Рішення № 114517187, 30.10.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/7644/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (далі відповідач, УСБУ в Закарпатській області), яким просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області щодо відмови у донарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі звільнення зі служби ОСОБА_1 з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, нарахованої та виплаченої у період з 01.03.2022 р. по 31.05.2023 р. у загальному розмірі 446416,08 грн.;

2. Зобов`язати Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби ОСОБА_1 з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, нарахованої та виплаченої у період з 01.03.2022 року по 31.05.2023 року у загальному розмірі 446416,08 грн.;

3.Визнати протиправними дії Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області щодо невнесення у довідку ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та абзацу 8 п. 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) № 359 від 08.11. 2022 року відомостей про фактично отриманих сум ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану період з 01.03.2022 року по 31.05.2023 року у загальному розмірі 446416,08 грн.

4. Зобов`язати Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області оформити довідку ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та абзацу 8 п. 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 (зі змінами) № 359 від 08.11.2022 року відомостей про фактично отриманих сум ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану період з 01.03.2022 року по 31.05.2023 року у загальному розмірі 446416,08 грн. та направити вказану довідку до відповідного Головного управління Пенсійного фонду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в Управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області. Так, при звільненні зі служби, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу, однак без врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яку він отримував у період з 01.03.2022 року по 31.05.2023 року. Крім цього вважає, що відповідачем протиправно не внесені у довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії позивача відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відомості про фактично отримані суми додаткової грошової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 за вищевказаний період. Як наслідок, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 та оформити і направити до відповідного територіального органу Пенсійного фонду довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії з обов`язковим зазначенням додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, нарахованої та виплаченої у період з 01.03.2022 року по 31.05.2023 року.

Ухвалою судді від 12.09.2023 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що 11.04.2020 року позивач вперше звільнений з військової служби в СБУ у запас та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 26.02.2022 року позивач був призваний із запасу СБУ на військову службу за призовом під час мобілізації та проходив військову службу в УСБУ в Закарпатській області до 31.05.2023 року.

Вказує, що додаткова винагорода, яка передбачена Постановою № 168, не має регулярною характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов. Така додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 грн.

Відтак додаткова винагорода, яка передбачена Постановою № 168, не є щомісячною чи такою, що виплачується раз на місяць, в розумінні «Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Сторона відповідача вважає, що вказані вище обставини поза розумним сумнівом свідчать про безпідставність тверджень позивача про «постійний характер» додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, а відтак про безпідставність заявлених у справі позовних вимог.

Крім того, сторона відповідача вважає помилковим твердження позивача про сплату ЄСВ із суми отриманої ним додаткової грошової, передбаченої Постановою № 168, оскільки, для одержувачів додаткової винагороди за Постановою № 168 чинним законодавством не передбачено покладення на них фінансового навантаження (зобов`язання) по сплаті ЄСВ із суми нарахованої та виплаченої їм такої додаткової винагороди. Відповідно, нарахування і сплата ЄСВ з суми такої додаткової винагороди об`єктивно не мас наслідком зменшення розміру цієї винагороди (на суму ЄСВ). що фактично виплачується військовослужбовцям, оскільки сплата ЄСВ у цьому випадку здійснюється виключно за рахунок державного бюджету.

Посилання сторони позивача на постанову Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16-а та на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 вважає безпідставним, оскільки спори, що розглядалися у даних справах, є спорами з пенсійними органами та не стосуються безпосередньо питань, які є предметом розгляду у даній справі.

Крім цього, посилання сторони позивача на постанову КМУ від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільною захисту Державної служби надзвичайних ситуацій» (яка втратила чинність на підставі постанови KM У від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького стаду та деяких інших осіб») також вважає безпідставним, оскільки Постанова № 889 не розповсюджувала свою дію на військовослужбовців СБУ.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Судом встановлено, що в період з 26.02.2022 року по 31.05.2023 року позивач проходив службу в УСБУ в Закарпатській області.

Наказом начальника УСБУ в Закарпатській області від 29.05.2023 року № 167-ОС/дск полковника ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого Ужгородського районного відділу (з дислокацією у м. Перечин Закарпатської області), звільненого з військової служби з дня виключення зі списків особового складу наказом Служби безпеки України від 18.05.2023 року № 621-ОС-дск за пп. «в» п. 61 та пп. «б» (за станом здоров`я непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку, з урахуванням часу на здавання посади, виключити зі списків особового складу з 31.05.2023 року.

На адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації стосовно виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 відповідач повідомив, що вказана винагорода нараховувалася та виплачувалася позивачу з 26.02.2022 року по день звільнення з військової служби. Крім цього зазначив, що додаткова винагорода не має постійного характеру, вона не відноситься до складу грошового забезпечення, тому така винагорода не включається в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні без врахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Дія Закону № 2011-XII поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей (п.1 ч.1 ст.3 Закону №2011-XII).

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.4 ст.9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №2011-XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/202 Про введення воєнного стану в Україні (далі Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 18.04.2022 року Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 17.05.2022 року № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 12.08.2022 року № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

На переконання суду, додаткова винагорода, яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 року №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: - на період дії воєнного стану; - поліцейським; - пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється на підставі статті 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, а порядок обчислення вказаної допомоги визначений розділом VI Порядку № 260.

Відповідно до вказаних нормативних документів нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Включення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету - Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану до складу грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, вищезгаданими нормативними документами не передбачено.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260 до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

При вирішенні питання щодо того, чи є передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, суд виходить з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 грн.

Таким чином, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168, має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні підстави для включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 зі служби, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу у період з 26.02.2022 року по 31.05.2023 року.

Як наслідок, також відсутні підстави для включення до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що подається для обчислення пенсії, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.

З наведених підстав позов ОСОБА_1 до УСБУ в Закарпатській облатсі про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 3 код ЄДРПОУ 20001562) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СуддяС.І. Рейті