Рішення № 114530593, 30.10.2023, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6769/23

Провадження №2-а/442/81/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

Головуючої судді Павлів З.С.

за участю секретаря судового засідання Леськів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дрогобицький відділ поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

У вересні 2023 року позивач звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дрогобицького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Позов обґрунтовує тим, що 15 вересня 2023 року поліцейським ВРПП Дрогобицького ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Павликом Т.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7744441, якою позивача, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. Зі змісту наданої оскаржуваної постанови вбачається, що 15.09.2023 у м.Стебник по вул.Куліша, 9, ОСОБА_1 керував ТЗ, в якого не працювала підсвітка номерного знаку, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України керування водієм ТЗ з номерним знаком, повернутим чи неосвітленим. Вважає вищевказану постанову протиправною й такою, що не відображає дійсних обставин справи.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 28.09.2023 судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 09.10.2023.

09.10.2023 розгляд справи відкладено на 30.10.2023 у зв`язку з неявкою сторін.

Представник позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не повідомили суду причини неявки. Відзиву на позов не подали.

Відповідно до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У ч.1 ст.286 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи визначені законодавцем строки розгляду даної категорії справ, а також беручи до уваги те, що відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, суд вирішив провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до постанови від 15.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7744441, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн за ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення за те, що 15.09.2023 року у м.Стебник на вул.Куліша, 9, ОСОБА_1 керував ТЗ, в якого не працювала підсвітка номерного знаку, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України керування водієм ТЗ з номерним знаком, повернутим чи неосвітленим.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 222 КУпАП передбачає, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.9 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі відзив на позов не надали, так само і належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, зокрема, відеозапису, щодо якого містить відомості постанова про адміністративне правопорушення. Позиція позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення відповідачем належними доказами не спростовуються.

Таким чином, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП відповідачами не надано, а судом таких обставин не встановлено.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд приходить до висновку про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.241-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дрогобицького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволити.

Скасувати винесену 15 вересня 2023 року поліцейським ВРПП Дрогобицького ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Павликом Тарасом Миколайовичем постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7744441.

Провадження у справі - закрити.

Копії рішення надіслати для відома сторонам.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Павлів З.С.