Постанова № 11452092, 10.09.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 рокуСправа № 2а-2227/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача Забєліна І. Б., Матросової Т. А., представника відповідача Стельмащук Ю. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІММ» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІММ» у позовній заяві просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 19.05.2010 року № 0000622399/2 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 188734,30 грн., в т. ч. 135091 грн. основного платежу та 53643,30 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на відсутність порушень, зазначених у акті перевірки, вважає, що оскаржуване рішення винесене відповідачем всупереч вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач Луцька ОДПІ у запереченні позову не визнав, зазначаючи, що податковою інспекцією правомірно донараховано товариству податок на прибуток.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, наведені у запереченні на позов, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Актом Луцької ОДПІ від 01.02.2010 року № 521/23-99/35298530 про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «ТІММ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період із 25.07.2007 року по 30.09.2009 року встановлено порушення підприємством п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, 7.3.2-7.3.4 п. 7.3. ст. 7, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 135091 грн., у тому числі: за IV квартал 2007 року в сумі 4450 грн., І квартал 2008 року в сумі 6500 грн., IV квартал 2008 року в сумі 20000 грн., І квартал 2009 року в сумі 55760 грн., за II квартал 2009 року в сумі 24581 грн., III квартал 2009 року в сумі 23800 грн.

У звязку з виявленими порушеннями та за наслідками апеляційного оскарження Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2010 року № 0000622399/2 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 188734,30 грн., в т. ч. 135091 грн. основного платежу та 53643,30 грн. штрафних санкцій.

З акту перевірки та пояснень представників сторін, наданих у засіданні суду, встановлено, що підприємством на порушення п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат Декларацій з податку на прибуток включено посередницькі послуги підприємця ОСОБА_5 в сумі 268800 грн. у рядку 04.01 „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11") та в сумі 80000 грн. у рядку 05.2 „самостійно виявлені помилки минулих податкових періодів". Зокрема: включено до складу валових витрат посередницьких послуг підприємця за 4 квартал 2007 р. в сумі 17800 грн., 1 квартал 2008 р. в сумі 26000 грн., 4 квартал 2008 р. в сумі 80000 грн., 1 квартал 2009 р. в сумі 75000 грн., 2 квартал 2009 р. в сумі 60000 грн., 3 квартал 2009 р. в сумі 90000 грн.

Луцька ОДПІ вважає, що акти виконаних робіт та акти прийому-передачі інформації не можуть бути належною підставою для віднесення до валових витрат сум коштів, сплачених за надані послуги, оскільки такі акти не містять даних щодо обсягів наданих підприємцем послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактичне понесення витрат та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) ТзОВ „TIMM", зазначені акти не відповідають умовам укладеного договору № 1 від 01.09.2007 р.

Однак, суд з такими висновками податкового органу не погоджується, враховуючи наступне.

Згідно укладеного ТзОВ „TIMM" (надалі - замовник) з підприємцем ОСОБА_5 (надалі - посередник) договору № 1 від 01.09.2007 р. про надання посередницьких послуг, пов'язаних з просуванням концентратів та преміксів для свиней та птиці виробництва фірми „DOSSCHE" (надалі - товар), посередник зобовязувався надати замовнику такі послуги: пошук та знаходження потенційних покупців; сприяння в укладенні договору між замовником і покупцем; супровід реалізації товару, організація збуту. Посередник, виконуючи функції з просування товару на території України та пошуку покупця, діє в інтересах замовника на власний розсуд та зобов'язується провести відповідні маркетингові дослідження кон'юнктури ринку аналогічних та подібних товарів в Україні, визначити перспективи просування товару на ринку України та орієнтовні обсяги місячних, квартальних та річних продаж; здійснити кваліфікований пошук та відбір потенційних покупців товару; зібрати інформацію щодо можливостей реалізації товару в конкретних сільськогосподарських господарствах тощо.

Відповідно до п. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За період, що перевірявся підприємець ОСОБА_5 надав позивачу послуги на загальну суму 268800 грн. Про факт надання зазначених послуг свідчать акти виконаних робіт, акти прийому-передачі інформації, у яких зазначаються найменування покупців, знайдених посередником. Також у матеріалах справи є договори, накладні на поставку товару покупцям, платіжні документи про оплату реалізованого товару покупцями.

Дані докази свідчать про те, що внаслідок укладення позивачем договору з підприємцем ОСОБА_6 про надання посередницьких послуг та надання таких послуг, товариством «ТІММ» досягнено економічного ефекту у власній господарській діяльності - реалізовано товар покупцям та отримано прибуток від реалізації товару.

Зважаючи на досліджені в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до валових витрат сум коштів сплачених підприємцю ОСОБА_5 за надані посередницькі послуги.

Також перевіркою на підставі прихідних накладних, ВМД та актів виконаних робіт, оборотних відомостей встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 04.01 декларацій з податку на прибуток за 3-й квартали 2009 року в сумі 191563,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2009 р. - 148038,00 грн., 2 квартал 2009 р. - 38328,00 грн., З квартал 2009 року на 5197,00 грн. Порушення встановлено при співставленні відображених показників декларації та реєстрів валових витрат (реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат відображено в додатку 2 до довідки про загальну інформацію). Згідно реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат (додаток 2), у складі валових витрат відображено вартість товарів (робіт, послуг) за датою оприбуткування товарів (а при імпорті товарів - за датою фактичного отримання відповідно до вантажно - митних декларацій). За період з 01.01.2009 р. по 30.09 2009 р. ТзОВ „TIMM" до складу валових витрат віднесено курсові різниці, що виникли при погашенні заборгованості нерезиденту за отриманий товар, який оприбутковано та частково реалізовано в попередніх звітних періодах 2008 року.

Податкова інспекція вважає, що платник податку при отриманні імпортних товарів на валові витрати відносить суми, які розраховані шляхом перерахування вартості товарів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів, а тому збільшення валових витрат на суму курсових різниць вважає неправомірним.

З даним висновком Луцької ОДПІ суд не погоджується з урахуванням такого.

Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті врегульовано пунктом 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. п. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 встановлено порядок визначення балансової вартості іноземної валюти, отриманої платником податку у вигляді виручки від реалізації товарів (робіт, послуг).

А підпунктом 7.3.4 встановлено порядок визначення балансової вартості валюти, яка придбавається за гривні, як це мало місце при здійсненні розрахунків ТзОВ «ТІММ» у взаємовідносинах з іноземними контрагентами. Згідно зазначеної норми у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

На момент оприбуткування товару валові витрати визначались за курсом НБУ, а коли валюта для розрахунку була придбана і стала відома її балансова вартість, валові витрати були уточнені підприємством у звітному періоді, в якому відбулось придбання іноземної валюти, що не суперечить вимогам п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених в акті перевірки фактичних обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 19.05.2010 року № 0000622399/2 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 188734,30 грн., в т. ч. 135091 грн. основного платежу та 53643,30 грн. штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 15 вересня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддяО. О. Андрусенко