Ухвала суду № 114536250, 23.10.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15011/22-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

23 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого- ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення кримінального провадження у судове засідання,

В С Т А Н О В И В :

В провадження Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання, яке підтримане адвокатом ОСОБА_5 та обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, про що надав письмове клопотання.

Прокурор заперечувала проти клопотання сторони захисту, вважає, що вказані стороною захисту підстави, не є підставами для повернення обвинувального акту прокурору, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому просила призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту, вважаючи, наявними для цього всі підстави, відповідно до КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та надані до клопотання матеріали, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Згідно з п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення- це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов`язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

Проте, як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить конкретного формулювання обвинувачення та конкретної правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону, якій діяв на час інкримінованих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діянь.

Так, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Разом з тим, правова кваліфікація діяння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не містить посилання на положення Закону, а саме не зазначено редакцію Закону, який діяв на час вчинення інкримінованого їм діяння, а саме редакцію Закону ч. 3 ст. 365-2 КК України, яка змінювалася та зазначення якої безпосередньо впливає на визначення об`єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Окрім того, в обвинувальному акті ОСОБА_8 висувається обвинувачення за ч.2 ст. 190 КК України, разом з тим правова кваліфікацій дій ОСОБА_8 зазначена як ч. 3 ст. 365-2 КК України

Також обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить конкретного формулювання обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті зазначено про те, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення з метою отримання неправомірної винагороди в інтересах третіх осіб, що не відповідає диспозиції ст. 365-2 КК України, а тому висунуте обвинувачення не можна вважати конкретним.

Також, в обвинувальному акті не зазначено повне місце вчинення кримінального правопорушення, а саме у висунутому обвинуваченні ОСОБА_7 не вказаний номер будинку по АДРЕСА_1 , а у висунутому обвинуваченні ОСОБА_8 не вказано номер офісу (квартири) по АДРЕСА_2 .

Окрім того, в даному обвинувальному акті викладені лише зміст встановлених органом досудового розслідування фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 й правова кваліфікація кримінального правопорушення, в якому підозрюються останні.

Такі відомості, у відповідності до ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за цим процесуальним рішенням фактично є підозрюваними.

З тексту обвинувального акту вбачається, що формулювання обвинувачення починається зі слів «Досудовим розслідуванням встановлено, що ...» є аналогічним та повністю співпадає зі змістом обставин, встановлених в ході досудового розслідування за висунутою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підозрою.

Згідно з Постановою Пленуму ВСУ № 10 від 06.11.2009 виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які слідчий вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які становили предмет та межі доказування, не тотожні поняттю - формулювання обвинувачення, а тому обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не може вважатися висунутим в порядку, встановленому КПК України.

У своїй постанові від 24.11.2016 (справа № 5-328 К/С-16) про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої п. 2 ст. 445 КПК України, Верховний Суд України звернув увагу на те, що важливим є виклад в обвинувальному акті саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та реалізації права на захист.

Пункти а), в) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) встановлює: Кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право бути негайно та детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У рішенні ЕСПЛ «Маттоціа проти Італії», від 25 липня 2000 р. зазначено: Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

У рішенні ЄСПЛ, «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 р. суд зазначив, що «положення п. «а» ч. 3 ст. 6 ЄКПЛ необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду».

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Відсутність конкретного посиланням на положення Закону та конкретного обвинувачення перешкоджає суду вирішити питання, які підлягають вирішенню в підготовчому судовому засіданні, зокрема призначення судового розгляду, на підставі обвинувального акту .

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, прокурором, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, не висунуто.

Крім цього, в порушення вимог ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено місце народження обвинуваченого ОСОБА_7 , громадянство обвинуваченого ОСОБА_8 , місце та дата реєстрації та місце знаходження Міжнародної підприємницької компанії «Міланца Коммерц Лтд», код та інші відомості встановлені законом, які ідентифікують юридичну особу, яка зазначена потерпілою в даному кримінальному провадженні.

За таких обставин суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України та вважає за необхідне повернути означений акт прокурору.

Інші обставини, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні не є підставами для повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 293, 314 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1