Ухвала суду № 114545429, 30.10.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №287/1206/23

Категорія 38

2/295/2867/23

УХВАЛА

30.10.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м.Житомира Єригіна І.М., розглянувши заяву позовну заяву представника позивача адвоката Жупинський Микола Андрійович, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Богунського районного суду м.Житомира надійшли матеріали позовної заяви представника позивача адвоката Жупинського Миколи Андрійовича, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою представником позивачки подано до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Перевіряючи матеріали заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні на дотримання вимог статей 26-30, 446 Цивільного процесуальногокодексу України, суд дійшов висновку, що вона не підсудна Богунському районному суду м.Житомира та про необхідність передачі справи на розгляд до іншого суду, виходячи з наступних підстав.

Правила визначення загальної підсудності регламентовано ст. 27 ЦПК України, відповідно до частини 2 якої позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, стаття 28 ЦПК України регламентує визначення правил підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність).

Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. За правилами ч. 2 цієї ж статті приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Саме позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Частина 16 статті 28 ЦПК України визначає, що право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, належить позивачу.

Враховуючи викладене, реалізація права на застосування альтернативної підсудності належить до дискреційних повноважень позивача та не може самостійно застосовуватися судом.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 263/14171/19.

З долученої до поданої заяви копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №66278942 від 26.07.2021 року щодо примусового виконання виконавчогонапису №9544 від 14.05.2021 року вбачається, що адресою місця проживання боржника ОСОБА_1 , як боржника-фізичної особи, є АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Олевського районного суду Житомирської області.

Окрім того, згідно відомостей з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Олевського районного суду Житомирської області.

При цьому, в матеріалах справи відсутні належні відомості про місце роботи боржника ОСОБА_1 або місцезнаходження належного їй майна на території, віднесеній до юрисдикції Богунського районного суду м. Житомира.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Жупинський Микола Андрійович, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову, необхідно передати за підсудністю до Олевського районного суду Житомирської області.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись статтями31,260,261,353,446 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи №287/1206/23 за позовом представника позивача адвоката Жупинський Микола Андрійович, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову - направити за підсудністю до Олевського районного суду Житомирської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її складення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Єригіна