Рішення № 114514567, 04.10.2023, Оболонський районний суд міста Києва

04.10.2023 Справа № 756/359/22

Провадження № 2/756/739/23

Справа № 756/359/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2023 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва», третя особа ОСОБА_2 , про визнання наймачем жилого приміщення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Оболонської РДА, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва», третя особа ОСОБА_2 , про визнання наймачем жилого приміщення та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що є онукою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який за життя проживав у квартирі АДРЕСА_1 , в яку вселився разом з її покійним 27.10.2020 року батьком ОСОБА_4 на підставі ордеру на зайняття жилого приміщення від 07.01.1989 року. Крім того у вказаній квартирі проживала й ОСОБА_2 , яка у період з 1986 по 1992 рік перебував у шлюбі з її покійним батьком.

Оскільки після народження вона також проживала у цій квартирі, однак зареєстрована не була, є єдиною спадкоємицею, після смерті свого батька, займалась організацією його поховання, намагалась вступити у спадщину однак виявила, що квартира належним чином приватизована не була, ОСОБА_1 просить суд визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення з наданням їй права на реєстрацію місця проживання в житлі замість попередніх наймачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які померли; зобов`язати Оболонську районну у місті Києві державну адміністрацію та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» змінити договір найму жилого приміщення (квартира АДРЕСА_1 ) у частині нового наймача - ОСОБА_1 з наданням їй права реєстрації місця проживання у вказаному житлі.

У відзивах на позовну заяву представники Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» просять відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

У відповіді на відзиви ОСОБА_1 , вважаючи безпідставними доводи представників відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву, просить задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні позивачка та її представниця позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити, посилаючись на викладені у позові та відповіді на відзив обставини.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзивах.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Заслухавши учасників справи, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 мала дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 13).

Батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_4 , а його батько ОСОБА_3 про, що свідчать свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 12, 17).

06.02.1986 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_2 , якій після шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 . 22.10.1992 року вони розлучилися, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с. 20-21).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 19).

ОСОБА_1 займалась організацією поховання ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва та договір-замовлення №25.13184П на організацію проведення поховання (а.с. 22, 23).

Згідно ордеру на жиле приміщення № 13615 від 07.01.1989 року, ОСОБА_3 надано право на вселення до квартири АДРЕСА_2 , що в подальшому змінила назву на АДРЕСА_3 , разом із сім`єю у складі трьох чоловік: сином - ОСОБА_4 та дружиною сина - ОСОБА_6 (а.с. 87).

Як вбачається зі змісту листа Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 104-9829 від 19.11.2021 року квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (не приватизована). За інформацією з Реєстру територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 з 23.11.1999 року по 10.09.2021 року була зареєстрована за іншою адресою і на сьогодні реєстрація місця проживання у м. Києві у неї відсутня, а відтак у Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації відсутні правові підстави для розгляду питання щодо можливості укладення договору найму на вищевказану квартиру (а.с. 41-42).

Відповідно до витягу № 81606888 від 04.07.2022 року з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщені за адресою: АДРЕСА_4 за період з 30.01.2017 по 04.07.2022 року у вказаній квартирі з 09.02.1989 року зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , якого з 25.01.2021 року знято з реєстрації за вказаною адресою (а.с. 73).

Згідно довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ) за період з 01.07.2018 року по 01.07.2022 року у квартирі АДРЕСА_1 наявна заборгованість у розмірі 63 944 грн. 88 коп. (а.с. 88).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали показання про те, що за життя ОСОБА_4 його донька ОСОБА_1 часто приїздила до батька і допомагала йому.

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Складовими права на житло є забезпечення умов з приводу можливості кожного громадянина мати житло і гарантовану непорушність права користування житлом. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У ч. 1 ст. 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ст. 15 ЖК України та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» повноваження щодо управління житловим фондом, здійснення контролю за його використанням, надання житла, укладення договору найму житлових приміщень, видача ордеру на жиле приміщення тощо відносяться до компетенції районних в місті Києві державних адміністрацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Як передбачено ст. 65 ЖК України квартиронаймач вправі в установленому порядку, за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2 роз`яснено, що, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати: чи дотриманий порядок при їх вселенні, зокрема, чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлено угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї певний порядок користування жилим приміщенням.

За правилами ч. 1 ст. 781 ЦК України договір найму припиняється в разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 цього ж Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

У ч. 5 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Враховуючи, що позивачкою не доведено дотримання визначеного законом порядку вселення до спірної квартири за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на момент смерті яких вона зберігала за собою постійне місце проживання за іншою адресою, а з реєстрації знялася вже після смерті батька, згоду про заміну наймача від ОСОБА_2 , яка в установленому порядку не була визнана такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, а також до участі у справі в якості відповідача не залучалася, не отримувала, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва», третя особа ОСОБА_2 , про визнання наймачем жилого приміщення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня складення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя