Рішення № 114552207, 18.10.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Черкаси справа №925/984/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (вул.Василя Стуса, 41, м.Сміла, Черкаська область, 20700, код ідентифікаційний код 33931257)

до фізичної особи-підприємця Стрембіцької Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 22168,16 грн,

представники сторін у судове засідання не з`явилися,

20.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Стрембіцької Людмили Миколаївни про стягнення боргу за теплопостачання у розмірі 22168,16 грн у тому числі 19512,35 грн основного боргу, 404,88 грн 3% річних, 2250,93 грн інфляційних втрат та відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з урахуванням приписів частини 5 статті 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на офіційному сайті позивача був розміщений текст індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Відповідачці на праві власності належить нежитлове приміщення, частина вбудованого приміщення загальною площею 93,5 м2, яке використовується відповідачкою у господарській діяльності. Водночас, хоча це приміщення і від`єднане від мережі централізованого опалення, відповідачка у відповідності до законодавства повинна оплачувати свою частину теплової енергії, яка була витрачена на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку, а також функціонування системи опалення. За розрахунком позивача, заборгованість відповідачки за теплову енергію за період з грудня 2021 року до квітня 2023 року становить 19512,35 грн. Відповідачка відмовляється від оплати рахунків за постачання теплової енергії, що і стало підставою для нарахування пені, інфляційних та річних на суму заборгованості.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, позивач не лише мав право, а був зобов`язаний здійснити розподіл частини теплової енергії на приміщення відповідачки, а тому доводи останньої у цій частині є помилковими. Щодо розрахункової площі приміщення відповідачки, то позивач вказав, що при здійснені розподілу частки теплової енергії на приміщення відповідачки, позивачем бралась площа 86,3 м2, а не 93,5 м2, що свідчить про те, що позивач здійснив нарахування менші, ніж ті, які б відповідачка мала б сплатити при застосуванні реальної площі приміщення. Є помилковими твердження відповідачки про те, що вона не є споживачем послуг, які надаються позивачем, оскільки належне їй приміщення знаходиться в багатоквартирному будинку, та не є окремою будівлею, а тому на неї розповсюджується норми права щодо споживання послуги з постачання теплової енергії багатоквартирним будинком, а тому відповідачка зобов`язана здійснювати оплату своєї частки теплової енергії, яка спожита багатоквартирним будинком. Відповідачка перешкоджає встановленню істини, не надає доступу до всього належного їй приміщення, не надає наявні у неї документи, а тому виникають певні неточності щодо вихідних даних. Разом з тим, ці неточності жодним чином не вплинули на права відповідачки, оскільки при розрахунку бралися як зазначено вище менші дані відповідачки, ніж є фактично.

18.09.2023 від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив мотивований тим, що на момент придбання нежитлового приміщення опалення і теплопостачання у ньому було відсутнє. Жодних зобов`язань щодо будь-якої оплати за теплопостачання чи опалення місць загального користування чи загально будинкових потреб жодними договорами чи іншими документами на відповідачку не покладалось. Придбане відповідачкою приміщення є кутовим, сполучення з жилим будинком і підвальним приміщення (місцями загального користування) не має. Попередніми власниками цього приміщення питання щодо опалення цього приміщення було вирішено шляхом демонтажу батарей опалення, спрямлення, ізоляції і зашиття двох стояків, тобто відімкнення від централізованого опалення з опалення з облаштуванням альтернативних джерел опалення. Актом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» від 01.07.2020 встановлено відсутність транзитних трубопроводів (стояків) та приладів опалення, у зв`язку з чим відповідачка вважає безпідставними вимоги позивача про сплату загальнобудинкових потреб та за тепло, яке надходить від транзитних стояків, що проходить через приміщення відповідачки. Крім того, відповідачці належить приміщення площею 93,5 м2, проте позивач у позові вказує площу будинку з відповідними коефіцієнтами і зазначає розрахункову площу належного відповідачці приміщення як 103,56 м2. Відповідачка не є споживачем послуг, які надаються позивачем, жодних договірних зобов`язань між сторонами немає, тому посилання позивача на договір приєднання є безпідставним.

У своїх письмових поясненнях, які надійшли до суду 18.10.2023, відповідачка зазначила, що позивач категорично стверджує, що у власності відповідачки перебуває два відокремлених вбудованих приміщення, проте невірно вказує їх загальну площу, не розділяє розрахунки по кожному і не визначається із кількістю стояків, які начебто проходять через ці приміщення. Відповідачка вважає, що невизначеність позивача з базовими показниками, які впливають на надані позивачем розрахунки змушує суд приймати рішення на підставі припущень.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 29.08.2023, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 18.08.2023.

За клопотанням відповідачки ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.09.2023 суд встановив новий строк для подання відзиву.

15.09.2023 від відповідачки до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.09.2023 частково задоволено клопотання відповідачки та призначено судове засідання у справі о 12 год 00 хв 10.10.2023, відмовлено у клопотанні про перехід до загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 10.10.2023 суд оголосив перерву у справі до 12 год 00 хв 18.10.2023.

Позивач та відповідач (їх представники) у судове засідання 18.10.2023 не з`явились.

18.10.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у якому представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У своїй заяві, яка надійшла до суду 18.10.2023, відповідачка просила суд розглядати справу без її участі (її представника).

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» є одним із надавачів послуг централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії у місті Сміла Черкаської області, що не заперечується сторонами у справі.

Судом також встановлено та визнається сторонами у справі, що у багатоквартирному будинку №13 по вулиці Тараса Шевченка у місті Сміла знаходиться нежитлове приміщення площею 93,5 м2, яке належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 2454 від 05.10.2005, що підтверджене інформаційною довідкою №323730537 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.52-53).

Сторонами у справі також визнається, що нежитлове приміщення відповідачки не приєднане до мереж централізованого опалення будинку.

13.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» на своєму офіційному веб сайті septrans.com.ua опублікувало договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб сайті виконавця: septrans.com.ua (пункт 2 договору).

Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб сайті виконавця. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, який затверджений наказом Мінрегіону №130 від 05.06.2018 (пункт 3 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема: надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (пункт 4 договору).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:

1) обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

2) частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

3) обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (пункт 5 договору).

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається, як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (пункт 11 договору).

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (пункт 17 договору).

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець (пункт 22 договору).

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, яка визначена відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (Офіційний вісник України, 2019 №71, стаття 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування у розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб сайті виконавця septrans.com.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (пункт 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб сайті виконавця septrans.com.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (пункт 31 договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (пункт 32 договору).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (пункт 33 договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

У разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у такому порядку: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування (пункт 37 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 пункту 41 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 договору).

Відповідачка, як власниця нежитлового приміщення, яке знаходиться у будинку №13 по вулиці Тараса Шевченка у місті Сміла не прийняла рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклала з постачальником послуг з теплопостачання (позивачем) договір. Тобто, з 13.11.2021 договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір) вважається укладеним, у тому числі і з власником нежитлових приміщень цього будинку.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської сільської ради №504 від 20.10.2021 вирішено розпочати у місті Сміла опалювальний сезон 2021-2022 років за умови, що середньодобова температура протягом 3-ох діб буде менше 8оС, в першу чергу забезпечивши подачу теплової енергії лікувальним закладам, дитячим дошкільним та навчальним установам (а.с.100).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», як надавач послуг, розпочав постачання теплової енергії до будинку №13 по вулиці Тараса Шевченка у місті Сміла, що підтверджується актами про подачу теплової енергії від 01.11.2021 та від 02.11.2022 (а.с.59).

Рішенням виконавчого комітету Смілянської сільської ради №528 від 19.11.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво та транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, зокрема, для категорії «Інші споживачі» (з ПДВ):

Тариф на теплову енергію - 6045,47 грн/Гкал (з ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 5580,75 грн /Гкал; тариф на транспортування теплової енергії - 417,92 грн/Гкал; тариф на постачання теплової енергії - 46,8 грн/Гкал.

Тариф на послуги з постачання теплової енергії - 6045,47 грн/Гкал (з ПДВ) (а.с.101-102).

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» №40 від 22.11.2021 «Про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування встановлено введено в дію з 01.12.2021 плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами, у розмірі 35,19 грн з ПДВ. Граничний розмір плати за абонентське обслуговування на місяць з грудня місяця 2021 року становить 35,19 грн з ПДВ (а.с.70).

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» №29 від 31.10.2022 «Про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування встановлено введено в дію з 01.11.2022 плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами, у розмірі 36,88 грн з ПДВ. Граничний розмір плати за абонентське обслуговування на місяць з грудня місяця 2022 року 36,88 грн з ПДВ (а.с.69).

Наказами Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» №39 від 22.11.2021, №54 від 28.12.2021, №8 від 08.02.2022, №14 від 09.03.2023, №17 від 01.04.2022, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу» Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» надає дані для здійснення коригування нарахувань (в сторону зменшення/збільшення) за теплову енергію для споживачів категорії «Інші споживачі», у зв`язку зі зміною ціни природного газу, встановлено з 01.12.2021 тариф на теплову енергію для «Інших споживачів» у розмірі 5151,02 грн з ПДВ/Гкал; з 01.01.2022 - 6262,15 грн з ПДВ/Гкал; з 01.02.2022 - 6297,69 грн з ПДВ/Гкал; з 01.03.2022 5744,37 грн з ПДВ/Гкал; з 01.04.2022 - 6346,18 грн з ПДВ/Гкал (а.с.95-99).

Розрахункова опалювальна площа будинку за адресою вулиця Тараса Шевченка, 13, м.Сміла Черкаської області складає 4346,36 м2, що підтверджується відповідними розрахунками, засвідченими підписами посадових осіб позивача.

За даними обліку теплової енергії у грудні 2021 року на потреби співвласників будинку використано 64,81 Гкал теплової енергії, у січні 2022 69,46 Гкал, у лютому 2022 року 50,92 Гкал, у березні 2022 року 66,17 Гкал, у квітні 2022 року 4,04 Гкал, у листопаді 2022 року 43,79 Гкал, у грудні 2022 року 42,63 Гкал, у січні 2023 року 45,68 Гкал, у лютому 2023 року 45,214 Гкал, у березні 2023 року 42,373 Гкал.

Пропорційно до загальної площі будинку позивачем визначено, що на нежитлове приміщення відповідачки у кожному місяці припадала відповідна кількість теплової енергії: у грудні 2021 0,31 Гкал; у січні 2022 року 0,33 Гкал, у лютому 2022 року 0,37 Гкал, у березні 2022 0,47 Гкал, у квітні 2022 року 0,04 Гкал, у листопаді 2022 року 0,33 Гкал, у грудні 2022 року 0,32 Гкал, у січні 2023 року 0,34 Гкал, у лютому 2023 року 0,335 Гкал, у березні 2023 року 0,321 Гкал.

На підставі цих показників та враховуючи тариф на теплову енергію, позивач нарахував відповідачці до оплати за теплову енергію: за грудень 2021 року 1596,82 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 35,19 грн; за січень 2022 року 2066,51 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 35,19 грн; за лютий 2022 року 2330,15 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 35,19 грн; за березень 2022 року 2699,85 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 35,19 грн; за квітень 2022 року 253,85 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 35,19 грн; за травень 2022 року абонентську плату у сумі 35,19 грн; за червень 2022 року абонентську плату у сумі 35,19 грн; за липень 2022 року абонентську плату у сумі 35,19 грн; за серпень 2022 року абонентську плату у сумі 35,19 грн; за вересень 2022 року абонентську плату у сумі 35,19 грн; за жовтень 2022 року абонентську плату у сумі 35,19 грн; за листопад 2022 року 1995,01 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 36,88 грн; за грудень 2022 року 1934,55 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 38,07 грн; за січень 2023 року 2055,46 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 38,07 грн; за лютий 2023 року 2025,23 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 38,07 грн; за березень 2023 року 1940,60 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 38,07 грн; за квітень 2023 року 253,85 грн за теплову енергію та абонентську плату у сумі 38,07 грн.

З метою повідомлення про необхідність оплати наданих послуг, позивачем були складені та підписані акти надання послуг, які були направлені на адресу відповідачки згідно із супровідним листом №78 від 17.01.2022, у якому позивач просив відповідачку належно оформити акти та повернути їх товариству (а.с.54).

Листом від 11.07.2022 відповідачка повідомила позивача, що приміщення, що їй належать не є споживачем послуг з теплопостачання, в приміщенні відсутні батареї центрального опалення, транзитні трубопроводи зашиті та ізольовані, що підтверджується відповідним актом обстеження стану внутрішньобудинкової системи опалення приміщення (квартири) від 01.07.2020. Приміщення має окремий вхід та згідно з проектом не передбачає використання місць загального користування для свого використання та обслуговування, а тому відповідачка просила позивача навести математичний розрахунок кількості теплової енергії зазначений товариством в рахунку на оплату №323 від 31.12.2021.

У добровільному порядку заборгованість у сумі 19512,35 грн відповідачкою не було сплачено, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового її стягнення разом із нарахованими на неї інфляційними та річними.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Тлумачення положень частини 1 статті 714 та інших норм глави 54 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання».

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах

Відповідно до абзаців 1 та 2 частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання», основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об`єкта теплопостачання.

Відповідно до абзацу 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З викладеного слідує, що на споживачів законом покладено обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання Виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Водночас, факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.

Як зазначалось судом вище, у багатоквартирному будинку №13 по вулиці Тараса Шевченка у місті Сміла знаходиться нежитлове приміщення площею 93,5 м2, яке належить Стрембіцькій Людмилі Миколаївні. Оскільки належне відповідачці нерухоме майно є частиною багатоповерхового будинку, який є споживачем, відповідно і відповідачка є споживачем теплової енергії, що подається на цей будинок (включаючи місця загального користування, підвали), що підтверджує факт отримання послуги відповідачкою.

Отже, власник в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати комунальних послуг.

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (зі змінами та доповненнями), які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Згідно з пунктом 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, якою встановлений порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (пункт 1 розділу 1 Методики).

У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

виконавець розподілу комунальної послуги - виконавець комунальної послуги, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, що здійснює розподіл між споживачами обсягу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, відповідно до обраної моделі договірних відносин;

допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

загальнобудинкові потреби - витрати на забезпечення спільних потреб будівлі/будинку комунальними послугами;

загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

Згідно з пунктом 12 розділу IV вказаної вище Методики, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Наведені правові норми доводять, що хоча приміщення відповідачки від`єднане від централізованого опалення будинку, у якому воно розміщене, водночас, відповідачка зобов`язана оплачувати вартість частини обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, яка складається з частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку), а також обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Позивачем визначено, що на нежитлове приміщення відповідачки у кожному місяці припадала відповідна кількість теплової енергії: у грудні 2021 0,31 Гкал; у січні 2022 року 0,33 Гкал, у лютому 2022 року 0,37 Гкал, у березні 2022 0,47 Гкал, у квітні 2022 року 0,04 Гкал, у листопаді 2022 року 0,33 Гкал, у грудні 2022 року 0,32 Гкал, у січні 2023 року 0,34 Гкал, у лютому 2023 року 0,335 Гкал, у березні 2023 року 0,321 Гкал.

Визначення об`єму теплової енергії, вартість якої відповідачка повинна сплати позивачу була проведено, зокрема, за грудень 2021 у такому порядку. Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Методики, у разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: п`ятиповерхова - 12 %;

Згідно з пунктом 2 Розділу V Методики обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною - 8 %.

У грудні 2021 року будинок по вулиці Т. Шевченка, 13 спожив 64,81 Гкал, тому на МЗК всього будинку відповідно витрачено 7,78 Гкал (64,81 *0,12=7,78). На функціонування системи - 5,18 Гкал (64,81*0,08=5,18).

