Рішення № 114521075, 30.10.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/8727/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період з березня 2021 року по липень 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу зазначену додаткову доплату за період з березня 2021 року по липень 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 01.11.2017;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 01.11.2017;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати на користь позивача додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у повному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити на користь позивача таку додаткову винагороду в розмірі до 100000 (ста тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 24 лютого по березень 2022 року і в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень щомісячно за період з квітня по липень 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем в порушення вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення та статті 94 Закону України Про Національну поліцію не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Також позивач вважає, що у період з березня 2021 року по липень 2022 року, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, відповідачем не здійснювалося нарахування та виплата додаткової доплати до грошового забезпечення та у період з березня 2021 року липень 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, відповідачем не здійснювалося нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць у період з 24 лютого по березень 2022 року і в розмірі 30000 грн щомісячно за період з квітня по липень 2022 року.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами та витребувано у Головного управління Національної поліції в Чернігівській області додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 28.09.2023 клопотання представника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про продовження процесуального строку для надання відзиву на позов задоволено повністю. Продовжено Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області процесуальний строк на подання відзиву на позов і доданих до нього документів та долучити їх до справи № 620/8727/23.

Відповідачем подано відзив, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що після внесення змін до постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 у відповідача виникло право щодо проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, а саме з 01.11.2017. Проте за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за спірний період не перевищував поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що в свою чергу свідчить про те, що у ГУНП в Чернігівській області не виникло обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача за спірні періоди у розмірах, які відмінні від 0 грн.

Стосовно додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 375, відповідач вказав, що від Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області отримано інформацію, що відповідно до посадової інструкції заступника начальника Чернігівського районного управління поліції, посада яку обіймав позивач у спірний період не передбачає особисте забезпечення публічної безпеки і порядку, про що свідчить довідка від 08.09.2023 № 11545/124/48/2/2023. Як вбачається з наданої Управлінням фінансового забезпечення інформації про грошове забезпечення позивача за спірний період, від підрозділу де проходив службу позивач інформація про виконання ним завдань визначених Кабінетом Міністрів України у Постанові від 11 березня 2020 р. № 211, надходила за 2020 рік та до лютого 2021, і відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 позивачеві було проведено доплату, про що свідчить лист ГУНП від 30.12.2022 № 21/К-369. Тож виконання позивачем завдань в умовах карантинних обмежень за лютий 2021 року підтверджено і відповідно оплачено. В інші періоди 2021 року накази ГУНП у Чернігівській області про здійснення вказаної доплати ОСОБА_1 не видавалися. Причиною не видання таких наказів в подальшому є відсутність інформації від безпосереднього керівника позивача по місцю проходження служби про участь його у несенні служби в умовах карантинних обмежень і відповідно накази про виплату не видавалися. Також в період з лютого 2021 року Національна поліція припинила фінансування на зазначені цілі, оскільки органи та підрозділи Національної поліції до карантинних заходів вже не залучалися.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за період з 24 лютого по березень 2022 року і в розмірі 30 000 грн щомісячно за період з квітня по липень 2022 року відповідач зазначає, що станом на лютий-березень 2022 року керівником відповідного міністерства/державного органу, які мали право визначати Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану ухвалено не було. Факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення меж дислокації підрозділу та виїзд позивача з міста є підставою для не включення його у накази про встановлення додаткової винагороди, що встановлено у судовій справі №620/4674/22. Зазначив, що Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не володіє інформацією про факти безпосередньої участі в бойових діях або заходах поліцейським ОСОБА_1 . Накази ОК «Північ», бойові розпорядження щодо залучення поліцейських ГУНП області в лютому-березні 2022 до складу бронегруп, розвідувальних груп, груп мінування тощо інформацію щодо позивача не містять. Водночас, вказані документи мають гриф обмеження доступу «ЦТ» та «Т». Таким чином, відсутні умови, за яких дії позивача можна було б визначити як безпосередню участь в бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 24.02.2022 по 15.03.2022. Водночас, з наданої УФЗБО ГУНП в області інформації (довідка від 06.09.2023 № 493/124/21/01-2023) вбачається, що за час перебування на службі у лютому-березні 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 25 666 гривень (з розрахунку 30000 гривень) відповідно до наказу ГУНП в області від 11.04.2022 № 138о/с. Також відповідач вказав, що з 16.03.2022 по 11.06.2022 позивач до служби не приступав і обов`язки поліцейського не виконував. Крім того, з 28 червня 2022 року по 20 липня 2022 позивач перебував на лікуванні, у зв`язку з чим до наказу про звільнення позивача було внесено зміни в частині дати звільнення.

