Рішення № 1145107, 15.11.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.07

Справа № 15/534-07.

за позовом Фізичної особи – підприємця Кащенко Алли Степанівна, м. Суми

до відповідача Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

про визнання права на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача : Ломака Ю.М., довіреність б/н від 29.10.2007р.

від відповідача : Ромась І.М., довіреність б/н від 09.02.2007р.

Суть спору: Позивач просить визнати за ним пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу орендованих ним нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17, загальною площею 796,9 кв.м.; зобов’язати відповідача підготувати до продажу шляхом викупу нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17, загальною площею 796,9 кв.м. та здійснити процедуру продажу шляхом викупу цього приміщення на користь позивача.

Відповідач подав відзив на позов №450/ю від 14.11.2007р., в якому пояснює, що позивачем до управління були надані документи, що підтверджують внесення ним поліпшень більш, ніж на 25% залишкової вартості приміщення, а стаття 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки», який діє і на сьогоднішній день, передбачає, що у разі здійснення за рахунок власних коштів за згодою орендодавця поліпшень, які неможливо відокремити без завдання шкоди майну, вартістю не менше 25% залишкової вартості, орендар набуває право на викуп цього майна, тому враховуючи викладене, відповідач просить розглянути справу на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № УКМ-0156 від 23 січня 2006 року, позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 796,9 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Металургів, буд. № 17. Право на оренду позивач отримав на підставі рішення Сумської міської ради № 1381-МР від 28.09.2005 року. Залишкова вартість об'єкта оренди, відповідно до довідки КП «СМБТІ» від 26.02.2007 року становить 181279,00 гривень.

Відповідно до дозволу орендодавця на поліпшення орендованого майна від 08.02.2006 року № 273/01-08, позивачем здійснено капітальний ремонт, в результаті чого у невід'ємні покращення об'єкта оренди вкладено 138971, 64 грн., без врахування ПДВ, що підтверджується «Аудиторським висновком про фінансування ремонтних робіт орендованого приміщення, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Металургів, № 17 (підвал)» від 04 квітня 2007 року та «Висновком про ідентифікацію невід'ємних покращень об'єкту нерухомості», здійсненого оцінщиком Е.А. П'ятаковою сертифікат (ФГИУ и УОО № 2455).

Отже, вартість поліпшень орендованого майна, зробленого орендарем, становить більше як 25 відсотків від залишкової вартості об'єкту оренди.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до статті 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки» орендар, який за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об‘єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової вартості майна, набуває право на викуп цього майна.

Згідно статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства. Статтею 48 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки» встановлено, що продаж об'єктів групи «А» здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та вказаної програми.

Стаття 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначає поняття «приватизації», а саме: приватизацією державного майна – є відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону, з метою підвищення соціально - економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» до приватизації майна права комунальної власності застосовуються положення, як вказаного Закону, так і норми Закону України «Про приватизацію державного майна».

Стаття 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначає коло осіб, які можуть бути продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, а саме відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Разом з тим, в цій же статті Закону визначено, що органи, уповноважені виступати продавцями відповідних об'єктів приватизації, іменуються "органи приватизації". Аналогічні положення щодо органів, які можуть здійснювати приватизацію, викладені у ч. 1, 6 і 7 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна». Такими органами є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо майна, яке є державною власністю; органи приватизації в Автономній республіці Крим - щодо майна, яке є у власності Автономної республіки Крим; органи, створені відповідними місцевими радами та їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними - щодо майна, яке перебуває у комунальній власності.

Названі органи складають єдину систему державних органів приватизації в Україні, повноваження яких визначено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Серед повноважень, визначених вказаною правовою нормою, законодавець, зокрема надав органу приватизації право на: здійснення повноважень власника державного майна у процесі приватизації; здійснення продажу майна, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств; затвердження планів приватизації майна, що перебуває у державній власності, планів розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; укладення угод щодо ведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу; укладення договорів на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації; укладення у випадках, передбачених законодавством, угод щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації; контролюють виконання умов договорів купівлі - продажу державного майна; здійснення продажу земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.

Отже, законодавець однозначно передбачив повноваження щодо укладення договорів купівлі - продажу в процесі приватизації, поклавши їх саме на орган приватизації, визначивши саме його, а не будь - яку іншу особу продавцем відповідного майна.

Крім того, з огляду на норми Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27.12.2006 року № 333-МР, відповідач є органом приватизації, який створено Сумською міською радою, оскільки згідно до п. - п. 2.22.- 2.36. виконує відповідні функції з проведення процедури приватизації об'єктів, які належать до власності територіальної громади м. Суми.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та факт здійснення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна, підтвердженого як аудиторським, так і експертним висновком, позивач звернувся до відповідача з заявою про включення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2007 році орендованих ним нежитлових приміщень.

За змістом ч.5 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” № 2544-ХІІ від 07.07.1992 р. (із подальшими змінами та доповненнями) орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом, є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства, не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Своїм листом від 03.07.2007 року за № 875/01-62 (який є відповіддю на вищевказану заяву позивача про приватизацію), відповідач повідомив позивача, що управлінням майна комунальної власності підготовлено проект рішення Сумської міської ради «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Суми (нежитлові приміщення), що підлягають приватизації у 2008 році», до якого включено орендоване позивачем нежитлове приміщення. Зазначений проект рішення було винесено на розгляд постійної комісії з питань контролю за використанням об'єктів комунальної власності та приватизацією. Проте, 05.06.2007 року комісія рекомендувала зняти вищевказаний проект з розгляду для опрацювання. Одночасно позивача було повідомлено, що оскільки його заява надійшла 11.04.2007 року, тому до цього часу нежитлове приміщення, орендоване позивачем, не було включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році.

Представник позивача пояснив, що викладені у відповіді твердження про невчасне надходження заяви позивача не відповідають дійсності, оскільки позивач неодноразово на протязі 2006 року звертався до орендодавця з відповідними заявами на приватизацію. Про це свідчать відповіді від 30.08.2006 року № 2512/01-08, від 26.12.2006 року та № 1050/01-08 від 07.05.2007 року, в яких стверджується про неодноразовий розгляд даного питання комісією міської ради з питань контролю за використанням об'єктів комунальної власності та приватизацією.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 р. у справі № 1-16/2000 з положень частини п'ятої статті 7 Закону випливає, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами.

Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно до Закону; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджене переліків, передбачених ч. 1 ст. 7 зазначеного вище закону.

Таким чином, відповідач відмовив позивачеві в приватизації орендованого ним нежитлового приміщення шляхом викупу з підстави, що не передбачена чинним законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування (у тому числі і позивач), їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки» визначає умови набуття орендарем права на приватизацію шляхом викупу орендованого майна, саме тоді, коли він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків від залишкової вартості майна

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств малу приватизацію» право власності на державне майно підтверджується договором купівлі - продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі - продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлює, що порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України. В свою чергу, наказом Фонду Державного майна України від 18.11.96 р № 1398 затверджено «Типовий договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу».

Укладенню вищевказаного договору купівлі - продажу передує процедура підготовки об'єкту малої приватизації до продажу, яку здійснює відповідач, відповідно до свого положення та норм Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію»), яка включає в себе: визначення ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу; підготовка та публікація інформації про об'єкти малої приватизації; інші дії.

Отже, відповідач безпідставно відмовив відповідачеві у включенні орендованого ним нежитлового приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу у 2007 році та не розпочав підготовку об'єкта малої приватизації до продажу, так як у відповідача були відсутні підстави для такої відмови, а право позивача на викуп даного приміщення шляхом викупу прямо передбачене п. 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000- 2002 роки» та підлягає відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України захисту судом шляхом визнання за позивачем його порушеного права на приватизацію шляхом викупу орендованого нежитлового приміщення та проведення відповідної процедури приватизації.

Крім того, першочергове право позивача на приватизацію орендованого приміщення встановлене також умовами орендного договору. Так, відповідно до протоколу розголосу до договору оренди нежитлового приміщення, погодженого з боку як орендодавця так і орендаря, текст договору доповнено пунктом 6.1.5. наступного змісту: «(орендар) має першочергове право на приватизацію даного приміщення».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що представник відповідача проти позовних вимог не заперечує, посилається на статтю 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки» та покладається на розсуд суду, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Фізичною особою – підприємцем Кащенко Аллою Степанівною (40034, м. Суми, вул. Д.Коротченка, буд. 37, кв. 94, код 2161715942) пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу орендованих ним нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17, загальною площею 796,9 кв.м.

3. Зобов’язати Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) підготувати до продажу шляхом викупу нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17, загальною площею 796,9 кв.м. та здійснити процедуру продажу шляхом викупу цього приміщення на користь Фізичної особои – підприємця Кащенко Алли Степанівни (40034, м. Суми, вул. Д.Коротченка, буд. 37, кв. 94, код 2161715942).

СУДДЯ О.Ю. РЕЗНИЧЕНКО

Повний текст рішення підписаний 15.11.2007 р.