Рішення № 11451079, 28.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" вересня 2010 р.Справа № 9/810

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пчелінова М.В. дов.від 23.07.2008р.

від відповідача: Дудник В.В. дов.від 22.01.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком в особі Житомирської філії" (м.Житомир)

до Дочірнього підприємства "Агрофірма Ян" ПП "Ян" (с.Немиринці Ружинського району)

про стягнення 13741,95 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 23.09.2010р. оголошувалась перерва до 28.09.2010р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 13741,95грн., з яких: 10811,39грн. заборгованості за надані послуги електрозв'язку, 538,62грн. пені, 1907,88грн. інфляційних нарахувань та 484,06грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором про надання послуг бізсес-мережі № 24-05/1767 від 31.10.2007р., в частині сплати позивачу за надані телекомунікаційні послуги у встановлені договором строки.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов визнав частково в сумі 4632,89 грн.боргу, 538,62 грн. пені, інфляційних в розмірі 1407,40 грн. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач не виконав свої зобов'язання за договором, з жовтня 2009р. припинив надання послуг, у зв'язку з чим сума боргу в розмірі 6178,75 грн. є безпідставною. Також зазначив, що індекси інфляції у квітні та травні 2010р. становлять 99,7 та 99,4, отже інфляційні втрати позивача у цей період відсутні. Щодо нарахованих 3% річних відповідач заперечив у повному обсязі, мотивуючи тим, що одночасне стягнення з відповідача встановлених договором суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за користування чужими коштами та збільшення боргу з урахуванням 3% річних, передбачених ст.625 ЦК України, є безпідставною.

В судовому засіданні 09.09.2010р. представник позивача надав відзив на заперечення до позовної заяви в якому зазначив, що 3% річних нараховано на підставі ст.625 ЦК України, а п.4.2 укладеного з відповідачем договору передбачена лише обов'язкова оплата пені. Надав докази надання телекомунікаційних послуг відповідачу до травня 2010р. (роздруківки телефонних розмов). Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань зменшив на 410,48 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 13331,47 грн. з яких: 10811,39 грн. борг, 538,62 грн. пеня, 484,06 грн. 3% річних, 1497,40 грн. інфляційних нарахувань. В засіданні суду 28.09.2010р. позовні вимоги в сумі 13331,47 грн. з яких: 10811,39 грн. борг, 538,62 грн. пеня, 484,06 грн. 3% річних, 1497,40 грн. підтримав.

Господарський суд розцінює вказані пояснення позивача як заяву про уточнення позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та вважається заявленим спір про стягнення 13331,47 грн.

Представник відповдіача в засіданні суду 28.09.2010р. позовні вимоги визнав в сумі 10811,39 грн.боргу, 538,62 грн. пені, 1497,40 грн. інфляційних, в частині стягнення 3% річних в сумі 484,06 грн. просив суд відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору №24-05/1767 від 31.10.2007р. (а.с. 7), ВАТ "Уктелеком" (позивач у справі) надає послуги Бізнес мережі Утел Дочірньому підприємству "Агрофірма Ян" ПП "Ян" (відповідач у справі).

Даний договір діє до 31.12.2008р. (п.6.1).

У разі коли жодна із сторін за два тижні до закінчення терміну дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах (п.6.2).

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 року № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 32 “Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720, споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 договору не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, позивач виставляє відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг. Відповідач повинен оплатити рахунок за послуги протягом 10 робочих днів з моменту його отримання(але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на р/р позивача.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати коштів за надані послуги створилась заборгованість в сумі 10811,39грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача пеня становить у сумі 538,62 грн. (а.с.13)

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованих розрахунків позивача, сума 3% річних складає 484,06грн., сума інфляційних нарахувань (згідно уточнення) - 1497,40грн.

Проте, відповідач заперечує щодо нарахованих 3% річних, мотивуючи тим, що одночасне стягнення з відповідача встановлених договором суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за користування чужими коштами та збільшення боргу з урахуванням 3% річних, передбачених ст.625 ЦК України, є безпідставною.

Суд не погоджується з доводами відповідача враховуючи наступне.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Санкція у вигляді пені, передбачена сторонами у договорі, є обов'язковою у разі порушення його умов. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За таких обставин, враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13331,47 грн. з яких: 10811,39 грн. борг, 538,62 грн. пеня, 484,06 грн. 3% річних, 1497,40 грн. інфляційних нарахувань. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявленим позовним вимогам.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.36 Закону України "Про телекомунікації", керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма Ян" Приватного підприємства "Ян", 13643, Житомирська область, Ружинський район, с. Немиринці, вул. Дзержинського,58, ідентифікаційний код 30847917

на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114 - 10811,39грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 538,62грн. пені, 1497,40грн. інфляційних нарахувань, 484,06грн. 3% річних, 133,31 грн. витрат по сплаті державного мита, 228,95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 01.10.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам