Постанова № 114512558, 25.10.2023, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1073/23

Номер провадження № 3/371/584/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О.,

за участі секретаря судового засідання Семерей Л.М.

прокурора Фрей Р.А.

правопорушника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює у Комунальному підприємству «Миронівка-житло» на посаді начальника, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч.1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією за номерами 1851, 1852 від 12.07.2023 року складені відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, виконуючий обов`язки начальника Комунального підприємства «Миронівка-жило» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією. Згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган управління - Миронівську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між приватними інтересами та службовими повноваженнями, підчас підписання наказів про преміювання працівників Комунального підприємства «Миронівка-благоустрій», а саме, відповідно до наказу № 140 від 30 грудня 2022 року про нарахування винагороди (премії) працівникам підприємства, здійснив преміювання працівників, серед яких була його невістка ОСОБА_3 в у розмірі 20% посадового окладу.

Чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП, ОСОБА_1 не повідомив, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, щодо суперечності між приватними інтересами та службовими повноваженнями, підчас підписання наказів, не здійснював повідомлення про наявність у нього конфлікту інтересів.

Відповідно до постанови Миронівського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень визнав в повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративні правопорушення за ч. 1, ч 2 ст.172-7 КУпАП України відносно ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, зокрема підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту «А» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Миронівської міської ради від 29.10.2021 до п. 4 статуту КП «Миронівка - житло» є юридичною особою, підпорядковане Миронівській міській раді.

01.07.2022 року між ОСОБА_1 та Миронівською міською радою укладено контракт на виконання обов`язків начальника з 01.07.2022 по 31.12.2022.

Згідно зі статутом та контрактом начальник КП «Миронівка-житло» ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією

Відповідно до копії наказу від 30 грудня 2022 року «Про нарахування винагороди (премії) працівникам підприємства» ОСОБА_1 підписуючи даний наказ здійснив преміювання працівників підприємства призначивши своїй невістці ОСОБА_3 преміювання в розмірі 20% посадового окладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є близькими особами у розумінні абз. 4 ч. 1 ст. 1 закону, оскільки є свекром та невісткою.

Як зазначено у диспозиціїч.1ст.172-7КУпАП відповідальність заданою нормою закону настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягне за собою відповідальність, передбачену ч.2 ст.172-7 цього Кодексу.

Згідно примітки до статті 172-7 КУпАП:

Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно пунктів 2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно, а також не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

За змістом частини першої статті 1 зазначеного Закону приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Законом України «Про запобігання корупції» визначено поняття реального конфлікту інтересів.

Відповідно п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Як зазначалося вище, реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Отже, для реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: 1) приватний інтерес; 2) службове повноваження, представницьке повноваження; 3) протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Під час притягнення особи за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів належить враховувати відповідну оцінку приватних інтересів через призму їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень.

Таким чином, проаналізувавши надані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, вважаю, що вони у своєму взаємозв`язку доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки останній, будучи начальником КП «Миронівка - житло», був наділений повноваженнями щодо надання премій працівникам даного підприємства.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень,передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, повністю доведена у судовому засіданні та не заперечується ним самим.

За положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

За положеннями ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Судом не встановлено обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення стосовно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Вказані матеріали складені стосовно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП враховується суспільна небезпечність вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, а також особистість останнього, який є повнолітньою, дієздатною особою та повністю визнав свою вину.

Враховуючи викладене, суд уважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, за більш тяжке адміністративне правопорушення, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу, у мінімальному розмірі, встановленому санкцією вказаної статті, яке є безальтернативним та у даному випадку буде справедливим, необхідним для виправлення та попередження вчинення порушником нових адміністративних правопорушень, в тому числі і аналогічних.

Згідно зі статею 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.40-1, 172-7,279-280,283-285,289 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень

Штраф підлягає сплаті за реквізитами: рахунок отримувача: UA628999980313080106000010748; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081100; код класифікації доходів бюджету 21081100.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Роз`яснити правопорушнику, що на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП,у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, який необхідно сплатити на рахунок: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення постанови до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Суддя М.О.Кириленко