Рішення № 114503511, 30.10.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
30.10.2023
Номер справи
760/10553/23
Номер документу
114503511
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №760/10553/23

2/760/7699/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Веллфін» про визнання договору недійсним та зобов`язання видалити персональні дані,суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом і просить:

- визнати недійсним договір позики № 587097 від 03 жовтня 2018 року, укладений між нею та відповідачем;

- зобов`язати ТОВ »Веллфін» видалити/знищити/ її персональні дані з електронних баз - інформаційно-телекомункаційгої системи товариства.

Посилається в позові на те, що з 03 вересня 2018 року по 12 жовтня 2018 року, та в подальшому до 01 березня 2019 року вона перебувала у місті Каїр Республіки Єгипет.

03 жовтня 2018 року, тобто під час перебування в Єгипті, у період з 13:00 год. до 15:00 год. невідомою особою було незаконно отримано доступ до її електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого було отримано її персональні дані та інформацію про фінансовий номер телефону: НОМЕР_1 .

В цей же день невідома особа незаконно отримала перевипущену сім-карту з її номером НОМЕР_1 , яку в подальшому використала для оформлення від її імені кредитів та позик.

03 жовтня 2018 року, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 та її електронну пошту, невстановленою особою було подано 10 заявок на отримання кредитів до 10 фінансових установ, з яких тільки ТОВ «Веллфін» надало позику у сумі 2 000, 00 гр.

Даний договір вона з відповідачем не укладала, кошти не отримувала, в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача (на сайті https://creditup.com.ua/) не реєструвалася, не надавала відомості про себе шляхом заповнення обов`язкових реквізитів, не ставила відмітку про надання дозволу на обробку своїх персональних даних, що підтверджується наступним.

У неї відкриті банківські рахунки лише в АТ «КБ «Приватбанк» і згідно з виписками з рахунків в період 03 жовтня 2018 року жодних кредитних коштів на даний рахунок не надходило.

З історії її електронної пошти вбачається, що 03 жовтня 2018 року невідомою особою о 15:49 було змінено пароль входу до пошти та здійснено вхід в аккаун у м. Кременчуці, в той час, як вона в цей час постійно перебувала в Єгипті .

Після цього на протязі дня неодноразово змінювався пароль та здійснювався вхід в електронну пошту з використанням IP - адреси у м. Кременчук та м. Буезу, Румунія.

28 січня 2019 року вона через свого представника звернулася до Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві та прокуратуру м. Кременчука з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України.

В Українському бюро кредитних історій договір позики від 03 жовтня 2018 року обліковується під номером 587097, що підтверджується відповідним витягом з виписки УБКІ.

Станом на 10 січня 2023 року за вказаним Договором позики обліковується заборгованість в розмірі 64 542 грн. 00 коп.

Виходячи з того, що вона не укладала вказаний договір позики, на сайті товариства не реєструвалася та згоду на обробку своїх персональних даних не давала, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 12 травня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 18 травня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав направлені йому судом документи 19 червня 2023 року.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

З урахуванням цього суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладення договорів в електронній формі регуляється Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст.11 даного Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч. 8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п.п. 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2018 року між сторонами був укладений договір позики № 587097, предметом якого була позика в розмірі 2 000, 00 гр.

Відповідно до п.2.1 договору він був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з 1.3 договору термін дії договору становить 30 днів.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В серпні 2023 року до суду надійшли витребувані у відповідача документи і в клопотанні про їх долучення відповідач зазначив, що вчинені позивачкою дії при укладенні вказаного договору та отриманні кредиту відповідали вимогам Закону України « Про електронну комерцію».

При цьому були долучені відповідні докази про це: копія паспорта позивачки в руках останньої, та послідовність вчинених нею дій, передбачених даним Законом, для укладення договору та отримання кредиту.

Відповідач зазначив, що відповідно до п.6.10-6.12 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ`Веллфін», затверджених наказом №60 від 30 грудня 2020 року, товариство надає позику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі про споживчий кредит, на рахунок банківської платіжної картки, зазначеної в Заявці.

З долученої відповідачем послідовності дій при укладенні договору з реквізитами позивачки, вбачається, що в цій послідовності зазначений номер її банківської картки.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом ч.ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.11 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За змістом ст.6 Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Частиною 3 ст.4 Закону України « Про електронний цифровий підпис» використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Відповідно до п.п.8, 11 Закону України « Пр захист прав споживачів» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідноси ) договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку;

Засоби дистанційного зв`язку - телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 Закону споживачам гарантовано захист своїх прав державою під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб.

Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що оспорюваний договір з відповідачем не укладала, його не підписувала, грошові кошти не отримувала і вони їй відповідачем не перераховувалися.

Відповідач, не подавши відзив, вказані обставини не спростував.

Виходячи з викладеного вище, відсутності волевиявлення позивачки на укладення договору позики та отримання кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.

Стаття 15 Закону України «Про захист персональних даних» визначає випадки, при яких персональні дані підлягають видаленню або знищенню.

Частиною 1ст.15 Закону передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;

2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;

3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;

4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Згідно з ч.3 даної статті персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

В пунктах 6,1 ч.2 ст.8 Закону зазначено, що суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними, а також відкликати згоду на обробку персональних даних.

Частиною 1 ст.24 Закону визначено, що володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

Враховуючи викладене вище, висновок суду про недійсність укладеної угоди, яка оспорюється позивачкою, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Заперечуючи проти позову в клопотанні про долучення доказів, будь-яких доказів, окрім витребуваних судом документів, відповідач не надав.

Відповідач не спростовував, що позивачка в минулому була клієнтом товариства, надавала свої персональні дані і саме ними скористалися сторонні особи при отриманні кредиту.

Будь-яких доказів укладення оспорюваного кредиту позивачкою відповідач не надав.

У той же час, з наданої позивачкою виписки з АТ КБ`Приватбанк» вбачається, що в день підписання договору позики грошові кошти на її картку не перераховувалися.

З урахуванням цього, заперечення відповідача судом не приймаються до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі,на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: разі задоволення позову - на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2023 року між позивачкою та адвокатом Шмаровим О.В. був укладений Договір про надання правової допомоги № 15/2023.

В розділі 5 визначено розмір гонорару та приведені види адвокатських послуг, а саме:

1)подання адвокатського запису - 1000, 00 гр.;

2)підготовка та подання до суду позовної заяви - 6 000, 00 гр.;

3) участь в одному судовому засіданні - 4 000, 00 гр.

На підтвердження понесених витрат відповідачем надано платіжні інструкції на 7 000, 00 гр.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Види правової допомоги визначено в ст.19 Закону.

Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні розміру судових витрат, які підлягають підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 ) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

До клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу представником позивача були надані документально підтверджені витрати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з будь-якими заявами до суду щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу не зверталася.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 201/14495/16 від 30 вересня 2020 року, в окремих випадках суд може самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене вище, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 6 000, 00 гр., оскільки подання адвокатського запиту, зазначеного в договорі, охоплюється умовами договору та видами адвокатських послуг, визначених ст.19 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Керуючись ст.ст. 3,6,15,16, 202, 203,204, 207, 215, 1054,1055 ЦК України, Законом України « Про електронну комерцію», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України « Про захист персональних даних», ст.ст. 12, 13, 133, 137, 141, 263-265, 267, 273 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір позики № 587097 від 03 жовтня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю « Веллфін» видалити (знищити) персональні дані ОСОБА_1 з електронних баз даних (інформаційно-телекомунікаційній системі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 2 147, 20 гр. судового збору та 6 000, 00 гр. витрат на правову допомогу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», адреса: 03061 м. Київ вул. Героїв Севастополя, 48, ЄДРПОУ: 39952398.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 114503511 ?

Документ № 114503511 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 114503511 ?

Дата ухвалення - 30.10.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 114503511 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 114503511 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 114503511, Солом'янський районний суд міста Києва

Судове рішення № 114503511, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 30.10.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 114503511 відноситься до справи № 760/10553/23

Це рішення відноситься до справи № 760/10553/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 114503510
Наступний документ : 114503512