу було надано професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, що підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг від 18.10.2023 року.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Заяв про зменшення розміру судових витрат з боку відповідача до суду не надходило.

З огляду на те, що відсутні підстави для заслуховування сторін, суд дійшов висновку щодо розгляду вказаної заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву з доданими до неї документами, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 06 вересня 2021 року між Адвокатським бюро «Гришко і партнери» та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 06/09/21-1, відповідно до умов якого бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з метою захисту інтересів клієнта в якості його захисника та представника зі всіма правами, що має клієнт. (п. 1 Договору)

Клієнт надає Бюро право, зокрема, бути представником та/або захисником клієнта в судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями. (п.2 Договору)

За надання правової допомоги клієнт сплачує на бюро гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у додатку до даного договору. (п.4 Договору)

Судом встановлено, що 07.06.2023 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду № 4 до договору, відповідно до умов вказаної угоди бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у Головному управлінні ПФУ в Одеській області та в суді першої інстанції (Одеський окружний адміністративний суд). Розмір гонорару адвоката бюро за надання правової допомоги по захисту порушених та невизначених прав клієнта Головним управлінням ПФУ в Одеській області, становить фіксовану суду в розмірі 4000,00 грн. (п.2 та п.2.1 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди, бюро зобов`язується надати клієнту наступні послуги: (п.3 Додаткової угоди)

-Ознайомлення з матеріалами,

-Складення та направлення заяв в інтересах клієнта, отримання відповідей на них,

-Складання та направлення адвокатських запитів для отримання інформації та копій необхідних документів,

-Правовий аналіз отриманих відповідей та документів,

-Вибір стратегії подальших дій в складеній ситуації,

-Аналіз судової практики та правова позиція ВС з подібних питань,

-Підготовка документів для представлення інтересів в суді,

-Збір та підготовка документів для звернення до суду,

-Складення та направлення позовної заяви до суду,

-Представництво інтересів у суді першої інстанції,

-Відправлення кореспонденції (процесуальних документів).

Бюро надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати , які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце). (п. 5.2 Додаткової угоди).

Судом встановлено, що 18.10.2023 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначено, п.2 вартість послуг за період з 07.06.2023 року по 18.10.2023 року, щодо надання правової допомоги та представлення інтересів клієнта у Головному управлінні ПФУ в Одеській області та Одеському ОАС при розгляді справи № 420/20810/23 становить суму в розмірі 4000,00 грн.

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до бюро немає. (п.3 Акту).

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Та у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінивши надану позивачем Додаткову угоду №4 із зазначенням послуг які зобов`язане надати Бюро та Акт приймання-передачі наданих послуг, з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин у цій справі, суд доходить висновку, що наведені у цьому списку витрати на проведену роботу не є неминучими та фактичними, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.

Суд зазначає, що детального опису наданих послуг до суду надано не було.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, що фактичними та неминучими витратами на виконання вказаних робіт є сума 1000 грн., а тому, суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги до 1000,00 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, розрахунок наданих послуг та категорію даної справи, кількість складених представником позивача процесуальних документів, наявність сформованої судової практики з розгляду даної категорії справ, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню складають 1000 грн., а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко