Рішення № 114548156, 31.10.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8024/23

2/760/7105/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Київській області, треті особи: Баришівський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Київ /, Товариство з обмеженою відповідальністю « Укрполімерконструкція» про усунення перешкод у користуванні власністю, звільнення майна з податкової застави та відшкодування моральної шкоди,суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить:

- усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом звільнення з податкової застави;

- звільнити з податкової застави, яка зареєстрована 20 січня 2020 року за № 27402474 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, транспортний засіб - автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN-номер: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 ;

- стягнути з відповідача на її користь 10 000, 00 гр. в відшкодування моральної шкоди.

Посилається в позові на те, що на примусовому виконанні в Баришівському відділі державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають виконавчі провадження,об`єднанні в зведене виконавче провадження НОМЕР_4, про стягнення заборговані з боржника - юридичної особи ТОВ «Укрполімерконструкція».

До складу ЗВП № НОМЕР_5 входять виконавчі провадження НОМЕР_6, ВП НОМЕР_7, ВП НОМЕР_8, ВП НОМЕР_9, ВП НОМЕР_10, ВП НОМЕР_11, де стягувачем є відповідач, а саме ГУ ДПС у Київській області.

В межах примусового стягнення заборгованості з ТОВ «Укрполімерконструкція», Баришівським відділом державної виконавчої служби було описано та арештоване майно товариства - транспортний засіб - автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN-номер: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 .

23 грудня 2021 року Відділом ДВС, в порядку вимог ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», на адресу ГУ ДПС у Київській області було направлено повідомлення виконавця про результати визначення вартості (оцінки) описаного майна у ЗВП НОМЕР_4.

Листом від 05 січня 2022 року за №202/5/10-36-13-06 ТУ ДПС у Київській області повідомило, що не мають заперечень стосовно оцінки транспортного засобу.

Відповідно до вимог ст. ст. 48, 61 Закону України «Про виконавче провадження» описаний та арештований автомобіль державним виконавцем був переданий на реалізацію для проведення електронного аукціону до ДП «СЕТАМ».

01 червня 2022 року згідно протоколу ДП «СЕТАМ» № 571450 з проведення електронного аукціону (торгів), вона визнана переможцем торгів реєстраційного номера лота: №510504, та покупцем рухомого майна, а саме автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN-номер: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належав боржнику - ТОВ «Укрполімерконструкція».

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 року №2831/5, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акту про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

20 червня 2022 року на підставі Протоколу проведення електронних торгів №571450 їй було видано Акт державного виконавця про проведені електронні торги, згідно якого новим власником автомобіля є вона.

За придбання цього автомобіля нею було сплачено 172 670,40 гр.

Докази оскарження та скасування в судовому порядку процедури електронних торгі відсутні, а відтак їх результати є дійсними.

Згідно ч. 9 розділу X Порядку у разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача.

Зазначений акт підтверджує виникнення права власності особи, що придбала рухоме майно.

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» даний Акт є підставою для реєстрації автомобіля у органах ТСЦ МВС України за покупцем.

Після реалізації майна шляхом прилюдного аукціону через платформу ДП «СЕТАМ», боржник у зведеному виконавчому провадженні втрачає своє право власності на реалізоване майно, переможець торгів набуває таке право в день отримання акту про проведення електронних торгів.

Отже, станом на момент звернення до суду вона є власником транспортного засобу.

З метою реєстрації автомобіля вона звернулася до відповідних державних органів МВС, однак їй було відмовлено в переоформлені автомобіля в органах Сервісного центру МВС України, оскільки в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявне обтяження у вигляді податкової застави з боку Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якого являється Головне управління ДПС у Київській області.

З метою виключення транспортного засобу з переліку податкової застави вона звернулась з відповідним листом до Головного управління ДПС у Київській області і Державної податкової служби України.

Листом ДПС України №7340/Р/99-00-13-03-09 від 26 вересня 2022 року їй було відмовлено у звільнені автомобіля з податкової застави, оскільки за колишнім власником автомобіля обліковується податковий борг, який залишається не погашеним.

З метою відновлення свого права вона звернулася до державного виконавця про зняття податкової застави з придбаного нею майна.

Державним виконавцем Баришівського відділі державної виконавчої служби Бердник А.О. скеровано вимогу державного виконавця від 15 листопада 2022 року № 14157 до відповідача про внесення змін або припинення обтяження.

Листом від 18 грудня 2022 року №2579/151244/3 ГУ ДПС у Київській області повідомило державного виконавця, що автомобіль було описано та передано у податкову заставу 20 січня 2020 року № 27402474, а також роз`яснені підстави для припинення податкової застави у порядку, визначеному ст. 93 Податкового Кодексу України.

12 лютого 2023 року, з метою досудового врегулювання спору, на адресу ДПС України було направлено Адвокатський запит з вимогою звільнити автомобіль з податкової застави шляхом внесенням відповідних змін до номера обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та виключити автомобіль з переліку майна.

Листом ДПС України №3208/7/99-00-13-07 від 14 лютого 2023 року даний Адвокатський запит було перенаправлено до ТУ ДПС у Київській області.

Листом ТУ ДПС у Київській області №5080/6/10-36-13-07 від 15 лютого 2023 року на Адвокатський запит повідомлено, що 28 червня 2022 року до ТУ ДПС у Київській області від Баришівського ВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) надійшов Акт про проведені електроні торги від 20 червня 2022 року №65929811.

За рахунок отриманих коштів від реалізації майна частково погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску на виконання виконавчих документів ТУ ДПС у Київській області.

ТУ ДПС у Київській області акт державного виконавця про проведені електроні торги не оскаржувало.

Одночасно ТУ ДПС у Київській області було роз`яснено, що у разі звернення ТОВ "Укрполімерконструкція» з пропозицією заміни в податкову заставу рівноцінного майна, то наявна можливість виключення автомобіля з податкової застави.

Вважає, що ТУ ДПС у Київській області своїми діями застосовує норми закону щодо боржника, а не до власника автомобіля, який жодних відносин до податкової застави не має і не може мати.

16 лютого 2023 року, в телефонному режимі з її представником зв`язався начальник Броварського управління ТУ ДПС у Київській області Старовойт О.В., який повідомив, що товариство надасть інше майно в податкову заставу, однак питання до цього часу не вирішене.

Зазначає також, що кошти від реалізації зазначеного автомобіля органом виконавчої служби перераховані на користь стягувачів у ЗВП НОМЕР_4, одним з яких є саме ТУ ДПС у Київській області.

Зазначає, що після придбання нею на аукціоні транспортного засобу відповідна податкова застава повинна бути припинена у частині вартості самого автомобіля, а майно вилучене з під застави.

З точки зору Податкового кодексу України предметом податкової застави є майно виключно боржника-платника податків.

Таким чином, оскільки вона не є боржником, та враховуючи те, що звернення стягнення на податкову заставу можливе лише на майно платника-боржника, до правовідносин, що склалися між нею та відповідачем, не можут застосовуватись норми Податкового кодексу України в питаннях податкової застави.

Вона не має жодного відношення до ТОВ`Укрполімерконструкція» та його боргових зобов`язань за податковим боргом, тому ця обставина не може обмежувати її у володінні та користуванні придбаним нею майном.

Враховуючи викладене вище, вважаючи свої права порушеними, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 11 квітня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 20 квітня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу та третім особам копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до інформації з офіційного сайту «Укрпошта» відповідач отримав направлені йому судом документи 17 травня 2023 року.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Треті особи пояснень на позов також не подали.

З урахуванням цього суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Тобто, процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Судом встановлено, що 01 червня 2022 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN-номер: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належав боржнику у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_4 Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області - ТОВ» Укрполімерконструкція».

Відповідно до Акту про проведені електронні торги та Протоколу ДП «СЕТАМ» № 571450 з проведення електронного аукціону (торгів), переможцем торгів реєстраційного номера лота №510504 та покупцем транспортного засобу визнана позивачка.

Майно придбане позивачкою на 172 670, 40 гр.

Порядок проведення електронних торгів визначається Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5.

Відповідно до пунктів 7, 8 та 9 Розділу X Порядку не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю, всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача.

Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявне обтяження у вигляді податкової застави з боку Головного управління ДФС у Київській області, а саме обтяження: №27402474 від 20 січня 2020 року, тип обтяження: податкова застава.

У зв`язку з наявністю такого обтяження позивачка позбавлена можливості реалізувати свої права власника та зареєструвати транспортний засіб на своє ім.»я в органах МВС України.

На неодноразові звернення представника позивачки з адвокатськими запитами до відповідача про його зняття, була надана відповідь з відмовою та з посиланням на те, що ТОВ`Укрполімерконструкція» наявний у нього податковий борг не погасив, тому підстави для зняття обтяження відсутні.

( а.с.17 - 43; 50 - 59 )

Відповідно до п.п. 14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За змістом п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису відповідно до пункту 89.3 ст.89 ПК України.

Згідно з п. 89.8 ст. 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З точки зору закону позивачка, придбавши транспортний засіб з прилюдних торгів, набула його у власність.

Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що прилюдні торги зацікавленими особами не оскаржувалися, як і дії державного виконавця в виконавчому провадженні.

Відповідно до позиції Верховного суду, висловленої в постанові в справі № 464/3242/20 від 26 січня 2022 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, в справі з аналогічним предметом спору, майно підлягає звільненню з податкової застави, оскільки особа, яка його придбала з прилюдних торгів, не відповідає за податковими зобов`язаннями попереднього власника майна, в даному випадку ТОВ» Укрполімерконструкція».

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідач, отримавши позов та додатки до нього, відзив на позов не подав і приведені в позові обставини не спростував.

Таким чином, вимоги позивачки в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у:

1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що моральна шкода також може полягати у порушенні права власності (в т.ч. інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В абзаці 2 пункту 5 вище приведеної постанови Пленуму зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Протиправність поведінки заподіювача моральної шкоди - це поведінка, яка заборонена законом, а протиправна бездіяльність - невчинення особою дій, які вона зобов`язана за законом вчинити.

Бездіяльність протиправна, якщо особа повинна була вчинити дію, але не вчинила.

Як зазначено вище,придбанням транспортного засобу на електронних торгах позивачка, з точки зору закону, стала його власником.

Не дивлячись на її неодноразові звернення до відповідача з вимогою про звільнення придбаного нею транспортного засобу з податкової застави, кошти від продажу якого органами виконавчої служби були перераховані відповідачу, відповідач будь-яких дій для цього не вчинив, посилаючись на те, що боржник іншого майна в податкову заставу не передав.

В той же час, позивачка, з точки зору закону, як новий власник транспортного засобу, не відповідає за податковими зобов`язаннями попереднього власника майна, а тому відповідач не міг висувати їй мову для зняття податкової застави передачу іншого майна товариством.

Враховуючи викладене вище, приведені обґрунтування завданої моральної шкоди та те, порушення прав позивачки, як власника, що відповідач, у свою чергу, не спростував і не довів відсутність своєї вини у завдані збитків позивачу, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі,на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2022 року між позивачкою та адвокатом Кожем`яченко В.В. був укладений Договір про надання правової допомоги № 400/2022.

Пунктом 3.5 договору сторони визначили розмір гонорару адвоката у вигляді фіксованої суми 15 000. 00 гр.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Види правової допомоги визначено в ст.19 Закону.

Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 ) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з будь-якими заявами до суду щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу не зверталася.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 201/14495/16 від 30 вересня 2020 року, в окремих випадках суд може самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 7 000, 00 гр.

Керуючись ст.ст. 5,16, 23, 650,655, 656, 658, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 137, 141, 259, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю.

Звільнити з податкової застави, зареєстрованої 20 січня 2020 року за № 27402474 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, транспортний засіб - автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN-номер: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 .

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Київській області на користь ОСОБА_1 2 000, 00 гр. в відшкодування моральної шкоди, 7 000, 00 гр. витрат на правничу допомогу та 1 073, 60 гр. судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Київській області, адреса: 03151 м. Київ вул. Святослава Хороброго, 5-А, ЄДРПОУ: 44096797.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва