Ухвала суду № 114514946, 18.10.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4141/23

Провадження №2/760/6193/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

представника відповідача - адвоката Балійчук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної фінансово-кредитної установи до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - адвокат Міхальов А.О. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача шкоду, заподіяну у зв`язку з оплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 296527,73 грн та понесені позивачем судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено перше судове засідання на 11 травня 2023 року.

02 травня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Балійчук Л.І. до суду надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

03 травня 2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Балійчук Л.І., в якому вона просила відмовити в задоволенні позовної заяви. Також представником відповідача було подано клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про витребування доказів.

10 травня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Балійчук Л.І. до суду надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи та клопотання про доручення доказів.

В судове засідання, призначене на 11 травня 2023 року сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 11 травня 2023 року представник позивача - адвокат Міхальов А.О. подав до суду клопотання, в якому вказав, що він не має змоги бути присутнім на судовому засіданні у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні, а тому та просив розгляд справи відкласти на іншу дату. Розгляд справи було відкладено на 19 липня 2023 року.

16 травня 2023 року представник позивача Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - адвокат Міхальов А.О. подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позов в повному обсязі з огляду на те, що доводи відповідача, викладені у відзиві є необґрунтованими та не підтверджуються жодними належними доказами. Також подав заперечення щодо клопотань про витребування доказів та приєднання документів до матеріалів справи.

23 травня 2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Балійчук Л.І. просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судове засідання, призначене на 19 липня 2023 року було відкладено на 18 жовтня 2023 року за клопотанням представника відповідача - адвоката Балійчук Л.І. у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.

18 жовтня 2023 року представник позивача Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином. 17 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - адвоката Авраменко Л.С. про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 жовтня 2023 року у зв`язку з тим, що адвокат Міхальов А.О. відсторонений від роботи, відповідно до наказу ДІФКУ №52-к/тр від 22 вересня 2023 року, а інші представники відділу юридично-правового супроводу установи не є адвокатами та не мають право на заняття адвокатською діяльністю та не уповноважені на участь у судовому засіданні в даній справі, а тому не можуть взяти участь у вищезазначеному судовому засіданні в якості представника установи.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Балійчук Л.І. в судовому засіданні просила залишити позовну заяву без розгляду, оскільки представник позивача повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, заяв про розгляд справи без його участі не подавав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд прийшов до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Також необхідно зазначити, що вищевказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Таким чином, судом встановлено, що представник позивача повторно не з`явився в судове засідання 18 жовтня 2023 року, про дату, час місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи. Також у матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про розгляд справи без її участі.

Щодо доводів поважності причин неявки в судове засідання, зазначених у заяві Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 17 жовтня 2023 року, щодо відсторонення від роботи адвоката Міхальова А.О. та відсутності інших адвокатів, які наділені повноваженнями на представництво інтересів позивача в суді, суд зазначає наступне.

Держава не відповідальна за професійний юридичний захист особи у цивільній справі, незалежно від того, на яких умовах надається правова допомога - на умовах безкоштовної чи оплатної правової допомоги адвоката, крім особливих обставин (рішення ЄСПЛ від 30 березня 1999 року у справі "Tuzinski проти Польщі", заява № 40140/98, умови визначення про неприйнятність).

В обов`язки держави також не входить забезпечення необхідного балансу між ефективним доступом до суду з одного боку, та незалежністю професії юриста з іншого (рішення ЄСПЛ від 22 березня 2007 року у справі "Старощик проти Польщі", заява № 59519/00, пункт 135).

Суд, з урахуванням висновків ЄСПЛ, зазначає, що суди у цивільних справах не оцінюють надання або ненадання особі правової допомоги, що перешкодило їй отримати ефективний доступ до суду.

Національні суди повинні враховувати можливість заявника ефективно представляти себе у суді (рішення ЄСПЛ від 07 травня 2002 року у справі "Мак-Вікар проти Сполученого Королівства", заява № 46311/99, пункти 48 - 62; від 23 вересня 1998 року у справі "Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства", заява № 68416/01, пункт 61).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ч.1 ч.2 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року цивільну справу за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу визнано малозначною.

Отже, позивач може брати участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через іншого представника за довіреністю, який не є адвокатом.

А тому, на переконання суду, зазначені у заяві про відкладення розгляду справи причини неявки представника позивача в судове засідання суд визнає не поважними.

Як зазначено в ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що розгляд справи без участі позивача не є можливим, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання.

Керуючись статтями 10, 13, 128, 131, 158, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державної фінансово-кредитної установи до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова