Ухвала суду № 114517195, 30.10.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/8778/23

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:

1) Визнатипротиправними дії, бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стосовно відмови у відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача - ОСОБА_1 від 07.09.2023 р. та винесення Повідомлення старшого державного виконавця Білинця В.О. №72721558/5-4094 від 27.09.2023 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/2746/22/2023 від 27.07.2023 р. у формі електронного документа.

2) Скасувати Повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білинця В`ячеслава Олександровича №72721558/5-4094 від 27.09.2023 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, як такого, що суперечить вимогам закону.

3) Зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білинця В`ячеслава Олександровича прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження за заявою в електронній формі ОСОБА_1 від 07.09.2023 щодо примусового виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду №260/2746/22/2023 від 27.07.2023 року у формі електронного документу, що надійшли на адресу електронної пошти відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про невідповідність останньої вимогам ст. 161 КАС України, що полягає в наступному:

Так, ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено у позові три вимоги немайнового характеру, дві з яких є похідними вимогами зобов`язального характеру, таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Водночас, у позовній заяві позивач зазначив, що є звільненим від сплати судового збору як учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження вказаного позивачем долучено до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій.

Водночас, з цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

При цьому, пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій та бездіяльності ДВС, що свідчить про те, що заявлені вимоги не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Вказана правова позиція також викладена у постанові від 20.01.2021 року Великої Палати Верховного Суду у справі 9901/258/20 (провадження №11-331заі20).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2018 року у справі № 820/2891/17, від 26.03.2018 року у справі №805/3967/17-а, від 03.04.2018 року у справі №814/2000/17, від 13.07.2018 року у справі №461/618/17, від 23.08.2018 року у справі №800/416/17, від 07.08.2018 року у справі №826/14550/17, від 30.07.2019 року у справі №701/226/19.

Таким чином, спір у даній справі не пов`язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій або Героя України, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. за звернення з даним позовом до суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ___ (назва суду, де розглядається справа), _____ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред`явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви, що оформлена у письмовій формі, додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При цьому, згідно з нормами частини 7 і 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 9 зазначеної статті Кодексу, у випадку подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21, визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.

Так, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету (пункт 29 розділу ІІІ зазначеного Положення).

Дослідивши зміст поданого електронного позову та оглянувши надіслані разом з ним сканкопії документів, що скріплені електронним підписом позивача, суддя встановив, що всупереч вимог частини 9 статті 44 КАС України позивач не подав до суду докази надсилання ним листами з описом вкладення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками. Водночас докази надсилання позивачем до електронного кабінету відповідача (за наявності у нього такого електронного сервісу) копії позову, також відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити доказ сплати судового збору для звернення до суду із даним позовом у розмірі 1073,60 грн. та докази надсилання ним листом з описом вкладення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті