Рішення № 11450542, 27.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року                              м. Черкаси                              Справа №17/1731

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика

С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Думанецький В.Ю. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1731

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси Елеватор Торг»

доОдеської залізниці в особі відокремленого структурного

підрозділу «Локомотивного депо ст. ім. Т. Шевченка»

простягнення 16877,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси Елеватор Торг» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Одеської залізниці в особі відокремленого структурного підрозділу «Локомотивного депо ст. ім. Т. Шевченка»(далі-відповідач) 16877,45 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого металопрокату згідно договору поставки № 17 від 11 січня 2010 року.

В судовому засіданні 16.09.2010 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 14.09.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, м. Сміла-5, вул. Орєшкова, буд. 65).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 02.09.2010 року про порушення провадження у справі, від 16.09.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.09.2010 року, проте він без поважних причин в судові засідання 16.09.2010 року та 27.09.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 17 від 11 січня 2010 року (а.с.15), за умовами якого позивач (постачальник) приймає на себе зобов’язання систематично поставляти і передавати у власність відповідачу (покупцю) металопрокат (далі-товар), а відповідач зобов’язується приймати й оплачувати товар у порядку і на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобов’язання по договору виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 16877,45 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-03387 від 04.06.2010 року на суму 2992, 82 грн., № РН-03266 від 01.06.2010 року на суму 610,04 грн., № РН-02969 від 21.05.2010 року на суму 1225,06 грн., № РН-02599 від 07.05.2010 року на суму 1797,40 грн., № РН-02830 від 18.05.2010 року на суму 3793,26 грн., № РН-02920 від 20.05.2010 року на суму 6458,87 грн. (а.с.8,9,11,12,13,14) та довіреностями № 239 від 01.06.2010 року та № 193 від 07.05.2010 року виданими Бондаренку Івану Олексійовичу (а.с.7,10) і виставив відповідачу рахунки на оплату.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.3. договору встановили, що відповідач оплачує товар на протязі 5 календарних днів з моменту отримання товару на підставі рахунка-фактури.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті вартості поставленого товару до 09.06.2010 року (остання накладна № РН-03387 від 04.06.2010 року) не виконав, заборгованість відповідача станом на момент подання позову складає 16877,45 грн.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 16877,45 грн. за невиконання зобов’язань по договору № 17 від 11 січня 2010 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 168,77 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Одеської залізниці в особі відокремленого структурного підрозділу «Локомотивного депо ст. ім. Т. Шевченка»(Черкаська область, м. Сміла-5, вул. Орєшкова, буд. 65, р/р 260053001198 в Смілянському від.ОБ № 3276 Черкаської філії, МФО 354659, код ЄДРПОУ 01071812) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси Елеватор Торг»(м. Черкаси, пров. Хіміків, буд. 8, р/р 2600300014963 у філії ВАТ «Укрексімбанк»у м. Черкаси, МФО 354789, код ЄДРПОУ 24351661) –16877,45 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 168,77 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 27.09.2010 року.