Відповідно до пункту 1 розділу II Методики визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (QM3K), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів. Для багатоквартирного житлового будинку при розподілі обсягів спожитої теплової енергії застосовується коефіцієнт до площі/об`єму опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку ks. Для житлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку, приймається ks = 1, для нежитлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку, - ks = 1,5.

Окрім того, Додатком 2 до Методики визначені поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення між окремими споживачами, відповідно до них до приміщення відповідача застосовано найнижчий коефіцієнт 0,8 як першого кутового приміщення над неопалюваними приміщеннями. Всі інші приміщення в будинку розраховуються з врахуванням також цих коефіцієнтів.

Всього розрахункова площа будинку з відповідними коефіцієнтами, про які зазначалося вище, складає 4346,36 м2, розрахункова площа відповідачки 103,56 м2 (з урахуванням коефіцієнта).

Кількість МЗК з розрахунку на 1 м2, складає 0,00179 Гкал/м2 (7,78/4346,36=0,00179). На МЗК відповідно до площі приміщень відповідачки припадає 0,19 Гкал (0,00179*103,56=0,19).

Функціонування на 1 м2: 0,00119 Гкал/1м2 (5,18/4346,36=0,00119). Частка функціонування системи опалення, яку має сплати відповідачка 0,12 Гкал (0,00119*103,56=0,12). Отже, витрати на опалення МЗК, допоміжних приміщень та функціонування системи за грудень 2021 року складають 0,31 Гкал (0,19+0,12=0,31).

Аналогічно здійснювався розрахунок і в січні 2022 року.

За наступні періоди нарахування проводились згідно з пунктом 3 розділу III Методики у новій редакції, якою визначено, що розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, які наведені у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях.

Отже, відповідачка, як споживач, у якої наявне індивідуальне опалення має сплачувати: за загальнобудинкові потреби та за тепло, яке надходить від транзитних трубопроводів, що проходять через її приміщення.

Оскільки в товариства відсутні дані для здійснення розрахунку загальнобудинкових потреб за формулами (зокрема інформації про всі мережі в будинку, їх протяжність, діаметр та інше) то застосовано положення пункту 8 розділу IV Методики, відповідно до якої, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, зокрема, для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %.

Відповідно до умов договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, здійснює виконавець. Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу з постачання теплової енергії, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання та плати за абонентське обслуговування в розмірі.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.12.2020 у справі №311/3489/18 про те, що незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Судом встановлено, що позивач з грудня 2021 року до квітня 2023 року в опалювальний період надавав послуги з опалення, що підтверджується актами про подачу теплової енергії від 01.11.2021 та від 02.11.2022 за адресою вулиця Тараса Шевченка, 13 у місті Сміла Черкаської області та виставляв відповідачці рахунки на оплату вартості наданих ним послуг, які остання не оплатила.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 19512,25 грн основного боргу є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами, а тому є такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 404,88 грн 3% річних та 2250,93 грн інфляційних втрат.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судом встановив, що їх здійснено арифметично правильно, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині у розмірі, що заявлені позивачем.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до фізичної особи-підприємця Стрембіцької Людмили Миколаївни підлягають до повного задоволення у частині стягнення з відповідачки 19512,35 грн основної заборгованості, 404,88 грн 3% річних та 2250,93 грн інфляційних витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач звертався до Господарського суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Стрембіцької Людмили Миколаївни сум, які є предметом стягнення у цій справі. За подання цієї заяви позивачем було сплачено 268,40 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.07.2023 було скасована судовий наказ від 13.06.2023 у справі №925/780/23 про стягнення з фізичної особи-підприємця Стрембіцької Людмили Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» 19512,35 грн заборгованості, 404,88 грн 3% річних, 2250,93 грн інфляційних втрат та 268,40 грн.

Відповідно до статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Отже, враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2684,00 грн (2415,60 грн + 2684,40 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Стрембіцької Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (вул. Василя Стуса, 41, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код ідентифікаційний код 33931257) 19512,35 грн основної заборгованості, 404,88 грн 3% річних та 2250,93 грн інфляційних витрат та 2684,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.10.2023.

Суддя О.І.Кучеренко