У відповіді на відзив позивач заперечував щодо доводів відповідача та просив позов задовольнити повністю, зважаючи на такі мотиви. У квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період. Враховуючи те, що з листопада 2017 року позивачу здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, то йому протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 01.11.2017. Доводи відповідача про те, що індекс споживчих цін за вказаний період не перевищив 103 відсотків є неправомірним.

Позивач вважає, що посади, які він займав до звільнення, відповідають встановленим критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням. Вказав, що позивач вже отримував на займаних посадах додаткові доплати за Постановою № 375 і немає жодних підстав вважати, що умови служби позивача у період, коли йому була виплачена доплата за Постановою № 375, якимось чином відрізняються від умови служби позивача у період, коли така доплата виплачена не була. З розрахункового листа за липень 2021 року відомо, що позивач отримав доплату за ковід, а в цей період він займав саме ту посаду, за якою відповідачем було надано посадову інструкцію.

Відповідно до розрахункових листів грошового забезпечення позивача за 2022 рік йому було нараховано 25600,00 грн у квітні 2022 року (за березень) як додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ № 168 за безпосередню участь в бойових діях. Водночас, відповідач не наводить у листі від 30.12.2022 на підставі яких розрахунків він виплатив саме таку суму додаткової винагороди. Позивач виконував свої службові обов`язки протягом усього періоду бойових дій на території Чернігівської територіальної громади (який тривав від 24 лютого до початку квітня 2022 року). Стосовно додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, то позивачу її було виплачено у квітні 2022 року в розмірі 25600,00 грн. Водночас позивач виконував службові обов`язки весь квітень, травень та 28 днів червня. Також зазначив, що графіки чергувань відповідачем були знищені 24.02.2022, про що він зазначає у відзиві, при цьому графіки чергування за частину лютого з 25.02.2022 по 31.03.2022, виходячи з відповіді відповідача не знищувалися, оскільки знищення 24.02.2022 передувало заповненню відповідних графіків чергувань за кінець лютого та березень 2022 року. У з в`язку з чим, вважає, що відповідач не довів свою бездіяльність щодо не нарахування додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач з 15.02.2021 проходив службу в ГУНП в Чернігівській області, що підтверджується довідкою відповідача /а. с. 24-25/.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області полковником поліції Нідзельського В.О. від 28.06.2022 №332о/с ОСОБА_1 29.06.2022 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» /а. с. 26/.

У подальшому наказом №425 о/с від 31.08.2022 «По особовому складу» частково змінено наказ ГУНП від 28.06.2022 № 332 о/с, а саме дату, з якої звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції 20.07.2022 /а. с. 27/.

На запит адвоката позивача від 15.11.2022 вих. № 2 відповідач повідомив, зокрема, наступне. За період служби в ГУНП в Чернігівській області грошове забезпечення позивача індексувалося згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» ,виплата індексації проведена з 01.11.2017. Персональний перелік працівників, яким установлюються доплата, визначається керівником відповідного органу поліції і подається, як інформація для формування даних для встановлення додаткової доплати на період дії карантину з урахуванням відпрацьованого часу в зазначених умовах. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 виплачена додаткова доплата на час дії карантину відповідно до наказів ГУНП в Чернігівській області на суму 30260,54 грн. Фінансування коштами для проведення виплати додаткової доплати за час дії карантину за рахунок КПКВ 1007070 «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-I9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за березень 2021 року по липень 2022 року не проводилася. На підставі наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським ГУНП в Чернігівській області, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 нарахована додаткова винагорода згідно наказів по особовому складу ГУНП в Чернігівській області від 11.04.2022 № 138 о/с у сумі 25666,00 грн. Відповідно до викладеного, підстави для проведення інших виплат додаткової винагороди за лютий- липень 2022 року у ГУНП в Чернігівській області відсутні /а. с. 28-30/.

Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив у спірний період індексацію грошового забезпечення, додаткову доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 2 липня 2015 року № 580-VІII (далі - Закон № 580-VІII).

Частинами першою, другою, п`ятої статті 94 Закону № 580-VІII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами першою, п`ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до пункту 2 Порядку №1078, доповнивши абзац п`ятий після слова військовослужбовців словом поліцейських.

Згідно із пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших

5) видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету;

6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення поліцейського за період з 01.06.2016 по 01.11.2017.

Відповідно до довідки відповідача від 06.09.2023 № 494/124/21/01-2023 за період служби в ГУНП в Чернігівській області з 01.01.2016 по 31.10.2017 грошове забезпечення позивача індексувалося згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» із застосуванням базового місяця листопад 2015 року, сума нарахованої індексації склала 0,00 грн /а. с. 157/.

Аналізуючи правові норми Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 у справі №240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі №815/2590/18, від 04 вересня 2020 року у справі №120/2005/19-а.

