Ухвала суду № 114506356, 23.10.2023, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5039/23

провадження №: 2/398/2529/23

УХВАЛА

Іменем України

"23" жовтня 2023 р. м.Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Я.М.Подоляк, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАН ОВИВ:

10.10.2023 року адвокат Гулян Я.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з вищезазначеним позовом, відповідно до якого просить суд знятиарешт з 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , накладений постановою відділу ДВС Олександрійського МРУЮ від 18.02.2016 року у виконавчому провадженні №35921607, номер запису обтяження 13407276 (спеціальний розділ).

Ознайомившись з пред`явленим до суду позовом та доданими до нього документами, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху у зв`язку з порушеннями вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст.59Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст.59Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс19) зазначено, що «вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».

Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчого провадження, позивач свої вимоги заявив до Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та не пред`явила їх до особи, від прав та обов`язків якої залежить обсяг, зміна чи припинення її прав, тобто, в даному випадку відповідачем повинен бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт і який у зв`язку з накладенням арешту набуває певні права щодо арештованого майна боржника.

Враховуючи вищевикладене, належним відповідачем по цій справі має бути боржник та/абоособа, в інтересах якої накладено арешт на майно боржника,а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Олександрійський відділ ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог законодавства та остаточно визначитися із складом учасників судового процесу зазначивши про них у позовній заяві відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна, залишити без руху.

2.Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду він у встановлений строк усуне недоліки позовної заяви, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.М. ПОДОЛЯК