Постанова № 11452208, 06.08.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2010 р. Справа № 2a-1890/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

представника позивача: Юркевича Ю.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора м. Коломиї в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Коломиї,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Коломияінбуд",

про стягнення боргу по сумах виплачених пільгових пенсій в розмірі 1446,39 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 року прокурор м. Коломиї в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Коломия звернувся з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Коломияінбуд" про стягнення заборгованості в сумі 1446,39 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пільгових пенсій відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку представника позивача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований і належний до задоволення виходячи із слідуючих підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом 3 п.1 ст.2 вказаного Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ч.1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Як було встановлено в судовому засіданні відкрите акціонерне товариство "Коломияінбуд" є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Працівникам відповідача виплачується пільгова пенсія.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за списком № 1. Внаслідок несплати даних витрат у відповідача виникла заборгованість, а саме: за лютий, березень, квітень 2010 року в розмірі 989,01грн. (а.с. 6).

Крім того, на адресу відповідача направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за списком № 2. Внаслідок несплати даних витрат у відповідача виникла заборгованість, а саме: за лютий, березень, квітень 2010 року в розмірі 457,38 грн. (а.с. 5).

В судовому засіданні встановлено, що вищевказані витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не відшкодовані, що підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 7-8).

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обовязок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобовязаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Доказів сплати заборгованості на час розгляду справи відповідачем суду не представлено.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Коломияінбуд" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 1446,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Коломияінбуд" (78200, вул. Шарлая, 21, м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 13643975) в користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломия витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1446 (тисячу чотириста сорок шість) гривень 39 копійок.

Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя:/підпис/Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 11.08.2010 року.