Крім того, у постанові від 21.01.2021 у справі №160/35/20 Верховний Суд наголосив, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Таким чином, враховуючи, що частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин було передбачено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, а отже має місце протиправна бездіяльність з боку відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017 згідно з наданою довідкою відповідача від 06.09.2023 №494/124/21/01-2023.

Суд зазначає, що доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 01 листопада 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VII має вищу юридичну силу, аніж Порядок №1078.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 за період з березня 2021 року по липень 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах, суд зазначає наступне.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, який у подальшому неодноразово продовжувався.

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (пункт 2 Постанови № 375).

Згідно з пунктом 4 Постанови № 375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 375 доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 "Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я" затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі по тексту - Порядок №485).

У пункті 1 Порядку № 485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: "Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (бюджетні кошти).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (органи системи МВС).

Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 03.06.2020 № 431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину" , яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Таким чином, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Як уже зазначалось, згідно з пунктом 4 Постанови № 375 персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

В свою чергу, такі ж положення знайшли своє відображення й у дорученні Національної поліції України від 25.06.2020 № 7789/01/29-2020 «Про організацію заходів, спрямованих на забезпечення встановлення додаткової доплати поліцейським, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375».

З урахуванням викладених норм суд висновує, що рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які у зв`язку із виконанням службових обов`язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, приймає начальник відповідного відділу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Водночас суд зауважує, що законодавством чітко визначений граничний розмір такої надбавки до 50%, тобто встановлено її максимальний відсоток, в межах якого керівник має дискрецію на встановлення відсоткового розміру доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність.

При цьому, керівники органів поліції мають право встановлювати відсотковий розмір доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

З матеріалів справи, а саме з наданої Управлінням фінансового забезпечення інформації про грошове забезпечення позивача за спірний період вбачається, що інформація про виконання ним завдань, визначених Кабінетом Міністрів України у постанові від 11 березня 2020 року № 211, надходила за 2020 рік та до лютого 2021, і відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 позивачеві було проведено доплату. Позивачу виплачена додаткова доплата на час дії карантину відповідно до наказів ГУНП в Чернігівській області на суму 30260,54 грн, шо підтверджується листом ГУНП в Чернігівській області від 30.12.2022 № 21/К-369су /а. с. 28-30/.

Також, як свідчить довідка відповідача від 08.09.2023 №11545/124/48/2/2023 /а. с. 152/, відповідно до посадової інструкції заступника начальника Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області /а. с. 153-154/, вказана посада не передбачає особисте забезпечення публічної безпеки і порядку.

Проте необхідно зазначити, що вирішальним для визначення питання позивача щодо отримання відповідної доплати є не те, що з березня 2020 року по лютий 2021 року та за липень 2021 року така доплата здійснена, а те, чи залучався позивач протягом спірного періоду (з березня 2021 року по липень 2022 року) до виконання таких самих обов`язків, що дають право на отримання доплати.

Виконання позивачем посадових обов`язків упродовж спірного періоду за своїм змістом безпосередньо не свідчать про наявність права на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.

При цьому, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту виконання ОСОБА_1 у спірний період (з березня 2021 року по липень 2022 року) обов`язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) внаслідок виконання яких останній мав безпосередній контакт з населенням.

Також в матеріалах справи відсутні накази керівника відповідача, які б давали підстави для нарахування позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.

Водночас, матеріали справи не містять і доказів того, що позивачем оскаржувалася протиправна бездіяльність керівника щодо не включення до переліку осіб, яким здійснюється доплата.

З огляду на те, що позивачу в окремі періоди виплачувалася вказана доплата у межах визначеного законодавством граничного розміру такої надбавки до 50%, що підтверджується наведеним вище, і матеріали справи не містять доказів наявності наказів керівника відповідача щодо виплати цієї надбавки за інші періоди, суд доходить висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати позивачу додаткової доплати за період з березня 2021 року по липень 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити на користь позивача додаткову винагороду у розмірі до 100000 (ста тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 24 лютого по березень 2022 року і в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень щомісячно за період з квітня по липень 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум, то останні задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Указом Президента України від24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (який неодноразово продовжувався та триває на даний час).

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В подальшому, з 1 червня 2022 року діє редакція п.1 постанови №168, на підставі постанови КМУ від 01.07.2022 №754, якою слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

З наведеного слідує, що факт несення служби, виконання певних завдань та функції фіксується командирами (начальниками) і в наступному узагальнюється і закріплюється наказами.

Проте, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд вважає, що відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» збільшеної до 100000,00 грн,

Стосовно твердження, що виконання повсякденних службових та посадових обов`язків, встановлених положеннями Закону України «Про Національну поліцію» є підтвердженням факту прийняття участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що дає право на отримання винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, то суд вказує, що позивач не може самостійно трактувати свої дії, як такі, що свідчать про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Суд вказує, що законодавець в подальшому впорядкував умови, за яких особам, наведеним у пункті 1 постанови №168 передбачена виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн та надав тлумачення поняттю безпосередньої участі в бойових діях або заходах.

Так, термін «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених, заходів», визначено окремим дорученням Міністра Оборони України від23.06.2022 №912/в/29, наказами Державної прикордонної служби України «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», зокрема наказом від30.07.2022 №392/0/81-22-АГ та Порядком та умовами виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від28.11.2022 №775.

Зазначеними нормативно-правовими актами визначено, які саме дії військовослужбовців, поліцейських, тощо, слід відносити до безпосередньої участі в бойових діях або заходах та визначено якими саме документами така участь підтверджується.

Таким чином, за відсутності доказів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно за період з квітня по липень 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум, слід зазначити про таке.

Відповідно до довідки УФЗБО ГУНП в Чернігівській області від 06.09.2023 №493/124/21/01-2023 за період з 24.02.2022 по 25.03.2022 позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 25 666 гривень (з розрахунку 30000 гривень) відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 11.04.2022 №138о/с /а. с. 158, 159/.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі № 620/4674/22 встановлено, що наказом ГУ НП Чернігівській області від 21.03.2022 № 120о/с на підставі наказу ГУ НП в Чернігівській області від 21.03.2022 № 383 підполковника поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказами ГУ НП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 424 та від 13.05.2022 № 212 о/с накази ГУ НП в Чернігівській області від 21.03.2022 № 383 та від 21.03.2022 № 120 о/с були скасовано, як передчасні, а позивача поновлено на службі в поліції.

Водночас, наказом ГУ НП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 212 о/с на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 425 ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

У зв`язку з викладеним наказом начальника ГУ НП в Чернігівській області від 13.06.2022 № 489 підполковника поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, не належне невиконання посадових (функціональних) обов`язків, недотримання вимог статей 1, 3, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, Присяги працівника поліції, у частині самоусунення з 16.03.2022 від виконання своїх службових, функціональних обов`язків як поліцейського від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави, зокрема, як керівника, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» під час дії правового режиму воєнного стану на території України, виїзду (без належного погодження керівництва ГУНП в Чернігівській області) за межі м. Чернігова, зокрема, місця дислокації підрозділу, самоусунення від керівництва підпорядкованими підрозділами та особовим складом та неповернення до місця дислокації підрозділу в період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаний вище вид стягнення реалізований наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 28.06.2022 № 332 о/с, яким ОСОБА_1 з 29.06.2022 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» /а. с. 26/.

В подальшому, позивач з 28.06.2022 по 20.07.2022 перебував на лікуванні, у зв`язку з чим до наказу про звільнення було внесено зміни в частині дати звільнення, а саме вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції 20.07.2022, що підтверджується витягом з наказу ГУНП в Чернігівській області від 31.08.2022 № 425 о/с «По особовому складу» /а. с. 27/.

Зважаючи на викладене, позивач у спірний період не міг залучатися до заходів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Суд вважає за необхідне зазначити, що умовою, за якою особа має право на отримання додаткових виплат, які передбачені постановою №168 є виконання певних активних дій, на підставі наказів керівника, розпоряджень, тощо, пов`язаних із заходами захисту країни і протидією збройній агресії, тобто під час несення служби.

При цьому, під поняттям «несення служби» законодавець розуміє саме залучення до участі в оперативних заходах, несення варти, в тому числі в нічний час, в нарядах ті інших заходах, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, входження до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, поняття «несення служби» та «проходження служби» у цьому випадку, не є тотожними.

Факт перебування особи у списках особового складу установи, в якій особа проходить службу, при цьому перебуваючи поза межами дислокації підрозділу без відповідного наказу, відсторонення від виконання обов`язків поліцейського, перебування на лікарняному не можуть створювати передумови для виплати особі додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн.

Стосовно клопотання відповідача про залишення позовних вимог без розгляду в частині визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити на користь позивача додаткову винагороду в розмірі до 100000 (ста тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 24 лютого по березень 2022 року і в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень щомісячно за період з квітня по липень 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум, суд вказує таке.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд у рішення від 06.04.2023 по справі №260/3564/22 звертає увагу на те, що обов`язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов`язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).

Частиною першою статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

У Рішенні від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).

Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовних вимог в частині без розгляду.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги чинного законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу, яку суд задовольнив, а судовий збір у розмірі 1073,60 грн сплачений за вимоги позову, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, просп. Перемоги, 74,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000, код ЄДРПОУ: 40108651.

Повний текст рішення суду виготовлений 30 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Заяць